Сирах 33

Біблія	GREEK BIBLE
1 Хто Господа страхається, того лихо не спіткає, бо й від спокуси врятує він його наново.	1 τω φοβουμενω κυριον ουκ απαντησει κακον αλλ' εν πειρασμω και παλιν εξελειται
2 Мудрий не має ненависти до закону, хто ж з ним лицемірить — той мов судно у бурі.	2 ανηρ σοφος ου μισησει νομον ο δε υποκρινομενος εν αυτω ως εν καταιγιδι πλοιον
3 Розумний плекає віру в закон: для нього закон — вірогідний вирок.	3 ανθρωπος συνετος εμπιστευσει νομω και ο νομος αυτω πιστος ως ερωτημα δηλων
4 Приготуйся словом, і тебе будуть слухати; зосередься знанням — і тоді відповідай.	4 ετοιμασον λογον και ουτως ακουσθηση συνδησον παιδειαν και αποκριθητι
5 Серце дурного, мов те колесо в возі, й мов вісь, що обертається — його міркування.	5 τροχος αμαξης σπλαγχνα μωρου και ως αξων στρεφομενος ο διαλογισμος αυτου
6 Глузливий друг — неначе той огир, який іржить під кожним вершником.	6 ιππος εις οχειαν ως φιλος μωκος υποκατω παντος επικαθημενου χρεμετιζει
7 Чому воно так: день ліпший від дня, хоч денне світло в році — все від одного сонця?	7 δια τι ημερα ημερας υπερεχει και παν φως ημερας ενιαυτου αφ' ηλιου
8 Бо їх розрізнено спізнанням Господнім: він бо встановив усякі пори й свята.	8 εν γνωσει κυριου διεχωρισθησαν και ηλλοιωσεν καιρους και εορτας
9 Одні серед них він посвятив і звисочив, інші ж учинив будніми днями.	9 απ' αυτων ανυψωσεν και ηγιασεν και εξ αυτων εθηκεν εις αριθμον ημερων
10 А й люди всі — з глини походять, з тої ж землі створено й Адама.	10 και ανθρωποι παντες απο εδαφους και εκ γης εκτισθη αδαμ
11 У своїм повнознанні Господь розділив їх і різними їхні стани вчинив.	11 εν πληθει επιστημης κυριος διεχωρισεν αυτους και ηλλοιωσεν τας οδους αυτων
12 З них деяких він благословив і вивищив, інших між ними — освятив і до себе наблизив, а деяких — прокляв, понизив, а й викинув їх із їхнього місця.	12 εξ αυτων ευλογησεν και ανυψωσεν και εξ αυτων ηγιασεν και προς αυτον ηγγισεν απ' αυτων κατηρασατο και εταπεινωσεν και ανεστρεψεν αυτους απο στασεως αυτων
13 Так, як і глина в руках ганчаря, що з неї виробляє він за своєю волею, так люди в руках, того, хто створив їх і хто їм воздає за своєю справедливістю.	13 ως πηλος κεραμεως εν χειρι αυτου πασαι αι οδοι αυτου κατα την ευδοκιαν αυτου ουτως ανθρωποι εν χειρι του ποιησαντος αυτους αποδουναι αυτοις κατα την κρισιν αυτου
14 Супроти зла — добро, супроти смерти — життя, тож так і супроти благочесного — грішник.	14 απεναντι του κακου το αγαθον και απεναντι του θανατου η ζωη ουτως απεναντι ευσεβους αμαρτωλος
15 Поглянь же на всі діла Всевишнього: вони всі — до пари, одне проти одного.	15 και ουτως εμβλεψον εις παντα τα εργα του υψιστου δυο δυο εν κατεναντι του ενος
16 А я, останній — я, не доспавши, дозбирував за тими, що виноград збирають.	16 καγω εσχατος ηγρυπνησα ως καλαμωμενος οπισω τρυγητων
17 За Господнім благословенням, прибув я швидко й, мов винозборець, винотоку наповнив.	17 εν ευλογια κυριου εφθασα και ως τρυγων επληρωσα ληνον
18 Зважте ж: я трудивсь не для себе самого, а й для тих усіх, що освіти шукають.	18 κατανοησατε οτι ουκ εμοι μονω εκοπιασα αλλα πασιν τοις ζητουσιν παιδειαν
19 Тож слухайте мене, вельможі народу, — проводарі громади, насторожіть вуха!	19 ακουσατε μου μεγιστανες λαου και οι ηγουμενοι εκκλησιας ενωτισασθε
20 Синові й жінці, братові й другові, доки живеш — не давай над собою орудувати; а й майна свого не давай іншому, щоб не довелось тобі, розкаявшись, просити його назад.	20 υιω και γυναικι αδελφω και φιλω μη δως εξουσιαν επι σε εν ζωη σου και μη δως ετερω τα χρηματα σου ινα μη μεταμεληθεις δεη περι αυτων
21 Доки ще живеш і доки духу в тобі — будь-кому себе не видавай на поталу.	21 εως ετι ζης και πνοη εν σοι μη αλλαξης σεαυτον εν παση σαρκι
22 Ліпше бо, коли в тебе діти попросять, ніж сам би ти в руки дітей своїх заглядав.	22 κρεισσον γαρ εστιν τα τεκνα δεηθηναι σου η σε εμβλεπειν εις χειρας υιων σου
23 У всіх своїх ділах будь незалежний і не допускай твоїй славі заплямитись.	23 εν πασι τοις εργοις σου γινου υπεραγων μη δως μωμον εν τη δοξη σου
24 Коли закінчаться дні життя твого, коли смерть настане, — роздавай свою спадщину.	24 εν ημερα συντελειας ημερων ζωης σου και εν καιρω τελευτης διαδος κληρονομιαν
25 Для осла — паша, палиця і вантаж, для раба — хліб, карність і праця.	25 χορτασματα και ραβδος και φορτια ονω αρτος και παιδεια και εργον οικετη
26 Застав раба до праці, і матимеш спокій; а звільниш йому руки — він шукатиме волі.	26 εργασαι εν παιδι και ευρησεις αναπαυσιν ανες χειρας αυτω και ζητησει ελευθεριαν
27 Ярмо й посторонок гнуть шию, тож рабові лукавому — колоди й побої.	27 ζυγος και ιμας τραχηλον καμψουσιν και οικετη κακουργω στρεβλαι και βασανοι
28 Займи його працею, нехай не дармує: з безділля навчаються багато лихого.	28 εμβαλε αυτον εις εργασιαν ινα μη αργη πολλην γαρ κακιαν εδιδαξεν η αργια
29 Нехай так працює, як йому личить, а коли не слухається — наклади кайдани.	29 εις εργα καταστησον καθως πρεπει αυτω καν μη πειθαρχη βαρυνον τας πεδας αυτου
30 Однак не вимагай ні від кого занадто й не роби нічого без здорового глузду.	30 και μη περισσευσης επι παση σαρκι και ανευ κρισεως μη ποιησης μηδεν
31 Коли маєш слугу, хай буде — мов ти сам; він бо — кровне твоє надбання.	31 ει εστιν σοι οικετης εστω ως συ οτι εν αιματι εκτησω αυτον
32 Коли маєш слугу — вважай його за брата, бо й як себе самого, так і його потребуватимеш.	32 ει εστιν σοι οικετης αγε αυτον ως αδελφον οτι ως η ψυχη σου επιδεησεις αυτω
33 Як знущатимешся з нього, і він утече геть від тебе, то — на якій дорозі тоді його шукатимеш?	33 εαν κακωσης αυτον και απαρας αποδρα εν ποια οδω ζητησεις αυτον