Вихід 31

¹ Господь сказав Мойсеєві:

² «Ось я покликав пойменно Бецалела, сина Урі, сина Хура, з коліна Юди;

³ і сповнив його духом Божим, мудрістю й розумом та хистом у всякім ділі;

⁴ щоб продумував мистецькі задуми виконавши у золоті, сріблі й міді;

⁵ і щоб обточував дорогоцінне каміння для вправи у гнізда, а й у різьбі дерева, щоб викінчити всяке діло.

⁶ І дав я йому помічника Оголіява, сина Ахісамаха, з коліна Дана, і вклав хист у серце кожному умільцеві, щоб зробити все, що я заповідав тобі:

⁷ намет зборів, кивот Свідоцтва, віко, що на ньому, і всю утвар у шатрі;

⁸ стіл і посуд його, і світильник чистий і все його приладдя, і кадильний жертовник,

⁹ і жертовник для всепалень та все знаряддя його, і вмивальницю і підставку її;

¹⁰ і одіж службову, і святі ризи для Арона священика, і ризи для синів його, щоб служили у священнодії;

¹¹ і миро для помазання, і благовонні пахощі для святині: усе мають зробити достеменно, як заповідав я тобі.»

¹² Господь сказав Мойсеєві:

¹³ «Ти ж промов до синів Ізраїля: Глядіть, пильнуйте мені суботи; бо вона — знак між мною та вами для ваших поколінь, щоб знали, що я — Господь, який освячує вас.

¹⁴ Пильнуйте, отже, суботи: вона бо має бути свята для вас; хто осквернить її, нехай буде скараний смертю. І кожен, хто в ній робитиме якубудь роботу, той буде викорінений з-поміж свого народу.

¹⁵ Шість днів для роботи, але сьомий день на цілковитий спочинок, присвячений Господеві; кожен, хто робитиме якусь роботу в день суботній, буде скараний смертю.

¹⁶ Тож нехай сини Ізраїля пильнують суботи, та святкують її з роду в рід, як союз віковічний.

¹⁷ Вона — знак віковічний між мною та синами Ізраїля; бо шість днів творив Господь небо й землю, а сьомого дня спочив і відітхнув.»

¹⁸ І як перестав Господь розмовляти з Мойсеєм на Синай-горі, дав йому дві таблиці свідоцтва, таблиці кам’яні, записані пальцем-перстом Божим.