Prva Knjiga Ljetopisa 22

Biblija Hrvatski	Біблія
1 Zato David reče: »Ovo je dom Jahve i ovo je žrtvenik za paljenice Izraelu!«	1 Давид пішов ізвідти й утік у Адуллам-печеру. Довідались про це його брати та уся його родина, й прийшли туди до нього.
2 David zapovjedi da se skupe stranci koji su bili u izraelskoj zemlji i odredi klesare da propisno klešu kamenje za gradnju doma Božjeg.	2 Усі, що були в злиднях, усі заборговані та всі незадоволені зібрались біля нього, й він став ватажком їх. Отак було з ним якихось чотириста чоловік.
3 David je pripravio mnogo željeza za čavle na vratnim krilima i za kvačice; i bez mjere mnogo mjedi.	3 Звідти пішов Давид у Міцпу в Моаві й сказав моавському цареві: «Чи не можна б моєму батькові та моїй матері перебути в вас, покіль я взнаю, що Господь удіє зо мною?»
4 Mnogo cedrovine, jer su Sidonci i Tirci dovozili mnogo cedrovih drva Davidu.	4 І він лишив їх при моавському цареві, й вони жили при ньому ввесь час, покіль Давид сидів у тому сховку.
5 Jer David mišljaše: »Moj je sin Salomon mlad i nježan, a dom koji treba graditi Jahvi mora biti veličanstven, na slavu i čast po svim zemljama. Hajde da mu sve pripravim.« I David je pripravio mnogo toga prije svoje smrti.	5 Пророк же Гад сказав до Давида; «Не сиди в сховку, а збирайсь та йди в землю Юди.» І пішов Давид і прийшов у ліс Херет.
6 Potom dozva sina Salomona i zapovjedi mu da sagradi dom Jahvi, Bogu Izraelovu.	6 Довідався Саул, що викрито Давида й людей, які були при ньому. Сидів же Саул у Гівеа під тамариском, що на висоті, зо списом у руці, й всі його слуги стояли біля нього.
7 Još David reče Salomonu: »Sine! Bio sam nakanio u srcu sagraditi dom imenu Jahve, svoga Boga.	7 І каже Саул своїм слугам, які стояли біля нього: «Слухайте ж веніяминяни! Чи то ж син Єссея дасть теж усім вам поля і виноградники й настановить усіх вас тисяцькими й сотниками,
8 Ali mi je došla Jahvina riječ: ‘Mnogo si krvi prolio i velike si ratove vodio; nećeš ti graditi doma mome imenu jer si mnogo krvi prolio na zemlju preda mnom.	8 що ви всі змовилися проти мене й ніхто мене не сповістив, як мій син вступив у побратимство з сином Єссея, що ніхто з вас не пожалував мене і не повідомив мене, що мій син підняв мого слугу на мене робити засідки, як воно виявилось оце нині?»
9 Gle, rodit će ti se sin; on će biti miroljubac i dat ću mu mir od svih njegovih neprijatelja odasvud unaokolo; ime će mu biti Salomon. Mir i pokoj dat ću Izraelu za njegova vremena.	9 Озвавсь тоді Доег, едомій, що був над слугами Саула, кажучи: «Я бачив, як син Єссея був прийшов у Нов до Ахімелеха, сина Ахітува,
10 On će sagraditi dom mome imenu, on će mi biti sin, a ja ću njemu biti otac i utvrdit ću njegovo kraljevsko prijestolje nad Izraelom zauvijek.’	10 й той питав Господа для нього, дав йому харчів і навіть меч Голіята філістимлянина.»
11 Sada, moj sine, neka bude Jahve s tobom da izvršiš i sagradiš dom Jahve, svoga Boga, kao što je rekao za te.	11 Цар повелів покликати священика Ахімелеха, сина Ахітува, і всю його родину — священиків у Нові, — і всі вони прибули до царя.
12 Samo neka ti Jahve poda razum i mudrost kad te postavi nad Izraelom zato da se držiš zakona Jahve, svoga Boga!	12 І Саул мовив: «Слухай лишень, сину Ахітува!» І відповів той: «Я тут, мій пане.»
13 Bit ćeš sretan budeš li brižno vršio uredbe i zakone koje je Jahve preko Mojsija dao Izraelu. Budi junak i hrabar, ne boj se i ne plaši se!	13 І Саул спитав його: «Чого ви, ти та син Єссея, змовилися проти мене? Ти дав йому хліба, меч і питав Бога про нього, щоб він повстав та засідав на мене, як воно е оце нині.»
14 Ja sam, evo, svojim trudom pripravio za dom Jahvin sto tisuća zlatnih talenata i milijun srebrnih talenata, a mjedi i željeza bez mjere, jer ga je tako mnogo. Pripravio sam i drva i kamenja, a i ti dodaj nešto k tomu.	14 Ахімелех відповів цареві, мовивши: «Хто ж між усіма слугами твоїми, як Давид: вірний, зять царський, начальник твоєї сторожі і поважаний у твоїм домі?
15 Imaš mnogo valjanih radnika, klesara, zidara, tesara i svakovrsnih vještaka u svakom umijeću;	15 Хіба я нині вперше питав про нього Бога? Як же б то так? Нехай цар не обвинувачує ні вчому свого слугу й усю його родину, бо твій слуга не відає в усій цій справі нічого.»
16 zlatu, srebru, mjedi i željezu nema mjere; idi, dakle, i gradi, i neka Jahve bude s tobom!«	16 Та цар сказав: «Мусиш, Ахімелеху, вмерти, сам ти і ввесь дім твого батька.»
17 Tada David zapovjedi svim izraelskim knezovima da pomažu njegovu sinu Salomonu:	17 Цар повелів гінцям, що стояли біля нього: «Поверніться й повбивайте священиків Господніх, бо й їхня рука з Давидом: вони знали, що він утік, але мене не сповістили.» Слуги ж царські не посміли підняти руки на священиків Господніх, щоб їх убити.
18 »Nije li s vama Jahve, Bog vaš, koji vam je dao mir odasvud unaokolo jer je predao u moje ruke stanovnike ove zemlje i zemlja je pokorena pred Jahvom i pred njegovim narodom.	18 Тоді цар повелів Доегові: «Повернись ти й повбивай священиків.» І повернувсь Доег, едомій, і сам став їх вибивати й убив того дня вісімдесят п’ять чоловік, що носили льняний ефод.
19 Sada, dakle, pregnite svojim srcem i svojom dušom da tražite Jahvu, svoga Boga; idite i gradite svetište Bogu Jahvi, unesite Kovčeg saveza Jahvina i Božje sveto posuđe u dom koji će se sagraditi Jahvinu imenu!«	19 Та й Нов, священиче місто, вигубив мечем, і чоловіків і жінок, дітей і немовлят, волів, ослів, овець.
	20 Спасся лише один син Ахімелеха, сина Ахітува, на ім’я Евіятар, що втік до Давида,
	21 і сповістив Евіятар Давида, що Саул вибив священиків Господніх.
	22 Давид сказав до Евіятара: «Я знав це ще тоді, коли Доег, едомій, був там, що він напевне донесе це Саулові. Я винуватий за всі душі дому батька твого.
	23 Будь при мені, не бійся: хто чигатиме на твою душу, той чигатиме на мою душу. Ти будеш під моєю охороною.»