Іван 9

¹ Переходивши, побачив Ісус чоловіка, зроду сліпого.

² Запитали його, отже, учні його: «Учителю, хто згрішив? Він — чи батьки його, що сліпим він уродився?»

³ «Ані він не згрішив, ані батьки його, — відказав Ісус, — але щоб ділам Божим виявитись на ньому!

⁴ Поки дня, маємо виконувати діла того, хто послав мене, — бо ніч надходить, за якої ніхто не зможе діяти.

⁵ І поки я у світі — я світло світу.»

⁶ Сказавши те, сплюнув на землю, спого-товив слиною глей і помастив глеєм очі сліпому.

⁷ До нього ж сказав: «Іди, вмийся в купелі Силоамській», — що у перекладі означає: «Зісланій». Отож подався той, умився — і повернувся зрячим!

⁸ Сусіди ж і ті, що бачили його раніше сліпим, заговорили: «Чи то ж не той, який ото все сидів — жебрачив?»

⁹ Одні казали: То він, — інші: Ні, лиш подібний до нього. Він же каже: «Це я!»

¹⁰ Тож питались його: «Як воно так, що прозріли твої очі?»

¹¹ А він: «Чоловік, що Ісусом звуть його, споготовив глей, очі мені помастив та й мовив: Піди до Силоаму, вмийся. Я пішов, умився — і прозрів.»

¹² Вони його тоді питають: «Де він?» — «Не знаю», каже той.

¹³ Тож ведуть того, хто сліпий був, до фарисеїв.

¹⁴ Було ж у суботу, коли то Ісус споготовив глею і відкрив йому очі.

¹⁵ То й фарисеї спитали його, як він прозрів. А він їм: «Глею поклав мені на очі, я вмився, й ось бачу.»

¹⁶ Деякі з фарисеїв твердили: «Не від Бога цей чоловік, бо суботи не дотримує.» Інші мовили: «Чи може ж грішний чоловік отакі чудеса чинити?» Отож суперечка була серед них.

¹⁷ І знову сліпому кажуть: «А ти що про нього кажеш — про те, що очі тобі відкрив?» Одрікає: «Пророк він.»

¹⁸ Проте юдеї щодо нього не вірили, що був він сліпий і прозрів, — аж поки не закликали батьків отого прозрілого.

¹⁹ Спитали їх: «Чи то ваш син, про котрого кажете, що сліпим він уродився? А тепер як же він бачить?»

²⁰ Батьки його і відказали, мовивши: «Знаємо, що то наш син, і що сліпим він був уродився.

²¹ А як він тепер бачить — не знаємо, і хто відкрив йому очі — не відаємо. Спитайте самого: він дорослий, сам про себе скаже.»

²² Так батьки його казали, бо юдеїв страхалися: юдеї бо вже були домовилися, щоб виключити кожного з синагоги, хто Христом його визнаватиме.

²³ Тим то батьки його й казали: Дорослий він, — самого спитайте.

²⁴ Отож удруге закликали чоловіка, що сліпим був, та й кажуть йому: «Богові славу воздай! Ми знаємо, що той чоловік — грішник.»

²⁵ «Чи грішник він, — озвався він, — я не знаю. Знаю одне: був я сліпим, а тепер бачу.»

²⁶ Вони ж йому на те знов: «Що він таке тобі сподіяв? Як він очі тобі відкрив?»

²⁷ Той їм відказує: «Я вже вам оповів, та ви не слухали. Навіщо іще чути хочете? Чи, може, і ви його учнями бажаєте стати?»

²⁸ Ті з лайкою накинулись на нього, і сказали: «Ти його учень! Ми — Мойсеєві учні!

²⁹ Ми знаємо: до Мойсея промовляв Бог. А цього не знаємо, звідкіля він.»

³⁰ У відповідь чоловік сказав їм: «Ось воно, власне, і дивно, що ви не знаєте, звідкіля він, а він мені очі відкрив.

³¹ Ми знаємо, що Бог не вислухує грішників, коли ж хтось побожний і його волю чинить — ось того він вислухує!

³² Нечувано одвіку, щоб хтонебудь відкрив очі сліповродженому.

³³ Був би він не від Бога — нічого не спроможен би був зробити!»

³⁴ Озвались і сказали йому: «Ти ввесь у гріхах уродився, а нас навчаєш?» І прогнали його геть.

³⁵ Довідався Ісус, що вони геть його прогнали, отож, зустрівши його, промовив до нього: «Віруєш у Чоловічого Сина?»

³⁶ А той: «А хто він, Господи, щоб я вірував у нього?»

³⁷ Ісус же йому: «Ти бачив його; він — той, хто говорить з тобою.»

³⁸ Тоді той і сказав: «Вірую, Господи!» — і поклонився йому.

³⁹ І мовив Ісус: «На суд у цей світ прийшов я: щоб ті, які не бачать, бачили, а ті, які бачать, — сліпими стали.»

⁴⁰ Почули те деякі з фарисеїв, що були при ньому, і кажуть йому: «Невже і ми сліпі?»

⁴¹ А Ісус їм: «Були б ви сліпі — не мали б ви гріха. Але що кажете: Ми бачимо, — то і гріх ваш зостається.»