Сирах 47

Біблія	LXX
1 А після нього почав Натан пророкувати за днів Давида.	1 και μετα τουτον ανεστη ναθαν προφητευειν εν ημεραις δαυιδ
2 Так, як сить відокремлюють від жертви, так Давида — з-між синів Ізраїля.	2 ωσπερ στεαρ αφωρισμενον απο σωτηριου ουτως δαυιδ απο των υιων ισραηλ
3 Він з левами бавивсь, як з козенятами, а з ведмедями — мов із ягнятами.	3 εν λεουσιν επαιξεν ως εν εριφοις και εν αρκοις ως εν αρνασι προβατων
4 Чи ж велетня не вбив він, як був ще хлопцем? Чи не змив же він із народу ганьбу, як ото підняв руку з каменем у пращі та й ізламав гординю Голіята?	4 εν νεοτητι αυτου ουχι απεκτεινεν γιγαντα και εξηρεν ονειδισμον εκ λαου εν τω επαραι χειρα εν λιθω σφενδονης και καταβαλειν γαυριαμα του γολιαθ
5 Візвав він тоді до Господа Всевишнього, і той надав сили правиці його — вбити мужа, у війні потужного, і ріг народу свого піднести.	5 επεκαλεσατο γαρ κυριον τον υψιστον και εδωκεν εν τη δεξια αυτου κρατος εξαραι ανθρωπον δυνατον εν πολεμω ανυψωσαι κερας λαου αυτου
6 Зажив він слави десятків тисяч, хвалено його з-за благословень Господніх, тож і надягли на нього слави вінець:	6 ουτως εν μυριασιν εδοξασαν αυτον και ηνεσαν αυτον εν ευλογιαις κυριου εν τω φερεσθαι αυτω διαδημα δοξης
7 він бо загладив ворогів навколо, винищив геть супостатів філістимлян, зламавши їхню міць аж по сьогодні.	7 εξετριψεν γαρ εχθρους κυκλοθεν και εξουδενωσεν φυλιστιιμ τους υπεναντιους εως σημερον συνετριψεν αυτων κερας
8 У кожнім своїм ділі воздавав він шану Святому Всевишньому словами прослави, з усього серця співав піснопіння й любив свого Творця.	8 εν παντι εργω αυτου εδωκεν εξομολογησιν αγιω υψιστω ρηματι δοξης εν παση καρδια αυτου υμνησεν και ηγαπησεν τον ποιησαντα αυτον
9 Перед жертовником настановив співаків, і лунав їхнім голосом спів милозвучний.	9 και εστησεν ψαλτωδους κατεναντι του θυσιαστηριου και εξ ηχους αυτων γλυκαινειν μελη
10 Святам-празникам блиску надав він, досконало прикрасив чини врочисті: хвалили вони його ім’я святе, а святиня вже від ранку бриніла.	10 εδωκεν εν εορταις ευπρεπειαν και εκοσμησεν καιρους μεχρι συντελειας εν τω αινειν αυτους το αγιον ονομα αυτου και απο πρωιας ηχειν το αγιασμα
11 Простив Господь йому його гріхи й підніс навіки його потугу, дав йому царський союз і слави престол в Ізраїлі.	11 κυριος αφειλεν τας αμαρτιας αυτου και ανυψωσεν εις αιωνα το κερας αυτου και εδωκεν αυτω διαθηκην βασιλεων και θρονον δοξης εν τω ισραηλ
12 Мудрий син по нім був: завдяки йому жив щасливо.	12 μετα τουτον ανεστη υιος επιστημων και δι' αυτον κατελυσεν εν πλατυσμω
13 Царював Соломон за мирних днів: дав йому Бог довколишній спокій, щоб він спорудив дім його імені й святилище йому приготував навіки.	13 σαλωμων εβασιλευσεν εν ημεραις ειρηνης ω ο θεος κατεπαυσεν κυκλοθεν ινα στηση οικον επ' ονοματι αυτου και ετοιμαση αγιασμα εις τον αιωνα
14 Який же мудрий був ти замолоду, мов повноводна річка розуму!	14 ως εσοφισθης εν νεοτητι σου και ενεπλησθης ως ποταμος συνεσεως
15 Землю покрила душа твоя: приповідками-загадками сповнив її ти.	15 γην επεκαλυψεν η ψυχη σου και ενεπλησας εν παραβολαις αινιγματων
16 Дальніх островів сягнула слава твоя: був єси люблений в мирі твоїм.	16 εις νησους πορρω αφικετο το ονομα σου και ηγαπηθης εν τη ειρηνη σου
17 За твої пісні, приповідки, притчі, а й відповіді — країни тебе подивляли.	17 εν ωδαις και παροιμιαις και παραβολαις και εν ερμηνειαις απεθαυμασαν σε χωραι
18 В ім’я Господа Бога, що зветься Богом Ізраїля, зібрав ти золота, мов цини, срібла згромадив, мов олива.	18 εν ονοματι κυριου του θεου του επικεκλημενου θεου ισραηλ συνηγαγες ως κασσιτερον το χρυσιον και ως μολιβον επληθυνας αργυριον
19 Та прихиляв ти жінкам свої боки, то й став еси рабом власного тіла.	19 παρανεκλινας τας λαγονας σου γυναιξιν και ενεξουσιασθης εν τω σωματι σου
20 Поклав єси пляму на власну славу, осквернив своє потомство, гнів на власних дітей навів і біль пекучий — на своїх нащадків.	20 εδωκας μωμον εν τη δοξη σου και εβεβηλωσας το σπερμα σου επαγαγειν οργην επι τα τεκνα σου και κατανυγηναι επι τη αφροσυνη σου
21 Постала тоді подвійна влада: з Ефраїму вийшло бунтівниче царство.	21 γενεσθαι διχα τυραννιδα και εξ εφραιμ αρξαι βασιλειαν απειθη
22 Та Господь милосердя не залишить, жадного зо слів своїх не порушить, дітей свого вибранця не занапастить, потомків того, кого любив, не знищить, — тим то й дав він Якову останок, а Давидові корінь, з якого він вийшов.	22 ο δε κυριος ου μη καταλιπη το ελεος αυτου και ου μη διαφθειρη απο των λογων αυτου ουδε μη εξαλειψη εκλεκτου αυτου εκγονα και σπερμα του αγαπησαντος αυτον ου μη εξαρη και τω ιακωβ εδωκεν καταλειμμα και τω δαυιδ εξ αυτου ριζαν
23 І спочив Соломон із своїми батьками, потомка з свого роду лишивши по собі, — найбезумнішого з народу, позбавленого глузду: Ровоама, що звів народ своєю радою.	23 και ανεπαυσατο σαλωμων μετα των πατερων αυτου και κατελιπεν μετ' αυτον εκ του σπερματος αυτου λαου αφροσυνην και ελασσουμενον συνεσει ροβοαμ ος απεστησεν λαον εκ βουλης αυτου
24 А й Єровоам, син Навата, ввів Ізраїля у гріх і показав Ефраїмові нечестиву дорогу: гріхи їхні так помножились, що їх з власної землі вигнано.	24 και ιεροβοαμ υιος ναβατ ος εξημαρτεν τον ισραηλ και εδωκεν τω εφραιμ οδον αμαρτιας και επληθυνθησαν αι αμαρτιαι αυτων σφοδρα αποστησαι αυτους απο της γης αυτων
25 І ласі були вони на всяке зло, поки не впала кара на них.	25 και πασαν πονηριαν εξεζητησαν εως εκδικησις ελθη επ' αυτους