Prva knjiga o Makabejcima 1

Biblija Hrvatski	Біблія
1 Aleksandar Makedonac, sin Filipov – tada već gospodar Grčke – provali iz zemlje Kitima i potuče Darija, kralja perzijskog i medijskog, i zakralji se namjesto njega.	1 Після того, як Олександер Македонський, син Филипа, вийшов з Хеттитського краю, розгромив Дарія, царя перського й мідійського, і став царем замість нього, починаючи від Греції,
2 Povede mnoge ratove, zauze tvrđave i poubija kraljeve zemlje.	2 взявся він до численних воєн, здобув багато кріпостей і вирізав царів землі.
3 Dopro je do nakraj svijeta i poplijenio mnoge narode. Sva zemlja pred njim umuknu, a srce se njegovo uznese i uzoholi.	3 Він пройшов аж на край світу і забрав здобич у багатьох народів. Заніміла земля перед ним, а серце його знеслось угору й загорділо.
4 Sakupi silnu vojsku, podloži svojoj vlasti krajeve, narode i vladare da mu plaćaju danak.	4 Він зібрав вельми велику силу війська й підбив під себе краї, народи й володарів, і приневолив до данини.
5 Konačno pade u postelju i uvidje da mu je umrijeti.	5 Та по тім усім захворів, тож і зрозумів, що має вмерти.
6 Sazva svoje službenike, odličnike koji su s njim rasli od mladosti, i još za života razdijeli im svoje kraljevstvo.	6 От і прикликав своїх найвидатніших старшин, що змалку виховані були разом з ним, і розділив їм, ще за життя, своє царство.
7 Tako, pošto je kraljevao dvanaest godina, Aleksandar umrije.	7 Та й царював Олександер ще 12 років, а тоді помер,
8 A njegovi časnici preuzeše vlast, svaki na svome području.	8 і старшини його захопили владу, кожний у своїй країні.
9 Svi se oni poslije njegove smrti okruniše, a tako nakon njih i njihovi sinovi. Tako se godine i godine množilo zlo na zemlji.	9 Всі вони, по його смерті, вклали собі діядему на голову, так само і їхні сини по них, протягом довгих років, і накоїли на землі багато лиха.
10 Od njih dođe grešni izdanak Antioh Epifan, sin kralja Antioha, koji bijaše talac u Rimu. On se zakralji godine sto trideset i sedme kraljevstva grčkoga.	10 Вийшов з них грішний нащадок — Антіох Епіфан, син царя Антіоха, що був закладником у Римі, і став царем у 137 році грецького панування.
11 U one dane nađoše se u Izraelu ljudi opaki koji stadoše uvjeravati mnoge: »Hajde da sklopimo savez s narodima, svojim susjedima, jer otkako se od njih odijelismo, snađoše nas mnoga zla.«	11 Того часу з’явилися в Ізраїлі нечестиві люди, що звели багатьох інших, казавши: «Ходім та зробім союз з народами, що навколо нас, бо з того часу, як ми відокремились від них, упало на нас багато злиднів.»
12 I mnogima se to svidjelo.	12 Сподобалось їм це слово,
13 Štoviše, požuriše se neki od naroda i odoše kralju, koji im dopusti da se povedu za poganskim običajima.	13 і деякі з народу, набравши охоти, пішли до царя, що й дав їм повновладу прийняти поганські звичаї.
14 I sagradiše u Jeruzalemu borilište, kako to običavaju pogani,	14 От і збудували вони в Єрусалимі гімназію за поганським звичаєм,
15 prepraviše svoje obrezanje i otpadoše od svetog Saveza. Ujarmiše se s poganima i prodaše se da čine zlo.	15 затерли собі знаки обрізання, відкупили від святого союзу, збраталися з поганами та запродались їм, щоб зло творити.
16 Hrama Kad je Antioh učvrstio svoju vlast, poduze da svom kraljevstvu podvrgne Egipat pa da kraljuje dvama kraljevstvima.	16 Коли ж царство за Антіоха скріпилося, задумав він стати царем і над Єгиптом, щоб царювати над обидвома царствами.
17 Provali u Egipat sa silnom vojskom, s bojnim kolima i slonovima, s konjaništvom i velikim brodovljem.	17 Він увійшов у Єгипет з величезним військом, з колісницями, слонами, кіннотою й численними кораблями,
18 I zametne rat protiv Ptolemeja, kralja egipatskog, koji pred njim uzmače i pobježe. Padoše mnogi nasmrt ranjeni.	18 і вирушив війною на Птолемея, єгипетського царя; але Птолемей злякавсь його й утік, полишивши багато смертельно поранених.
19 I tako oni zagospodariše egipatskim utvrđenim gradovima i poplijeniše Egipat.	19 Сирійці захопили укріплені міста у Єгипетськім краю, а Антіох забрав здобич з Єгипетського краю.
20 A pošto je potukao Egipat, Antioh se godine sto četrdeset i treće vrati i krene protiv Izraela. Uziđe na Jeruzalem sa silnom vojskom.	20 Розгромивши, отже, у 143 році Єгипет, Антіох повернувся й рушив з величезним військом на Ізраїля та на Єрусалим;
21 Drsko prodre u Svetište i zaplijeni zlatni kadioni žrtvenik, svijećnjak sa svim priborom,	21 увійшов зарозуміло у святиню й забрав золотий жертовник і ліхтар з усім приналежним до нього посудом,
22 stol za prinošenje hljebova, sudove za žrtve ljevanice, kaleže, zlatne kadionice, zavjese, vijence i sav zlatni ures na pročelju Hrama, koje ogoli.	22 а й стіл появлення, чаші, кубки й золоті полумиски і завісу, вінки та золоту прикрасу, що були спереду храму, — усе пообдирав.
23 Zaplijenio je sve srebro i zlato, oteo dragocjeno posuđe i opljačkao tajne riznice koje je mogao pronaći.	23 Забрав він срібло, золото, дорогий посуд і загарбав тайні скарби, що знайшов.
24 Oplijenivši sve to, vratio se u svoju zemlju, pošto je izvršio pokolj i izgovorio silno bogohulstvo.	24 Забрав він усе те та й подався у свій край, учинивши велику різню й виговорюючи дуже зарозуміло.
25 U Izraelu nasta opća tuga po svim mjestima.	25 Великий смуток огорнув Ізраїля по всіх усюдах:
26 Zastenjaše poglavari i starješine, obnemogoše mladići i djevojke – ljepota ženska sva uvenu.	26 начальники й старші застогнали, дівчата і хлопці повмлівали, жіноча врода занапастилася.
27 Mladoženje udariše u tužaljke; a nevjeste po ložnicama prokukaše.	27 Кожний новоженець заплакав, одружена, сидівши у світлиці, засмутилась.
28 Sva se zemlja tresla od žalosti nad svojim stanovnicima, sav se dom Jakovljev obukao u sramotu.	28 Земля здригнулась із-за своїх мешканців. Кожен дім Якова був соромом вкритий.
29 Jeruzalema Nakon dvije godine posla kralj u gradove judejske nadglednika poreza, koji dođe u Jeruzalem s jakom vojskom.	29 Після двох років вислав цар головного збирача податків по містах Юди; він прибув у Єрусалим з великим військом
30 Najprije im je lukavo govorio o miru, i oni mu povjerovaše. Zatim iznenada navali na grad, potuče ga teškim udarcima i pogubi mnoštvo Izraelaca.	30 і говорив до них підступно мирними словами, а ті йняли йому віри. Тоді він зненацька напав на місто й побив його страшно, вигубивши силу народу з Ізраїля.
31 Opljačka grad, zapali ga vatrom i sruši mu kuće i zid unaokolo.	31 Він ограбував місто, спалив його й розбив доми та мури навколо.
32 Žene i djecu učiniše sebi robljem i porazdijeliše među sobom stoku.	32 Жінок з дітьми забрали у полон і зайняли їхню худобу.
33 Zatim su obzidali Davidov grad velikim i jakim zidom, s gordim kulama, i tako im postade utvrdom.	33 Відбудували Давидгород з його великим міцним муром та сильними баштами та й зробили з нього твердиню;
34 Ondje smjestiše opaki ološ, ljude protivne Zakonu, koji se tu osiliše.	34 посадили туди грішне кодло, мужів без усякого закону, які в ньому добре укріпились,
35 Nagomilaše tu oružja i hrane i pohraniše plijen koji poplijeniše u Jeruzalemu. I tako se tu stvorilo neprijateljsko gnijezdo.	35 понаскладали там зброї й харчів, згромадили єрусалимську здобич, зібравши її там докупи, і зробились великою петлею;
36 Postade to zasjeda Svetištu, za sve vrijeme opak protivnik Izraelu.	36 і стала з того засідка для святині та безнастанна диявольська загроза для Ізраїля.
37 Proliše krv nevinu naokolo Svetišta i oskvrnuše sveto mjesto.	37 Вони пролили кров невинну навкруги святині й осквернили святе місце.
38 Zbog njih pobjegoše žitelji jeruzalemski i grad postade naselje stranaca. Jeruzalem postade tuđina porodu svome, i djeca ga njegova napustiše.	38 І з-за них повтікали мешканці Єрусалиму, і став він осідком чужинців. Він став чужим для тих, що в ньому народились, його лишали власні його діти.
39 Svetište njegovo opustje k’o pustinja, blagdani mu se okrenuše u žalovanje, subote u porugu, a slava njegova u ništavilo.	39 Його святиня опустіла, мов пустиня, празники його обернулись на смуток, його суботи на наругу, а честь його зійшла нінащо.
40 K’o nekoć slava njegova, namnožila mu se sramota, i sav se ponos njegov okrenu u tugovanje.	40 Такою, як колись була його слава, стала його безчесть, величність його обернулась на жалобу.
41 I napisa kralj proglas svemu svom kraljevstvu da svi moraju postati jedan narod i svaki mora ostaviti svoje običaje.	41 Тоді цар написав до всього царства, щоб усі стали одним народом
42 I svi se narodi pokoriše kraljevoj naredbi.	42 та щоб кожен покинув свої звичаї, і щоб усі народи прийняли царський приказ.
43 I mnogi Izraelci prihvatiše njegovo bogoštovlje i počeše žrtvovati idolima i ne svetkovati subotu.	43 Багато ізраїльтян охоче прийняли його віру, стали жертвувати бовванам і оскверняти суботи.
44 A kralj posla u Jeruzalem, i u ostale judejske gradove, poslanice po glasnicima da se svi imaju povesti za običajima tuđinaca koji su u zemlji,	44 Цар вислав також через гінців листи в Єрусалим та в міста Юди, яким наказував іти за чужими краєві звичаями,
45 pa da se u Hramu dokinu paljenice, klanice i ljevanice; da se više ne svetkuju subote i blagdani;	45 припинити всепалення, жертви та возливання в храмі, осквернити суботи й свята,
46 da se onečisti Svetište i sveti narod;	46 опоганити храм та святих,
47 da se podignu oltari, sveti gajevi i idoli pa da im se žrtvuju svinje i nečiste životinje;	47 будувати жертовники, капища та божища, приносити в жертву свиней та інших нечистих тварин,
48 da se više ne obrezuju djeca, da se onečiste svakom nečistoćom i gnusobom	48 лишати своїх синів необрізаними, плюгавити свої душі всякою нечистотою та мерзотою,
49 i tako zaborave Zakon i izmijene sve običaje.	49 так щоб забути закон та перемінити всі установи.
50 Tko se ne pokori kraljevoj naredbi, osuđen je na smrt.	50 А хто, мовляв, не чинитиме за царським наказом, той буде скараний на смерть.
51 Kralj je svem kraljevstvu napisao proglase takva sadržaja i postavio je nadglednike nad svim narodom da se to provede. Svim je judejskim gradovima, svakomu napose, zapovjedio da prinose žrtve.	51 Згідно з усіма цими наказами він написав до всього свого царства й настановив наглядачів над усім народом і звелів містам Юди приносити поганські жертви у кожному місті.
52 I pridružiše im se mnogi od naroda, svi oni koji su otpali od Zakona, i zla velika učiniše u zemlji.	52 Багато людей з народу пристало до них — усі ті, що покинули закон і накоїли в краю лиха.
53 Takvi primoraše Izraela da se skriva u svakojakim zbježištima.	53 Вони присилували Ізраїля ховатися по всіх закутинах.
54 Petnaestoga dana mjeseca kisleva, godine sto četrdeset i pete, sagradio je kralj na oltaru za žrtve paljenice Grozotu pustoši. I u susjednim judejskim gradovima podigoše žrtvenike.	54 П’ятнадцятого дня (місяця) Каслев, 145 року цар Антіох звелів спорудити на жертовнику мерзоту запустіння, і по містах Юди навкруги споруджувано вівтарі.
55 I palili su tamjan na vratima kuća i po trgovima.	55 При дверях домів та по майданах палено кадило.
56 A u koga nađoše knjige Zakona, razderaše ih i baciše u vatru.	56 Книги Закону, які знайдено, палили на вогні, порвавши їх спершу,
57 Ako bi otkrili da tko čuva svitak Knjige Saveza ili da pristaje uza Zakon, po kraljevoj je odluci bio ubijen.	57 а коли в кого знаходили книгу Союзу або коли хто пильнував закон, то такого, згідно з царським наказом, засуджувано на смерть.
58 Takvo nasilje provodili su mjesec za mjesecom nad Izraelom, nad svakim koga bi po gradovima otkrili.	58 Отак вони зловживали силою над ізраїльтянами, яких кожного місяця знаходили по містах.
59 Dvadeset i petoga u mjesecu prinosili su žrtve na žrtveniku podignutu na oltaru za paljenice.	59 А двадцять п’ятого дня місяця жертвували на вівтарі, що був поставлений на жертовнику всепалень.
60 Po toj zapovijedi pogubljivali su žene koje su dale obrezati svoju djecu;	60 І жінок, що давали до обрізання своїх дітей, згідно з наказом, карано на смерть,
61 objesili bi im o vrat dojenčad i smaknuli ih zajedno sa svim njihovim domom i s onima koji su izvršili obrezanje.	61 разом з їхніми немовлятками, прив’язаними їм до шиї, а й їхніх слуг і тих, що їх обрізували.
62 Uza sve to, mnogi od Izraela ostadoše postojani i pokazaše se hrabri te nisu jeli od nečistih jela.	62 Однак, багато ізраїльтян не впали духом і постановили твердо не їсти нічого нечистого.
63 Radije su išli u smrt nego da se onečiste hranom ili da oskvrnu sveti Savez. I tako su umirali.	63 Вони були готові й умерти, аби лиш не осквернитися стравами та не опоганити святого Союзу, і справді вмирали.
64 Uistinu, strašan gnjev bijaše nad Izraelom.	64 Вельми великий гнів завис над Ізраїлем.