Jošua 7

Biblija Hrvatski	Біблія
1 Aja Ali se sinovi Izraelovi teško ogriješiše o »herem«, jer je Akan, sin Karmija, sina Zabdijeva, sina Zerahova, od plemena Judina, uzeo od ukletih stvari, i Jahve se razgnjevi na sinove Izraelove.	1 Та сини Ізраїля провинилися щодо забороненого, бо Ахан, син Кармі, сина Завді, сина Зераха, з коліна Юди, узяв із забороненого, і запалав гнів Господній проти синів Ізраїля.
2 Jošua pak posla ljude iz Jerihona u Aj, koji leži istočno od Betela, i reče im: »Uziđite onamo, izvidite kraj!« Ljudi odoše te izvidješe Aj.	2 Ісус послав людей з Єрихону в Аї, що поблизу Бет-Авена, на схід від Бетела, і сказав їм: «Ідіть і розгляньте край.» Люди пішли й розстежили Аї.
3 Vrativši se k Jošui, rekoše mu: »Ne treba da onamo uzlazi sav narod; dvije do tri tisuće ljudi neka idu da osvoje Aj. Ne muči onamo sav narod, jer je ondje malo svijeta.«	3 І повернулись вони до Ісуса й кажуть йому: «Не треба йти всьому народові. Нехай підуть якихось дві-три тисячі та й ударять на Аї. Не труди туди всього люду, бо їх мало.»
4 Pođe onamo oko tri tisuće ljudi od svega naroda, ali su morali pobjeći pred onima iz Aja.	4 От і пішло туди з народу якихось три тисячі чоловік, але мусіли були втікати від аїян,
5 Ajani pobiše oko trideset i šest ljudi i tjerali su ih ispred svojih vrata do Šebarima: pobili su ih na strmini. Klonu tada srce narodu kao da mu je voda u žilama.	5 що вбили з них якихось тридцять шість чоловіка, і гналися за ними з-перед брам аж до Шеваріму, б’ючи їх здовж по схилу. Серце розтануло в народі й узялося водою.
6 Razdrije Jošua haljine svoje i baci se ničice pred Kovčegom Jahvinim, i ostade tako do večeri, on i starješine u Izraelu, posuvši glave pepelom.	6 Тоді Ісус роздер на собі одежу й упав обличчям до землі перед кивотом Господнім аж до вечора, він і старші Ізраїля; і посипали вони собі землею голови.
7 Tada reče Jošua: »Jao, Gospode Jahve, zašto si preveo ovaj narod preko Jordana? Da nas predaš u ruke Amorejaca da nas pobiju? Kamo sreće da smo stali s onu stranu Jordana!	7 І сказав Ісус: «Ой Господи, Боже! Чи то ж на те перевів ти через Йордан народ цей, щоб видати нас у руки Аморія, щоб знищити нас? Коли б то ми радше були зостались по той бік Йордану!
8 Oprosti, Gospode! Što drugo da rečem kad je Izrael okrenuo leđa pred svojim neprijateljima?	8 Ой Господи, і що я маю казати після того, як Ізраїль удався до втечі від своїх ворогів?
9 Ako to čuju Kanaanci i ostali žitelji zemlje, udružit će se protiv nas da zbrišu ime naše sa zemlje. Što ćeš, dakle, učiniti za veliko ime svoje?«	9 Почують про це ханааняни й усі мешканці краю, оточать нас та й викорінять із землі наше ім’я. І що тоді ти вчиниш для великого імени твого?»
10 A Jahve odgovori Jošui: »Ustani! Zašto si pao ničice?	10 А Господь промовив до Ісуса: «Встань! Чого це припав ти лицем до землі?
11 Izrael je sagriješio: prekršili su savez kojim sam ih vezao. Zaista, uzeše ukleto, porobiše, posakrivaše i prisvojiše.	11 Ізраїль згрішив, він переступив союз мій, що я їм заповідав; присвоїли собі дещо із забороненого та й, укравши, сховали його, поклавши в своїм обозі.
12 I zato Izraelci ne mogu izdržati pred svojim neprijateljima, okreću leđa pred protivnicima jer su postali ukleti. Ja ne mogu više biti s vama ako iz svoje sredine ne maknete proklete.	12 Тому то й не здолають сини Ізраїля встоятися перед своїми ворогами й тікатимуть навтеки від них, бо вони підпали під прокляття. Не буду я більше з вами, якщо не усунете прокляте з-поміж себе.
13 Ustani! Sazovi narod na posvećenje i reci mu: ‘Posvetite se za sutra, jer ovako govori Jahve, Bog Izraelov: Kletva je u tebi, Izraele; i nećeš izdržati pred svojim neprijateljima sve dok ne odstranite kletvu iz svoje sredine.’	13 Встань! Освяти народ і повели: Освятіться на завтра, бо так каже Господь, Бог Ізраїля: Проклятий перебуває, Ізраїлю, посеред тебе. Ти не здолаєш устоятися перед твоїми ворогами, поки не усунете прокляте з-поміж себе.
14 Zato sutra zorom pristupite pleme za plemenom; iz plemena koje odredi Jahve prići će rod za rodom, a onda iz roda koji označi Jahve pristupit će obitelj po obitelj, a iz obitelji koju označi Jahve pristupit će čovjek za čovjekom.	14 Ось тому завтра вранці ви виступите сюди коліно за коліном; і те коліно, що його вкаже Господь, приступить за родами, рід же, що виділить Господь, приступить дім за домом, а дім, що його вкаже Господь, приступить чоловік за чоловіком.
15 I tko se tada nađe s ukletom stvari, neka se spali on i sve što mu pripada, jer je prekršio savez Jahvin i osramotio Izraela.«	15 Того, що піймають із забороненим, спалять вогнем разом з усім його майном, бо він переступив заповіт Господній і вчинив ганебну річ в Ізраїлі.»
16 Urani Jošua ujutro i pozva Izraela po plemenima; pristupiše i otkri se pleme Judino.	16 Встав Ісус рано вранці й звелів Ізраїлеві приступити коліно за коліном, і жереб упав на коліно Юди.
17 Potom pristupi rod za rodom iz plemena Judina i pronađe se rod Zerahov. Pristupiše obitelji roda Zerahova, domaćin jedan za drugim, i pronađoše obitelj Zabdijevu.	17 Тоді велів він приступити родам Юди, й жереб упав на рід Зераха, далі наблизився рід Зераха, дім за домом, і був вказаний дім Завді;
18 Naposljetku naredi Jošua da pristupi obitelj Zabdijeva, muškarac jedan za drugim, i pronašao se Akan, sin Karmija, sina Zabdijeva, sina Zerahova, od plemena Judina.	18 врешті звелів приступити його домові, чоловік за чоловіком, і жереб випав на Ахана, сина Кармі, сина Завді, сина Зераха, з коліна Юди.
19 Tada reče Jošua Akanu: »Sine moj, daj slavu Jahvi, Bogu Izraelovu, i priznaj mu što si učinio; objasni što si učinio i nemoj mi ništa tajiti.«	19 І сказав Ісус до Ахана: «Сину мій, дай славу Господеві, Богові Ізраїля, й вияви пошану до нього. Признайсь мені, що вчинив ти; не втаюй передо мною нічого.»
20 Akan reče Jošui: »Zaista, ja sagriješih Jahvi, Bogu Izraelovu, i evo što sam učinio:	20 І відповівів Ахан Ісусові: «Справді я згрішив перед Господом, Богом Ізраїля; ось таке вчинив я:
21 vidjeh u plijenu lijep šinearski plašt, dvije stotine srebrnjaka i zlatnu šipku vrijednu pedeset srebrnjaka, pa se polakomih i uzeh sebi. Eno je sve zakopano usred moga šatora, a srebro je odozdo.«	21 побачив я між здобичю гарний плащ шінеарський, двісті шеклів срібла та паличку золота вагою п’ятдесят шеклів. Зазіхнув я на те та й узяв собі; он воно закопане в землі серед мого шатра; срібло під ним насподі.»
22 Tada uputi Jošua poslanike, koji otrčaše u šator. I gle, sve bijaše zakopano u šatoru, a odozdo srebro.	22 Послав тоді Ісус посланців, і ті побігли до шатра, аж воно так: сховано все в шатрі в нього, а срібло насподі.
23 Uzmu sve iz šatora i donesu Jošui i starješinama Izraelovim i prostriješe sve pred Jahvu.	23 Взяли вони все те з шатра, принесли до Ісуса й до всіх синів Ізраїля та й поклали перед Господом.
24 Tada uze Jošua Akana, sina Zerahova, i srebro, plašt i zlatnu šipku, i sve sinove i kćeri njegove, volove njegove i magarad, i ovce, šator njegov i sve što bijaše njegovo te ga izvede u dolinu Akor. Pratio ih sav Izrael.	24 Тоді Ісус узяв Ахана, сина Зераха, срібло, плащ і паличку золота, синів його й дочок його, волів його та ослів його й його вівці та шатро, і все, що було в нього, і разом з усім Ізраїлем випровадив їх на Ахор-долину.
25 Reče Jošua: »Kako si ti nas unesrećio, tako danas tebe unesrećio Jahve!« I kamenova ga sav Izrael.	25 І промовив Ісус: «Чому навів ти на нас нещастя? Нехай же так Господь наведе сьогодні на тебе нещастя.» І ввесь Ізраїль побив його камінням і, каменувавши їх, спалили.
26 Potom navališe na njega gomilu kamenja, koje stoji do danas. Tako se Jahve ublaži od svoga žestoka gnjeva. Zbog toga se događaja prozva ono mjesto dolina Akor i tako se zove do danas.	26 Над ним насипано велику купу каміння, що стоїть по цей день. Тоді Господь припинив палкий гнів свій. Тому і називається те місце по цей день Ахор-долина.