Вихід 12

Біблія	Библия Синодальный перевод
1 І наказав Господь Мойсеєві та Аронові в землі Єгипетській:	1 И сказал Господь Моисею и Аарону в земле Египетской, говоря:
2 Місяць цей нехай буде вам початком місяців, перший нехай буде він вам між місяцями року.	2 месяц сей [да будет] у вас началом месяцев, первым [да] [будет] он у вас между месяцами года.
3 Промовте до всієї ізраїльської громади так: Десятого дня цього місяця візьміть собі кожен для своєї сім’ї ягня: одне на хату.	3 Скажите всему обществу Израилевых: в десятый [день] сего месяца пусть возьмут себе каждый одного агнца по семействам, по агнцу на семейство;
4 Коли ж сім’я буде замала на (ціле) ягня, нехай разом з найближчим у межу сусідом візьме ягня по лічбі душ; розрахуйте, щоб ягняти було досить для кожного, хто скільки зможе з’їсти.	4 а если семейство так мало, что не [съест] агнца, то пусть возьмет с соседом своим, ближайшим к дому своему, по числу душ: по той мере, сколько каждый съест, расчислитесь на агнца.
5 Ягня ж нехай вам буде без вади, самчик, одноліток; можете взяти його з баранців або з козенят.	5 Агнец у вас должен быть без порока, мужеского пола, однолетний; возьмите его от овец, или от коз,
6 І держатимете його до чотирнадцятого дня цього місяця, і тоді нехай уся громада синів Ізраїля разом заріже його надвечір.	6 и пусть он хранится у вас до четырнадцатого дня сего месяца: тогда пусть заколет его все собрание общества Израильского вечером,
7 І нехай візьмуть крови й помажуть нею одвірки і наддвірок у домах, де їстимуть його.	7 и пусть возьмут от крови [его] и помажут на обоих косяках и на перекладине дверей в домах, где будут есть его;
8 Нехай їдять м’ясо тієї самої ночі; спеченим на вогні нехай їдять його, з опрісноками та з гіркими зелами.	8 пусть съедят мясо его в сию самую ночь, испеченное на огне; с пресным хлебом и с горькими [травами] пусть съедят его;
9 Не їжте ніякої сировини, ні звареного в воді, а тільки жарене на вогні, і з головою його і з ногами та з нутрощами.	9 не ешьте от него недопеченного, или сваренного в воде, но ешьте испеченное на огне, голову с ногами и внутренностями;
10 І не зоставлятимете нічого до ранку; що ж з нього зосталось би до ранку, спалите на вогні.	10 не оставляйте от него до утра; но оставшееся от него до утра сожгите на огне.
11 А їстимете його ось так: стегна ваші попідперізувані, обув’я ваше на ногах ваших, і костури ваші в руках у вас; і їстимете похапки: пасха то Господня.	11 Ешьте же его так: пусть будут чресла ваши препоясаны, обувь ваша на ногах ваших и посохи ваши в руках ваших, и ешьте его с поспешностью: это--Пасха Господня.
12 Тієї ночі перейду по землі Єгипетській і уб’ю всякого первенця в землі Єгипетській, від людини до скотини, і над усіми богами єгипетськими вчиню суд; я — Господь.	12 А Я в сию самую ночь пройду по земле Египетской и поражу всякого первенца в земле Египетской, от человека до скота, и над всеми богами Египетскими произведу суд. Я Господь.
13 Кров буде вам знаком по домах, де будете, і як побачу кров, мину вас, і не впаде на вас ніяка смертна язва, як каратиму Єгипетську землю.	13 И будет у вас кровь знамением на домах, где вы находитесь, и увижу кровь и пройду мимо вас, и не будет между вами язвы губительной, когда буду поражать землю Египетскую.
14 І стане вам цей день на спомин, і ви святкуватимете його як свято Господнє; як установу вічну для всіх ваших родів святкуватимете його.	14 И да будет вам день сей памятен, и празднуйте в оный праздник Господу во [все] роды ваши; [как] установление вечное празднуйте его.
15 Сім днів їстимете опрісноки; вже першого дня повиносите геть закваску із хат ваших; бо кожен, хто, від першого дня до сьомого, їстиме квашений хліб, той викоріниться з-поміж Ізраїля.	15 Семь дней ешьте пресный хлеб; с самого первого дня уничтожьте квасное в домах ваших, ибо кто будет есть квасное с первого дня до седьмого дня, душа та истреблена будет из среды Израиля.
16 Першого дня відбудуться в вас святі збори, і сьомого дня будуть святі сходини. Нічого в ті дні не робитимете; тільки що треба з’їсти кожному, те одне можете зготувати.	16 И в первый день да будет у вас священное собрание, и в седьмой день священное собрание: никакой работы не должно делать в них; только что есть каждому, одно то можно делать вам.
17 Додержуйтесь приписів опрісноків, бо в той день виведу я полки ваші з землі Єгипетської; тим і шануватимете цей день із роду в рід як установу вічну.	17 Наблюдайте опресноки, ибо в сей самый день Я вывел ополчения ваши из земли Египетской, и наблюдайте день сей в роды ваши, как установление вечное.
18 З вечора чотирнадцятого дня першого місяця їстимете опрісноки до вечора двадцять першого дня цього місяця.	18 С четырнадцатого дня первого месяца, с вечера ешьте пресный хлеб до вечера двадцать первого дня того же месяца;
19 Сім днів щоб не було розчину по домах ваших у вас: бо хто їстиме квашене, той буде викорінений з громади Ізраїля, чи він чужинець, чи тубілець.	19 семь дней не должно быть закваски в домах ваших, ибо кто будет есть квасное, душа та истреблена будет из общества Израилевых--пришлец ли то, или природный житель земли той.
20 Нічого квашеного не їжте; по всіх ваших оселях їжте опрісноки.	20 Ничего квасного не ешьте; во всяком местопребывании вашем ешьте пресный хлеб.
21 Скликав тоді Мойсей всіх старших Ізраїля, і промовив до них: Ідіть, і підшукайте собі ягня для родин ваших і заколіть пасху.	21 И созвал Моисей всех старейшин Израилевых и сказал им: выберите и возьмите себе агнцев по семействам вашим и заколите пасху;
22 І візьміть по в’язаночці іссопу, і вмочіть у кров, що в мисці, та й доторкніться наддвірку і обох одвірків кров’ю з миски; і ніхто з вас нехай не виходить за хатні двері до ранку.	22 и возьмите пучок иссопа, и обмочите в кровь, которая в сосуде, и помажьте перекладину и оба косяка дверей кровью, которая в сосуде; а вы никто не выходите за двери дома своего до утра.
23 Ходитиме Господь побивати єгиптян, і побачить кров на наддвірку та одвірках, то мине ці двері і не попустить губителеві ввійти в ваші хати, щоб побивати вас.	23 И пойдет Господь поражать Египет, и увидит кровь на перекладине и на обоих косяках, и пройдет Господь мимо дверей, и не попустит губителю войти в домы ваши для поражения.
	24 Храните сие, как закон для себя и для сынов своих на веки.
25 А як увійдете в землю, що Господь дасть вам, як і обіцяв, то будете триматися цього обряду.	25 Когда войдете в землю, которую Господь даст вам, как Он говорил, соблюдайте сие служение.
26 Якби ж часом ваші діти вас спитали: Що це за обряд у вас?	26 И когда скажут вам дети ваши: что это за служение?
27 То ви відповісте: Це жертва пасхальна в честь Господа, що пройшов мимо хат синів Ізраїля в Єгипті, як побивав єгиптян, щадивши хати наші. І похилили голови люди й припали лицем до землі.	27 скажите: это пасхальная жертва Господу, Который прошел мимо домов сынов Израилевых в Египте, когда поражал Египтян, и домы наши избавил. И преклонился народ и поклонился.
28 Пішли сини Ізраїля й вчинили, як повелів Господь Мойсеєві та Аронові, так і вчинили.	28 И пошли сыны Израилевы и сделали: как повелел Господь Моисею и Аарону, так и сделали.
29 Опівночі повбивав Господь усіх первенців у Єгипетській землі, від первенця фараонового, престолонаслідника, до первенця полоненого в тюрмі, та всіх первістків скоту.	29 В полночь Господь поразил всех первенцев в земле Египетской, от первенца фараона, сидевшего на престоле своем, до первенца узника, находившегося в темнице, и все первородное из скота.
30 Тоді ж схопився фараон уночі, і всі слуги його, і всі єгиптяни; і настало ридання в Єгипті; бо не було хати, де не було б мерця.	30 И встал фараон ночью сам и все рабы его и весь Египет; и сделался великий вопль в [земле] Египетской, ибо не было дома, где не было бы мертвеца.
31 Вночі таки покликав фараон Мойсея й Арона та й каже: Вставайте, забирайтеся з-поміж людей моїх, ви самі й сини Ізраїля. Ідіть і служіть Господеві, як ви домагались.	31 И призвал [фараон] Моисея и Аарона ночью и сказал: встаньте, выйдите из среды народа моего, как вы, так и сыны Израилевы, и пойдите, совершите служение Господу, как говорили вы;
32 Теж і вівці ваші і товар ваш забирайте, як ви бажали; ідіть геть та й мене благословіть.	32 и мелкий и крупный скот ваш возьмите, как вы говорили; и пойдите и благословите меня.
33 Та й єгиптяни натискали на людей, бажаючи щоскоріш випровадити їх з краю; бо, мовляли, всі ми пропадемо.	33 И понуждали Египтяне народ, чтобы скорее выслать его из земли той; ибо говорили они: мы все помрем.
34 Позабирали люди тісто своє ще не вкисле, і діжі, загорнені в одежу, несли на плечах.	34 И понес народ тесто свое, прежде нежели оно вскисло; квашни их, завязанные в одеждах их, были на плечах их.
35 Вчинили сини Ізраїля по слову Мойсея, і визичили в єгиптян посуд срібний та посуд золотий і одіж.	35 И сделали сыны Израилевы по слову Моисея и просили у Египтян вещей серебряных и вещей золотых и одежд.
36 І дав Господь ласку людям в очах єгиптян, що йшли їм наввипередки; і так обібрали вони єгиптян.	36 Господь же дал милость народу [Своему] в глазах Египтян: и они давали ему, и обобрал он Египтян.
37 І рушили сини Ізраїля в дорогу від Рамсесу до Суккот, яких шістсот тисяч чоловіків піхотинців, крім їхніх сімей.	37 И отправились сыны Израилевы из Раамсеса в Сокхоф до шестисот тысяч пеших мужчин, кроме детей;
38 І мішаного народу сила знялось із ними, і вівці й худоба, дуже велика отара.	38 и множество разноплеменных людей вышли с ними, и мелкий и крупный скот, стадо весьма большое.
39 З тіста, що взяли з Єгипту, понапікали вони тоненьких опрісноків; бо тісто ще не було вкисло; їх бо виганяли з Єгипту, то вони не могли гаятись та й навіть не приготували собі припасів на дорогу.	39 И испекли они из теста, которое вынесли из Египта, пресные лепешки, ибо оно еще не вскисло, потому что они выгнаны были из Египта и не могли медлить, и даже пищи не приготовили себе на дорогу.
40 Проживали ж сини Ізраїля в Єгипті років чотириста тридцять.	40 Времени же, в которое сыны Израилевы обитали в Египте, было четыреста тридцать лет.
41 І по чотириста тридцятьох роках, цього самого дня, усі полчища Господні вийшли з Єгипту.	41 По прошествии четырехсот тридцати лет, в этот самый день вышло все ополчение Господне из земли Египетской ночью.
42 Ніччю чування була та ніч для Господа, щоб вивести їх із землі Єгипетської. Тому ніч це Господня, щоб чували в ній на честь Господа сини Ізраїля з роду в рід.	42 Это--ночь бдения Господу за изведение их из земли Египетской; эта самая ночь--бдение Господу у всех сынов Израилевых в роды их.
43 Господь сказав Мойсеєві і Аронові: Ось пасхальна установа: нехай ніякий чужинець не їсть пасхи.	43 И сказал Господь Моисею и Аарону: вот устав Пасхи: никакой иноплеменник не должен есть ее;
44 Всякий же раб, куплений грошовою ціною, як обріжеш його, тоді може її їсти.	44 а всякий раб, купленный за серебро, когда обрежешь его, может есть ее;
45 Приходько й наймит щоб її не їли.	45 поселенец и наемник не должен есть ее.
46 В одній хаті їстимуть (її); нічого з м’яса не виносити поза дім, ані кісточки не переломите в ньому.	46 В одном доме должно есть ее, не выносите мяса вон из дома и костей ее не сокрушайте.
47 Уся громада ізраїльська має святкувати пасху.	47 Все общество Израиля должно совершать ее.
48 А якби хто чужий, пробуваючи в тебе, захотів святкувати пасху Господню, нехай обріжуть усю його мужеську стать, і тоді нехай приходить і святкує, як і тубілець. Ніхто необрізаний не сміє її їсти.	48 Если же поселится у тебя пришлец и захочет совершить Пасху Господу, то обрежь у него всех мужеского пола, и тогда пусть он приступит к совершению ее и будет как природный житель земли; а никакой необрезанный не должен есть ее;
49 Закон один щоб у вас був і тубільцеві і чужинцеві, що перебуває серед вас.	49 один закон да будет и для природного жителя и для пришельца, поселившегося между вами.
50 Усі сини Ізраїля вчинили як повелів Господь Мойсеєві та Аронові, так і виконали це.	50 И сделали все сыны Израилевы: как повелел Господь Моисею и Аарону, так и сделали.
51 Отож того самого дня вивів Господь синів Ізраїля з землі Єгипетської за полками.	51 В этот самый день Господь вывел сынов Израилевых из земли Египетской по ополчениям их.