Qoelet 7

LA SACRA BIBBIA	Біблія
1 Meglio un buon nome che un buon profumo e il giorno della morte che quello della nascita.	1 Ліпше добре ім’я, ніж дорога олія, і день смерти, ніж день народження.
2 Meglio andare in una casa dove si fa cordoglio, che in una casa dove si fa baldoria, perché è questa la fine di tutti gli uomini e il vivo così ci riflette.	2 Ліпше йти у дім, де плачуть, ніж у дім, де бенкетують, бо такий кінець кожного чоловіка, і живучий приймає це до серця.
3 Meglio la tristezza del riso, perché davanti a un volto triste il cuore si fa migliore.	3 Ліпше смуток від сміху, бо від смутного виду добрим стає серце.
4 Il pensiero del sapiente è rivolto alla casa in cordoglio, il pensiero dello stolto alla casa in allegria.	4 Серце мудрого у домі смутку, серце ж дурня в домі радости.
5 Meglio ascoltare il rimprovero del sapiente piuttosto che l'adulazione degli stolti,	5 Ліпше слухати догану мудрого, ніж пісні дурнів,
6 perché come lo scoppiettio degli sterpi sotto la pentola, così è il riso dello stolto. Ma anche questo è vanità,	6 бо як тріскання тернини під казаном, так сміх дурного. Це теж марнота.
7 perché l'oppressione può rendere stolto il sapiente, e un donativo può corrompere il cuore.	7 Насильство чинить мудрого дурним, а подарунки псують серце.
8 Meglio la fine di una cosa che il suo inizio, meglio la longanimità che la superbia.	8 Ліпший кінець справи, ніж її початок. Ліпше покірний духом, ніж гордовитий. В біді чи гаразді — будь рівнодушний.
9 Non essere facile ad irritarti nell'intimo, perché l'irritazione ha sede nel seno degli stolti.	9 Не спішись до гніву духом, бо гнів гніздиться в серці дурнів.
10 Non ti domandare com'è che il tempo passato è migliore di quello di oggi, perché questo problema non viene da saggezza.	10 Не кажи, що часи колишні були ліпші, ніж теперішні, бо то не мудрість піддала тобі це питання.
11 E' bene avere oltre alla sapienza un patrimonio: è un vantaggio per quelli che vedono il sole,	11 Ліпша мудрість, ніж спадщина: вона корисна тим, що бачать сонце.
12 perché si vive all'ombra della sapienza, si vive all'ombra del danaro; ma vale di più il sapere, perché la sapienza fa vivere chi la possiede.	12 Під захистом мудрости, як під захистом грошей; а перевага знання в тому, що мудрість дає життя тому, хто її має. 13, Розглянь уважно діло Боже: хто бо може випростати те, що він скривив?
13 Cerca di capire l'opera di Dio, perché nessuno può raddrizzare ciò che egli ha fatto curvo.	13 У день щастя будь щасливий, а в день нещастя розважай: Бог однаково створив і цей і той, щоб ніхто не міг дійти, що буде після нього.
14 Nei giorni felici sii lieto, nei giorni del dolore rifletti: gli uni come gli altri vengono per volere di Dio, perché l'uomo non possa sapere mai nulla del proprio futuro.	14 Усе я бачив за днів моєї марноти: і праведника, що у своїй праведності гине, і безбожника, що у своїй безбожності довгий вік тягне.
15 Tutto ho veduto nei giorni miei vani. C'è il giusto che perisce nonostante la sua giustizia, e l'empio che vive a lungo nonostante la sua malvagità.	15 Не будь надмірно справедливим, ані занадто мудрим: чого б тобі себе губити?
16 Cerca perciò di non essere né troppo giusto né troppo saggio, se non vuoi perire.	16 Не будь надто злим, і не будь дурним: чого б тобі не у свій час вмирати?
17 Ma non essere nemmeno troppo cattivo né troppo stolto, se non vuoi perire prima del tuo tempo.	17 Добре, коли триматимеш одне та й другого з рук не пустиш, бо хто боїться Бога, тому одне й друге поталанить.
18 E' bene che tu stia attaccato a una cosa, ma che tu non ti discosti nemmeno dall'altra. Quel che conta è che tu tema Dio, e riuscirai in entrambe le cose.	18 Мудрість дає мудрому більше сили, ніж десять старшин у місті.
19 La sapienza rappresenta per il saggio una forza maggiore di quella di dieci potenti in una città,	19 Нема на світі такого праведника, що чинить добро, ніколи не згрішивши.
20 per quanto sulla terra non ci sia nessun uomo che sia giusto, che faccia il bene senza peccare.	20 Не вважай на кожне слово, що говорять, щоб не почути тобі часом, як власний твій слуга тебе проклинає.
21 Inoltre, non prestare attenzione a tutte le parole che si dicono, perché non ti capiti di sentire il tuo servo parlar male di te,	21 Сам бо добре знаєш, як часто ти також проклинав інших.
22 ché la tua coscienza sa che anche tu, molte volte, hai parlato male degli altri.	22 Усього того я досвідчивсь мудрістю. Я мовив: Хочу бути мудрим! Та це було для мене недосяжне.
23 Poiché è con la sapienza che avevo fatte tutte queste considerazioni, decisi di diventare sapiente, ma la sapienza era lontana da me.	23 Далеко те, що було, глибоко, преглибоко — хто його знайде?
24 Lontano è il reale ed estremamente profondo. Nessuno ne verrà a capo.	24 Я звернувся моїм серцем до того, щоб довідатись, вислідити й розшукати мудрість та розум; і я спізнав, що нечестивість є безумство і дурнота — божевілля.
25 Allora mi detti a riflettere nel mio cuore per cercare la sapienza e l'interpretazione delle cose, facendo esperienza del male, dell'insipienza, della stoltezza e della follia.	25 І я дізнався, що жінка гіркіша від смерти, що її серце — тенета й петлі, а її руки — пута. Хто Богові вгоден, той вирветься від неї; а грішник ускочить у її руки.
26 E questo ho trovato, che la donna è più amara della morte, perché essa è un laccio, il suo cuore è una rete e catene le sue braccia. Chi è gradito a Dio ne può scampare, ma il peccatore ci resta preso.	26 От що знайшов я, каже Когелет, прикладаючи одне до одного, щоб знайти оцінку речей.
27 Ecco, questo è ciò che ho trovato, ha detto Qohèlet, nel cercare la ragione di tutto, cosa per cosa:	27 Її моя душа шукає й досі, та не находить: на тисячу знайшов я одного чоловіка, а жінки між усіма я не знайшов ні одної.
28 aquello che cerco, non l'ho trovato.	28 Лише оце, бач, ізнайшов я, що Бог сотворив людину прямодушною, вона ж стала шукати вигадок.
29 Ma questo l'ho trovato: Dio ha fatto l'uomo semplice; è lui che va in cerca di tanti e tanti perché.