| 1 وانتسب كل اسرائيل وها هم مكتوبون في سفر ملوك اسرائيل. وسبي يهوذا الى بابل لاجل خيانتهم. | 1 Був чоловік з-поміж веніяминян на ім’я Кіш, син Авієла, син Церора, сина Бехората, сина Афіяха, веніяминянина, — статечний муж. |
| 2 والسكان الاولون في ملكهم ومدنهم هم اسرائيل الكهنة واللاويون والنثينيم. | 2 І був у нього син, Саул на ім’я, вродливий молодець. Не було між ізраїльтянами кращого від нього; він головою вищий був над усіма в народі. |
| 3 وسكن في اورشليم من بني يهوذا وبني بنيامين وبني افرايم ومنسّى | 3 Зайшли були кудись пустопаш ослиці Кіша, Саулового батька, і каже Кіш до Саула, свого сина: «Візьми з собою одного зо слуг та й іди, шукай ослиць.» |
| 4 عوثاي بن عميهود بن عمري بن إمري بن باني من بني فارص بن يهوذا. | 4 Пройшли вони Ефраїм-гори, перейшли й Шаліша-край, і не знайшли нічого. Далі пройшли землю Шаалім — нічого, пройшли землю Веніямина — і не найшли нічого. |
| 5 ومن الشيلونيين عسايا البكر وبنوه. | 5 А як прийшли в землю Цуф, Саул сказав слузі, що був із ним: «Нумо повертаймось додому, щоб, бува, батько замість ослиць та не журився за нами.» |
| 6 ومن بني زارح يعوئيل واخوتهم ست مئة وتسعون. | 6 Той каже йому: «Дивись, е отут Божий чоловік у цьому місті, чоловік поважаний: усе, що скаже він, так і справдиться. Ходім лишень туди! Хто зна, чи нам чого не вкаже про дорогу, в яку ми пустились?» |
| 7 ومن بني بنيامين سلّو بن مشلام بن هودويا بن هسنواة | 7 Саул же до слуги каже: «Гаразд, ходімо! Але що тому чоловікові принести? Хліб у наших торбах вийшов, і гостинця, щоб тому Божому чоловікові принести, в нас немає. Що в нас є?» |
| 8 ويبنيا بن يروحام وايلة بن عزي بن مكري ومشلام بن شفطيا بن رعوئيل بن يبنيا. | 8 Слуга відповів Саулові знову: «Дивися, знайшлась у мене четвертина срібного шеклю. Я дам її чоловікові Божому, й він вкаже нам дорогу.» |
| 9 واخوتهم حسب مواليدهم تسع مئة وستة وخمسون. كل هؤلاء الرجال رؤوس آباء لبيوت آبائهم | 9 [Колись у Ізраїлі, як хтось ходив питати Бога, то говорив: «Ходімо до видющого», бо той, кого нині звуть пророком, звавсь колись видющим.] |
| 10 ومن الكهنة يدعيا ويهوياريب وياكين | 10 Саул сказав своєму слузі: «Добра твоя рада. Ходи, йдемо!» І пішли в місто, де був чоловік Божий. |
| 11 وعزريا بن حلقيا بن مشلام بن صادوق بن مرايوث بن اخيطوب رئيس بيت الله | 11 Здіймаючись угору в місто, зустріли вони дівчат, що йшли по воду, й спитали їх: «Чи е тут видюший?» |
| 12 وعدايا بن يروحام بن فشحور بن ملكيا ومعساي بن عديئيل بن يحزيره بن مشلام بن مشلّيميت بن إمّير | 12 А ті їм відповіли: «Є, він тільки що випередив вас: саме оце прийшов у місто, бо народ має сьогодні жертву на узвишші. |
| 13 واخوتهم رؤوس بيوت آبائهم الف وسبع مئة وستون جبابرة بأس لعمل خدمة بيت الله. | 13 Як увійдете в місто, ви його зараз же знайдете, заки він піде на узвишшя, на жертвенне споживання. Народ щойно тоді починає споживати, коли він є. Він бо благословить жертву. Щойно тоді їдять запрошені гості. Тож ідіте нагору, бо тепер його стрінете.» |
| 14 ومن اللاويين شمعيا بن حشّوب بن عزريقام بن حشبيا من بني مراري. | 14 От і пішли вони в місто; та саме як входили через ворота, аж ось і Самуїл виходить їм назустріч, щоб іти на узвишшя. |
| 15 وبقبقّر وحرش وجلال ومتنيا بن ميخا بن زكري بن آساف | 15 Господь же, за день перед приходом Саула, так сказав Самуїлові на вухо: |
| 16 وعوبديا بن شمعيا بن جلال بن يدوثون وبرخيا بن آسا بن القانة الساكن في قرى النطوفاتيين. | 16 «Завтра о цій порі пошлю до тебе чоловіка з землі Веніямина: помаж його на князя над моїм народом Ізраїлем. Він визволить народ мій із рук філістимлян, бо я зглянувсь на горе мого люду, що його лемент знявсь до мене.» |
| 17 والبوابون شلّوم وعقّوب وطلمون واخيمان واخوتهم. شلوم الراس. | 17 Як же побачив Самуїл Саула, Господь дав йому зрозуміти: «Це — чоловік, що я про нього говорив до тебе; цей буде панувати над моїм народом.» |
| 18 وحتى الآن هم في باب الملك الى الشرق. هم البوابون لفرق بني لاوي. | 18 Тут приступив Саул до Самуїла серед воріт і мовив: «Вкажи мені, будь ласкав, де живе видющий?» |
| 19 وشلوم بن قوري بن ابياساف بن قورح واخوته لبيوت آبائه. القورحيون على عمل الخدمة حراس ابواب الخيمة وآباؤهم على محلّة الرب حراس المدخل. | 19 Самуїл відповів Саулові: «Я — видющий. Йди поперед мене на узвишшя. Сьогодні ви їстимете зо мною, а взавтра вранці я тебе відпущу й скажу тобі все, що на серці в тебе. |
| 20 وفينحاس بن العازار كان رئيسا عليهم سابقا والرب معه. | 20 Щождо ослиць, що ось уже третій день, як десь пропали, ти не журись, бо вони знайшлися. Бо для кого все щонайкраще в Ізраїлі? Чи ж не для тебе й усього дому батька твого?» |
| 21 وزكريا بن مشلميا كان بواب باب خيمة الاجتماع. | 21 Саул відповів: «Чи я ж не веніяминянин, з найменшого коліна Ізраїля, й чи моя родина не найменша з усіх родин коліна Веніямина! Чому, отже, таке до мене говориш?» |
| 22 جميع هؤلاء المنتخبين بوابين للابواب مئتان واثنا عشر وقد انتسبوا حسب قراهم. اقامهم داود وصموئيل الرائي على وظائفهم. | 22 Узяв Самуїл Саула з слугою й увів їх у світлицю, й дав їм почесне місце між запрошеними, а було їх із тридцять чоловік. |
| 23 وكانوا هم وبنوهم على ابواب بيت الرب بيت الخيمة للحراسة. | 23 Потім Самуїл сказав кухареві: «Подай сюди частину, що я був дав тобі, тую, що я тобі сказав про неї: приховай її у себе.» |
| 24 في الجهات الاربع كان البوابون في الشرق والغرب والشمال والجنوب | 24 І приніс кухар задню ногу й хвоста та й поклав перед Саулом, а Самуїл сказав до нього: «Ось те, що було приховане для тебе, лежить перед тобою! їж, бо воно навмисне було приховане для тебе, як я скликав народ.» Тож так того дня Саул їв із Самуїлом. |
| 25 وكان اخوتهم في قراهم للمجيء معهم في السبعة الايام حينا بعد حين. | 25 Потім зійшли з узвишшя в місто. Саулові було постелено на покрівлі, |
| 26 لانه بالوظيفة رؤساء البوابين هؤلاء الاربعة هم لاويون وكانوا على المخادع وعلى خزائن بيت الله. | 26 й він ліг спати. А насвітанку Самуїл кликнув до Саула на покрівлю: «Вставай, я проведу тебе.» Устав Саул, і вони обидва — він і Самуїл — вийшли з дому, |
| 27 ونزلوا حول بيت الله لان عليهم الحراسة وعليهم الفتح كل صباح. | 27 спустились на край міста, й Самуїл озвавсь до Саула: «Звели слузі, щоб випередив нас, ти ж зупинися трохи, й я відкрию тобі Боже слово.» |
| 28 وبعضهم على آنية الخدمة لانهم كانوا يدخلونها بعدد ويخرجونها بعدد. | |
| 29 وبعضهم اؤتمنوا على الآنية وعلى كل امتعة القدس وعلى الدقيق والخمر والزيت واللبان والاطياب. | |
| 30 والبعض من بني الكهنة كانوا يركّبون دهون الاطياب. | |
| 31 ومتثيا واحد من اللاويين وهو بكر شلوم القورحي بالوظيفة على عمل المطبوخات. | |
| 32 والبعض من بني القهاتيين من اخوتهم على خبز الوجوه ليهيئوه في كل سبت. | |
| 33 فهؤلاء هم المغنون رؤوس آباء اللاويين في المخادع وهم معفون لانه نهارا وليلا عليهم العمل. | |
| 34 هؤلاء رؤوس آباء اللاويين. حسب مواليدهم رؤوس. هؤلاء سكنوا في اورشليم | |
| 35 وفي جبعون سكن ابو جبعون يعوئيل واسم امرأته معكة. | |
| 36 وابنه البكر عبدون ثم صور وقيس وبعل ونير وناداب | |
| 37 وحدور واخيو وزكريا ومقلوث. | |
| 38 ومقلوث ولد شمآم. وهم ايضا سكنوا مقابل اخوتهم في اورشليم مع اخوتهم. | |
| 39 ونير ولد قيس وقيس ولد شاول وشاول ولد يهوناثان وملكيشوع وابيناداب واشبعل. | |
| 40 وابن يهوناثان مريببعل ومريببعل ولد ميخا. | |
| 41 وبنو ميخا فيثون ومالك وتحريع وآحاز. | |
| 42 وآحاز ولد يعرة ويعرة ولد علمث وعزموت وزمري. وزمري ولد موصا | |
| 43 وموصا ولد بنعا ورفايا ابنه والعسة ابنه وآصيل ابنه. | |
| 44 وكان لآصيل ستة بنين وهذه اسماؤهم. عزريقام وبكرو ثم اسماعيل وشعريا وعوبديا وحانان. هؤلاء بنو آصيل | |