| 1 ודויד זקן ושבע ימים וימלך את שלמה בנו על ישראל | 1 Давида сповістили, що філістимляни облягли Кеїлу й токи грабують. |
| 2 ויאסף את כל שרי ישראל והכהנים והלוים | 2 І спитав Давид Господа: «Чи мені йти й бити отих філістимлян?» Господь відповів Давидові: «Іди та побий філістимлян і визволи Кеїлу.» |
| 3 ויספרו הלוים מבן שלשים שנה ומעלה ויהי מספרם לגלגלתם לגברים שלשים ושמונה אלף | 3 Однак люди Давидові йому сказали: «Ось ми вже тут, в Юдеї, тремтимо зо страху, а що ж то буде, коли підемо на Кеїлу, на військо філістимлян?» |
| 4 מאלה לנצח על מלאכת בית יהוה עשרים וארבעה אלף ושטרים ושפטים ששת אלפים | 4 Давид спитав Господа вдруге, й Господь йому відповів: «Виряджайся йти в Кеїлу: я видам філістимлян тобі в руки.» |
| 5 וארבעת אלפים שערים וארבעת אלפים מהללים ליהוה בכלים אשר עשיתי להלל | 5 І пішов Давид із своїми людьми в Кеїлу, вдарив на філістимлян, зайняв їх скотину, і завдавши їм тяжкої поразки, визволив мешканців Кеїли. |
| 6 ויחלקם דויד מחלקות לבני לוי לגרשון קהת ומררי | 6 Коли ж Евіятар, син Ахімелеха, втік був до Давида в Кеїлу, — ефод був при ньому. |
| 7 לגרשני לעדן ושמעי | 7 Як донесли Саулові, що Давид увійшов У Кеїлу, він мовив: «Бог видав його мені в руки, бо він замкнув себе самого, ввійшовши в місто з ворітьми й засувами.» |
| 8 בני לעדן הראש יחיאל וזתם ויואל שלשה | 8 І скликав Саул увесь народ до зброї, щоб двигнутися під Кеїлу та й облягти Давида з його людьми. |
| 9 בני שמעי שלמות וחזיאל והרן שלשה אלה ראשי האבות ללעדן | 9 Довідавшись, що Саул кує на нього лихо, Давид сказав до священика Евіятара: «Принеси сюди ефод!» |
| 10 ובני שמעי יחת זינא ויעוש ובריעה אלה בני שמעי ארבעה | 10 Далі Давид сазав: «Господи, Боже Ізраїля! Слуга твій справді довідавсь, що Саул заповзявся двигнутися проти Кеїли, щоб через мене зруйнувати місто. |
| 11 ויהי יחת הראש וזיזה השני ויעוש ובריעה לא הרבו בנים ויהיו לבית אב לפקדה אחת | 11 Чи городяни Кеїли видадуть мене йому в руки? Чи прийде Саул, як прочув слуга твій? Господи, Боже Ізраїля, сповісти, благаю, про це слугу твого!» І Господь відповів: «Прийде!» |
| 12 בני קהת עמרם יצהר חברון ועזיאל ארבעה | 12 Давид спитав: «Чи видадуть городяни Кеїли мене й моїх людей Саулові в руки?» Господь відповів: «Видадуть!» |
| 13 בני עמרם אהרן ומשה ויבדל אהרן להקדישו קדש קדשים הוא ובניו עד עולם להקטיר לפני יהוה לשרתו ולברך בשמו עד עולם | 13 Тоді Давид зо своїми людьми — якихось шістсот чоловік — зібрався, і вони покинули Кеїлу й тулились, де попало. Якже Саулові донесли, що Давид утік із Кеїли, він покинув похід. |
| 14 ומשה איש האלהים בניו יקראו על שבט הלוי | 14 Давид перебував у пустині у сховищах; він перебував у горах у пустині Зіф, а Саул шукав його без перестанку, та Бог його не видав йому в руки. |
| 15 בני משה גרשם ואליעזר | 15 Давид, однак, боявся, бо Саул вийшов у похід чигати на його життя. Був же тоді Давид у пустині Зіф, в Хореші. |
| 16 בני גרשום שבואל הראש | 16 Йонатан, син Саула, вибравсь і прийшов до Давида в Хореші і підкріпив його силу в Бозі. |
| 17 ויהיו בני אליעזר רחביה הראש ולא היה לאליעזר בנים אחרים ובני רחביה רבו למעלה | 17 Він сказав до нього: «Не бійся, рука Саула, мого батька, тебе не досягне. Ти будеш царем над Ізраїлем, а я буду другим по тобі. І Саул, мій батько, теж знає це.» |
| 18 בני יצהר שלמית הראש | 18 І вони обидва склали умову перед Господом. Давид зостався в Хореші, а Йонатан пішов додому. |
| 19 בני חברון יריהו הראש אמריה השני יחזיאל השלישי ויקמעם הרביעי | 19 Прийшли зіфії до Саула в Гівеа та й кажуть: «Чи ж Давид не ховається в нас по проваллях у Хореші, на Хахіла-горбі, що на південь від степу? |
| 20 בני עזיאל מיכה הראש וישיה השני | 20 Оце ж, коли хочеш прийти, царю, приходь, а це вже наше діло буде видати його цареві.» |
| 21 בני מררי מחלי ומושי בני מחלי אלעזר וקיש | 21 Саул відповів: «Нехай Господь благословить вас за це, що ви пожалували мене. |
| 22 וימת אלעזר ולא היו לו בנים כי אם בנות וישאום בני קיש אחיהם | 22 Ідіть же та ще розвідайтеся, розізнайте й розгляньте те місце, де його нога часто ступає й хто його там бачив, бо мені кажуть, що він дуже хитрий. |
| 23 בני מושי מחלי ועדר וירמות שלשה | 23 Розгляньте та розвідайтеся добре про всі таємні закутки, де він ховається, і коли будете певні, повернетесь до мене. Тоді я піду з вами, і як він у цій землі, я шукатиму його по всіх тисячах Юди.» |
| 24 אלה בני לוי לבית אבתיהם ראשי האבות לפקודיהם במספר שמות לגלגלתם עשה המלאכה לעבדת בית יהוה מבן עשרים שנה ומעלה | 24 І вибрались вони й пішли в Зіф перед Саулом. Давид же зо своїми людьми був тоді в Маон-пустині, в степу, на південь від пустині. |
| 25 כי אמר דויד הניח יהוה אלהי ישראל לעמו וישכן בירושלם עד לעולם | 25 Якже Саул із своїми людьми пішов його шукати, Давида про це сповістили, і він спустивсь до скелі, що в Маон-пустині. Саул довідався про це й погнався за Давидом у Маон-пустиню. |
| 26 וגם ללוים אין לשאת את המשכן ואת כל כליו לעבדתו | 26 Саул із своїми людьми йшов по цім боці гори, а Давид із своїми людьми по тім боці гори. І от коли Давид у скрутному становищі старався вивинутись від Саула, Саул же зо своїми силкувався обійти Давида й його людей, щоб їх захопити, |
| 27 כי בדברי דויד האחרנים המה מספר בני לוי מבן עשרים שנה ולמעלה | 27 прибув посланець до Саула з вістю: «Приходь чимскоріше, бо філістимляни напали на землю!» |
| 28 כי מעמדם ליד בני אהרן לעבדת בית יהוה על החצרות ועל הלשכות ועל טהרת לכל קדש ומעשה עבדת בית האלהים | 28 І перестав Саул гонитись за Давидом і двигнувся проти філістимлян. Тому й названо це місце — Скеля Розділення. |
| 29 וללחם המערכת ולסלת למנחה ולרקיקי המצות ולמחבת ולמרבכת ולכל משורה ומדה | |
| 30 ולעמד בבקר בבקר להדות ולהלל ליהוה וכן לערב | |
| 31 ולכל העלות עלות ליהוה לשבתות לחדשים ולמעדים במספר כמשפט עליהם תמיד לפני יהוה | |
| 32 ושמרו את משמרת אהל מועד ואת משמרת הקדש ומשמרת בני אהרן אחיהם לעבדת בית יהוה | |
