Job 21

NEW AMERICAN BIBLE	Біблія
1 Then Job said in reply:	1 Заговорив Іов і мовив:
2 At least listen to my words, and let that be the consolation you offer.	2 «Вважайте, слухавши, на моє слово, | і нехай воно втішить вас.
3 Bear with me while I speak; and after I have spoken, you can mock!	3 Стерпіть мене, я буду говорити; | як виговорюся — насміхайтесь.
4 Is my complaint toward man? And why should I not be impatient?	4 Чи ж то на людину моя скарга? | Як тут не бути нетерплячим?
5 Look at me and be astonished, put your hands over your mouths.	5 Вважайте ж мені: ви вжахнетесь, | затулите рукою уста ваші.
6 When I think of it, I am dismayed, and horror takes hold on my flesh.	6 Я сам, коли подумаю про те, здригаюсь, | і моє тіло охоплює тремтіння.
7 Why do the wicked survive, grow old, become mighty in power?	7 Чому живуть оті нечестиві, | старіються та й ще багатіють?
8 Their progeny is secure in their sight; they see before them their kinsfolk and their offspring.	8 Їхні діти гараздують перед ними, | нащадки їхні ростуть у них перед очима.
9 Their homes are safe and without fear, nor is the scourge of God upon them.	9 Домівки їхні від страху безпечні, | і бича Божого нема над ними.
10 Their bulls gender without fail; their cows calve and do not miscarry.	10 Їхній бик запліднює, не знемагає; | корова їхня телиться, не скидає.
11 These folk have infants numerous as lambs, and their children dance.	11 Вони пускають бігати дітей своїх, мов овець, | й малеча їхня гарцює.
12 They sing to the timbrel and harp, and make merry to the sound of the flute.	12 Виспівують під бубон та під цитру, | і веселяться під сопілки голос.
13 They live out their days in prosperity, and tranquilly go down to the nether world.	13 Провадять дні свої у щасті, | і сходять до Шеолу в мирі.
14 Yet they say to God, "Depart from us, for we have no wish to learn your ways!	14 А, проте, Богові казали: „Відступи від нас! | Доріг твоїх не хочемо ми знати!
15 What is the Almighty that we should serve him? And what gain shall we have if we pray to him?"	15 Що він таке, отой Всемогутній, щоб нам йому служити? | І що за користь нам його благати?
16 If their happiness is not in their own hands and if the counsel of the wicked is repulsive to God,	16 Чи ж їхнє щастя не в них у руках? | Чи ж рада злих від нього не далека?
17 How often is the lamp of the wicked put out? How often does destruction come upon them, the portion he allots in his anger?	17 Чи, може, світло у безбожних раз-у-раз гасне | і падає на них нещастя? | Чи часто у своєму гніві він їх губить,
18 Let them be like straw before the wind, and like chaff which the storm snatches away!	18 так, що вони стають, немов солома перед вітром, | немов полова, що її здіймає вихор?
19 May God not store up the man's misery for his children; let him requite the man himself so that he feels it,	19 А, може, Бог зберігає його кару для його дітей? | Ні! Нехай відплатить йому самому, щоб сам теє відав!
20 Let his own eyes see the calamity, and the wrath of the Almighty let him drink!	20 Нехай побачить власними очима своє горе, | і з гніву Всемогутнього хай вип’є!
21 For what interest has he in his family after him, when the number of his months is finished?	21 Яка йому журба про дім свій після нього, | коли число місяців у нього пораховане?
22 Can anyone teach God knowledge, seeing that he judges those on high?	22 Чи то ж нам Бога знання вчити, | коли він судить щонайвищих?
23 One dies in his full vigor, wholly at ease and content;	23 Один умирає повний сили, | повнотою щасливий та безпечний.
24 His figure is full and nourished, and his bones are rich in marrow.	24 Стегна у нього повні ситі, | кості його набиті шпигом.
25 Another dies in bitterness of soul, having never tasted happiness.	25 А другий умирає наболілою душею, | не скуштувавши щастя.
26 Alike they lie down in the dust, and worms cover them both.	26 Разом лягають у порох, | їх черва вкриває!
27 Behold, I know your thoughts, and the arguments you rehearse against me.	27 Я знаю добре думки ваші | та замисли, що проти мене куєте.
28 For you say, "Where is the house of the magnate, and where the dwelling place of the wicked?"	28 Ви кажете: Де дім вельможі? | Де намет, що грішники у ньому жили?
29 Have you not asked the wayfarers and do you not recognize their monuments?	29 Хіба ви не питали тих, що у світах бували, | над досвідом їхнім не розмишляли,
30 Nay, the evil man is spared calamity when it comes;	30 що в день біди лихий щаджен буває, | що у день гніву він веселий?
31 Who will charge him with his conduct to his face, and for what he has done who will repay him?	31 Хто йому закине його поведінку ввічі, | і те, що він накоїв, хто йому відплатить?
32 and on the day he is carried to the grave	32 Коли ж його внесуть на цвинтар, | над гробом своїм він чатує.
33 Sweet to him are the clods of the valley, and over him the funeral mound keeps watch, While all the line of mankind follows him, and the countless others who have gone before.	33 Скиби землі йому солодкі. | За ним ідуть усі люди, а перед ним — нема й ліку!
34 How then can you offer me vain comfort, while in your answers perfidy remains?	34 Що вони варті, ваші втіхи марні? | Таж відповіді ваші — лиш омана!“