Samuelis II 22

NOVA VULGATA	Біблія
1 Locutus est autem David Domino verba carminis huius in die, qua liberavit eum Dominus de manu omnium inimicorum suorum et de manu Saul,	1 І заспівав Давид до Господа того дня, як Господь врятував його з рук усіх ворогів його та з руки Саулової, словами цієї пісні,
2 et ait: “ Dominus petra mea et arx mea et salvator meus;	2 і промовив: «Господь — моя скеля, моя твердиня, мій спаситель,
3 Deus meus, rupes mea, in quam confugiam, scutum meum et cornu salutis meae! Munimentum meum et refugium meum. Salvator meus, de violentia liberabis me.	3 мій Бог, моя скеля, до нього прибігаю! Мій щит і ріг мого спасіння, моя твердиня й моє прибіжище, мій спаситель, що від напасти рятує мене.
4 Laudabilem invocabo Dominum et ab inimicis meis salvus ero.	4 Закличу до всехвального Господа і визволюсь від ворогів моїх,
5 Quia circumdederunt me fluctus mortis, torrentes Belial terruerunt me;	5 бо оточили мене хвилі смерти, пекельні річки настрашили мене.
6 praeoccupaverunt me laquei mortis.	6 Ланцюги Шеолу обплутали мене, передо мною тенета смерти.
7 In tribulatione mea invocavi Dominum et ad Deum meum clamavi; et exaudivit de templo suo vocem meam, et clamor meus venit ad aures eius.	7 У моїй скорботі закликав я до Господа, і до Бога мого візвав я; і почув він із храму свого мій голос, і мій крик дійшов до його вух.
8 Commota est et contremuit terra; fundamenta caelorum concussa sunt et conquassata, quoniam iratus est.	8 Задрижала й стряслася земля, основи небес затремтіли, бо він закипів гнівом.
9 Ascendit fumus de naribus eius, et ignis de ore eius vorabat; carbones incensi sunt ab eo.	9 Дим знявсь у нього з ніздер, і вогонь палючий у нього з уст, вугільним жаром запалало від нього.
10 Et inclinavit caelos et descendit, et caligo sub pedibus eius.	10 І схилив небеса, і зійшов, і чорна хмара під ногами у нього.
11 Et ascendit super cherub et volavit et devolavit super pennas venti.	11 І верхи на херувимі летів він, і мчав на крилах вітру.
12 Posuit tenebras in circuitu suo tabernaculum suum, tenebrosas aquas, nubes densissimas.	12 Огорнувсь темнотою, мов наметом, чорними водами, густими хмарами.
13 Prae fulgore in conspectu eius incensi sunt carbones ignis.	13 Від блиску, що перед ним, запалало гаряче вугілля.
14 Intonuit de caelo Dominus, et Excelsus dedit vocem suam.	14 Загримів з небес Господь, і Всевишній дав свій голос.
15 Misit sagittas et dissipavit eos, fulguravit fulmina et conturbavit eos.	15 І зіслав він свої стріли й розсіяв їх, метнув блискавицею й розігнав їх.
16 Et apparuerunt effusiones maris, et revelata sunt fundamenta orbis ab increpatione Domini, ab inspiratione spiritus furoris eius.	16 І показались морські дна, і відкрились підвалини всесвіту від погрози Господньої, від подуву духу гніву його.
17 Misit de excelso et assumpsit me, traxit me de aquis multis;	17 Простяг з висоти руку, взяв мене, витяг мене з вод великих.
18 liberavit me ab inimico meo potentissimo, ab his, qui oderant me, qui robustiores me erant.	18 Врятував мене від ворога мого потужного, від ненависників моїх, сильніших за мене.
19 Praevenerunt me in die afflictionis meae, et factus est Dominus firmamentum meum;	19 Нападали вони на мене в день мого нещастя, але Господь став мені підпорою.
20 et eduxit me in latitudinem, liberavit me, quia complacui ei.	20 Вивів він мене у простори, він спас мене, бо я йому довподоби.
21 Retribuit mihi Dominus secundum iustitiam meam et secundum munditiam manuum mearum reddit mihi,	21 Воздав мені Господь за моєю справедливістю, згідно з чистотою Рук моїх винагородив мене.
22 quia custodivi vias Domini et non egi impie a Deo meo.	22 Бо я зберіг путі Господні і беззаконням не відступив від мого Бога.
23 Omnia enim iudicia eius in conspectu meo, et a praeceptis eius non recessi;	23 Усі бо його присуди передо мною, і ухвал його я не цурався.
24 et fui immaculatus cum eo et custodivi me ab iniquitate mea.	24 Але був я досконалий перед ним і зберігав себе від гріха.
25 Et retribuet mihi Dominus secundum iustitiam meam et secundum munditiam meam in conspectu oculorum suorum.	25 Тож винагородив мене Господь за моєю справедливістю і за моєю чистотою перед його очима.
26 Cum sancto sanctus eris et cum viro innocente innocens eris;	26 З милостивим ти милостивий; з досконалим ти досконалий.
27 cum electo electus eris et cum perverso callidus eris.	27 З чистим ти чистий; з хитруном ти обачний.
28 Et populum pauperem salvum facies et oculos superborum humiliabis,	28 Ти рятуєш народ смиренний, а очі гордих хилиш низько.
29 quia tu lucerna mea, Domine, et Deus meus illuminat tenebras meas.	29 Ти бо мій світильник, Господи, мій Боже, що освітлюєш мою темряву.
30 In te enim aggrediar hostium turmas, in Deo meo transiliam murum.	30 Завдяки тобі пробиваю я вал, завдяки моєму Богові перескакую мур.
31 Deus, immaculata via eius, eloquium Domini igne examinatum; scutum est omnium sperantium in se.	31 Шлях Божий досконалий, слово Господнє випробуване вогнем; він — щит для всіх, що прибігають до нього.
32 Quoniam quis est Deus praeter Dominum? Et quae rupes praeter Deum nostrum?	32 Хто ж бо Бог, окрім Господа? Або — хто скеля, опріч нашого Бога?
33 Deus, qui accinxit me fortitudine et complanavit perfectam viam meam,	33 Бог, кріпость моя сильна, робить мою дорогу бездоганною.
34 coaequans pedes meos cervis et super excelsa statuens me;	34 Він зробив мої ноги бистрими, як ноги сарни, і поставив мене на моїх височинах.
35 docens manus meas ad proelium, et tendunt arcum aereum brachia mea.	35 Він навчив мої руки воювати, і мої рамена напинати мідяного лука.
36 Dedisti mihi clipeum salutis tuae, et exauditio tua magnificavit me.	36 Ти дав мені твій щит спасіння, і твоя опіка зробила мене великим.
37 Dilatasti gressus meos subtus me, et non sunt infirmati tali mei.	37 Ти зробив широкими підо мною мої кроки, і стопи мої не захитались.
38 Persequebar inimicos meos et conterebam et non convertebar, donec consumerem eos.	38 Я переслідував моїх ворогів і нищив їх, і не повертавсь, поки не вигубив їх.
39 Consumpsi eos et confregi, ut non consurgerent: ceciderunt sub pedibus meis.	39 Я зламав їх, розбив їх, і більш не встали вони, упали вони мені під ноги.
40 Accinxisti me fortitudine ad proelium, incurvasti insurgentes in me subtus me.	40 Ти оперезав мене силою на бій, і підбив під мене моїх противників,
41 Inimicos meos dedisti mihi dorsum, odientes me, et disperdidi eos.	41 ти обернув моїх ворогів до втечі, і моїх ненависників порозганяв.
42 Clamaverunt, et non erat qui salvaret, ad Dominum, et non exaudivit eos.	42 Заблагали вони, та нікому було рятувати; до Господа — та він не відповів їм.
43 Contrivi eos ut pulverem terrae, quasi lutum platearum comminui eos.	43 Я порозкидав їх, як пил земний, мов грязюку на вулиці, роздавив, розтоптав їх.
44 Salvasti me a contradictionibus populi mei, constituisti me in caput gentium. Populus, quem ignorabam, servit mihi,	44 Ти вирятував мене від чварів народу, поставив мене на чолі народів. Народ, що його я не знав, служить мені,
45 filii alieni blandiuntur mihi, auditu auris oboediunt mihi.	45 чужинці підлещувались мені, ледве почувши-послухавши мене.
46 Filii alieni defluunt et contremiscunt ex arcibus suis.	46 Чужинці, страхом пройняті, вийшли з своїх твердинь, тремтіли.
47 Vivit Dominus, et benedicta petra mea, et exaltetur Deus, petra salutis meae.	47 Нехай живе Господь, і нехай буде благословенна моя скеля, нехай буде піднесений Бог — скеля мого спасіння,
48 Deus, qui das vindictas mihi et deicis populos sub me.	48 Бог, що дав мені помститися, що підбив під мене народи.
49 Qui educis me ab inimicis meis et ab insurgentibus in me elevas me; a viro iniquo liberas me.	49 Ти визволив мене від ворогів моїх і вивищив мене над моїми ненависниками, ти звільнив мене від насильника.
50 Propterea confitebor tibi, Domine, in gentibus, et nomini tuo cantabo:	50 Тим прославлятиму тебе, Господи, в народах, співатиму імені твоєму.
51 Magnificat salutes regis sui et facit misericordiam christo suo David et semini eius in sempiternum ”.	51 Ти дав великі перемоги своєму цареві, зробив ласку своєму помазаникові — Давидові та його потомству навіки.»