חבקוק 1

תנ"ך - מקרא על פי המסורה	Біблія
¹ הַמַּשָּׂא אֲשֶׁר חָזָה חֲבַקּוּק הַנָּבִיא	¹ Пророцтво, що бачив пророк Авакум.
² עַד־אָנָה יְהוָה שִׁוַּעְתִּי וְלֹא תִשְׁמָע אֶזְעַק אֵלֶיךָ חָמָס וְלֹא תֹושִׁיעַ	² Докіль, о Господи, буду взивати — і ти не вислухуєш? Кричатиму до тебе про насильство — і не рятуєш?
³ לָמָּה תַרְאֵנִי אָוֶן וְעָמָל תַּבִּיט וְשֹׁד וְחָמָס לְנֶגְדִּי וַיְהִי רִיב וּמָדֹון יִשָּׂא	³ Чому показуєш мені несправедливість і дивишся на кривду? Передо мною грабування й насильство, постає сварка й здіймається незгода.
⁴ עַל־כֵּן תָּפוּג תֹּורָה וְלֹא־יֵצֵא לָנֶצַח מִשְׁפָּט כִּי רָשָׁע מַכְתִּיר אֶת־הַצַּדִּיק עַל־כֵּן יֵצֵא מִשְׁפָּט מְעֻקָּל	⁴ Тому закон утратив силу, ніде не панує право; грішник обступає праведника, тому й виходить право кривим.
⁵ רְאוּ בַגֹּויִם וְהַבִּיטוּ וְהִתַּמְּהוּ תְּמָהוּ כִּי־פֹעַל פֹּעֵל בִּימֵיכֶם לֹא תַאֲמִינוּ כִּי יְסֻפָּר	⁵ Погляньте на народи, подивіться, і дивуйтесь дивом; бо я вчиню за ваших часів таке діло, що ви й не повірите, як вам оповідатимуть про нього.
⁶ כִּי־הִנְנִי מֵקִים אֶת־הַכַּשְׂדִּים הַגֹּוי הַמַּר וְהַנִּמְהָר הַהֹולֵךְ לְמֶרְחֲבֵי־אֶרֶץ לָרֶשֶׁת מִשְׁכָּנֹות לֹּא־לֹו	⁶ Бо ось я підійму халдеїв, народ жорстокий і палкий, який розійдеться широко по земних просторах, щоб захопити житла, що йому не належать.
⁷ אָיֹם וְנֹורָא הוּא מִמֶּנּוּ מִשְׁפָּטֹו וּשְׂאֵתֹו יֵצֵא	⁷ Жахливий і страшний він! Лише від нього походить його право і його велич.
⁸ וְקַלּוּ מִנְּמֵרִים סוּסָיו וְחַדּוּ מִזְּאֵבֵי עֶרֶב וּפָשׁוּ פָּרָשָׁיו וּפָרָשָׁיו מֵרָחֹוק יָבֹאוּ יָעֻפוּ כְּנֶשֶׁר חָשׁ לֶאֱכֹול	⁸ Прудкіші його коні від леопардів, лютіші, ніж вовки під вечір. Кидаються його верхівці, приходять їздці його здалека, летять орлом, що раптом спадає, щоб пожерти.
⁹ כֻּלֹּה לְחָמָס יָבֹוא מְגַמַּת פְּנֵיהֶם קָדִימָה וַיֶּאֱסֹף כַּחֹול שֶׁבִי	⁹ Усі вони, всі пруться до насильства, обличчя в них горить, як палкий вітер; вони, немов пісок, збирають бранців.
¹⁰ וְהוּא בַּמְּלָכִים יִתְקַלָּס וְרֹזְנִים מִשְׂחָק לֹו הוּא לְכָל־מִבְצָר יִשְׂחָק וַיִּצְבֹּר עָפָר וַיִּלְכְּדָהּ	¹⁰ Він і з царів кепкує, князі — то сміх для нього. З усіх твердинь сміється: вал насипає і бере їх
¹¹ אָז חָלַף רוּחַ וַיַּעֲבֹר וְאָשֵׁם זוּ כֹחֹו לֵאלֹהֹו	¹¹ Потім буря проходить і зникає. Злочинець той, хто з своєї сили робить собі бога!
¹² הֲלֹוא אַתָּה מִקֶּדֶם יְהוָה אֱלֹהַי קְדֹשִׁי לֹא נָמוּת יְהוָה לְמִשְׁפָּט שַׂמְתֹּו וְצוּר לְהֹוכִיחַ יְסַדְתֹּו	¹² Чи ж ти, о Господи, не споконвіку, Бог мій, Святий мій? Ми не помремо! Ти, Господи, навів його лише для суду; ти, Скеле, призначив його на кару.
¹³ טְהֹור עֵינַיִם מֵרְאֹות רָע וְהַבִּיט אֶל־עָמָל לֹא תוּכָל לָמָּה תַבִּיט בֹּוגְדִים תַּחֲרִישׁ בְּבַלַּע רָשָׁע צַדִּיק מִמֶּנּוּ	¹³ Очі твої занадто чисті, щоб на зло глядіти; дивитися на утиск ти не можеш. Чому б ти мав дивитись на злочинців, мовчати, коли злий пожирає справедливішого за себе?
¹⁴ וַתַּעֲשֶׂה אָדָם כִּדְגֵי הַיָּם כְּרֶמֶשׂ לֹא־מֹשֵׁל בֹּו	¹⁴ Обходишся з людьми, немов з тією рибою в морі, неначе з плазунами, що без володаря над собою.
¹⁵ כֻּלֹּה בְּחַכָּה הֵעֲלָה יְגֹרֵהוּ בְחֶרְמֹו וְיַאַסְפֵהוּ בְּמִכְמַרְתֹּו עַל־כֵּן יִשְׂמַח וְיָגִיל	¹⁵ Він витягає всіх їх вудкою своєю; ловить їх сіткою своєю, збирає у свій невід, тому й радується-веселиться.
¹⁶ עַל־כֵּן יְזַבֵּחַ לְחֶרְמֹו וִיקַטֵּר לְמִכְמַרְתֹּו כִּי בָהֵמָּה שָׁמֵן חֶלְקֹו וּמַאֲכָלֹו בְּרִאָה	¹⁶ Тому приносить своїй сітці жертви, палить кадило неводові, бо має від них пай свій ситний і смаковиту страву.
¹⁷ הַעַל כֵּן יָרִיק חֶרְמֹו וְתָמִיד לַהֲרֹג גֹּויִם לֹא יַחְמֹול׃ ס	¹⁷ Невже він завжди випорожнюватиме свою сітку й немилосердно ввесь час народи вбиватиме?