Salmi 79

BIBBIA MARTINI	Біблія
1 Per quelli che saranno cangiati: testimonianza di Asapù. Ascoltaci tu, pastor d'Israele, tu che conduci Giuseppe, come una pecorella.	1 Псалом. Асафа. Боже, увійшли погани в твою спадщину, сплюгавили храм твій святий, зробили купу румовищ з Єрусалиму;
2 Tu, che se' assiso sopra i Cherubini, fatti vedere dinanzi ad Efraim, a Beniamin, e a Manasse.	2 віддали трупи твоїх слуг птиці небесній на поживу, тіло твоїх побожних — земному звірю.
3 Sveglia la tua potenza, e vieni a salvarci.	3 Пролили кров їхню, немов воду, довкола Єрусалиму, і нікому було ховати.
4 O Dio, convertici, è mostra a noi la tua faccia, e sarem salvi.	4 Ми стали глумом для сусідів наших, наругою та сміховиськом для всіх, що навколо нас.
5 Signore Dio degli eserciti fino a quando ti adirerai, né darai ascolto all'orazione del tuo servo?	5 Докіль, о Господи? Чи будеш гніватись повіки? Палатиме, немов вогонь, твоя ревність?
6 E ci nudrirai con pane di lagrime, e bevanda di lagrime darai a noi in larga misura?	6 Вилий твій гнів на поган, що тебе не знають, і на царства, що твого імени не прикликають.
7 Ci hai renduti oggetto di contraddizione ai nostri vicini, e i nemici nostri nemici si fan beffe di noi.	7 Вони бо Якова пожерли й оселю його зруйнували.
8 Dio degli eserciti, convertici, e mostraci la tua faccia, e sarem salvi.	8 Не згадуй проти нас провин предків; хай прийде небарно нам назустріч твоє милосердя, бо ми вельми нужденні стали.
9 Tu dall'Egitto traportasti una vigna: discacciasti le nazioni, e la piantasti.	9 Поможи нам, о Боже нашого спасіння, слави імени твого ради; визволь нас, прости нам гріхи наші імени твого ради.
10 Tu le andasti avanti come condottiere nel viaggio: tu facesti barbicare le sue radici, ed ella empiè la terra.	10 Чому б погани мали говорити: «Де їхній Бог?» Нехай погани перед очима нашими дізнають відплату за пролиту кров слуг твоїх!
11 L'ombra di lei ricoperse i monti, e i rami di lei i cedri di Dio.	11 Нехай до тебе дійде стогін бранця! Могутністю руки твоєї визволь призначених на смерть!
12 Fino al mare stese ella i suoi tralci, e le sue propagini fino al fiume.	12 І поверни всемеро сусідам нашим у лоно їхній глум, яким, о Господи, глумились над тобою.
13 Per qual motivo hai tu distrutta la sua siepe, e la vendemmiano tutti quei, che passano per istrada?	13 Ми ж, твій народ й отара твоєї пастви, будемо дякувати тобі повіки і з роду в рід хвалу твою звіщати.
14 Il cinghiale del bosco la ha sterminata, e la fiera solitaria feroce ne ha fatto pasto.
15 Dio degli eserciti, volgiti a noi, mira dal cielo, e vedi, e visita questa vigna.
16 E lei coltiva, che fu piantata dalla tua destra: e mira quel figliuolo dell'uomo, cui tu eleggesti.
17 Ella è stata arsa dal fuoco, e di radicata: ma a' minacciosi tuoi sguardi periranno i nemici.
18 Sia la mano tua sopra l'uomo della tua destra, e sopra il figliuolo dell'uomo, cui tu ti eleggesti.
19 E noi non recediamo da te: tu ci darai nuova vita, e noi invocheremo il tuo nome.
20 Signore Dio degli escerciti convertici, e mostraci la tua faccia, e sarem salvi.