Actes des Apôtres 16

JERUSALEM	Біблія
1 Il gagna ensuite Derbé, puis Lystres. Il y avait là un disciple nommé Timothée, fils d'une juivedevenue croyante, mais d'un père grec.	1 І він прибув у Дербу і Лістру. А був там один учень, Тимотей на ім’я, син однієї жінки, віруючої юдейки, а батька грека.
2 Les frères de Lystres et d'Iconium lui rendaient un bon témoignage.	2 Він мав добру славу між братами Лістри й Іконії.
3 Paul décida de l'emmener avec lui. Il le prit donc et le circoncit, à cause des Juifs qui se trouvaientdans ces parages, car tout le monde savait que son père était grec.	3 Павло хотів узяти його з собою і, взявши, обрізав із-за юдеїв, що були в тих місцях; усі бо знали, що його батько був грек.
4 Dans les villes où ils passaient, ils transmettaient, en recommandant de les observer, les décretsportés par les apôtres et les anciens de Jérusalem.	4 Якже проходили через міста, передавали їм, щоб берегти ті постанови, що їх були схвалили апостоли і старші в Єрусалимі.
5 Ainsi les Eglises s'affermissaient dans la foi et croissaient en nombre de jour en jour.	5 Отак Церкви утверджувались у вірі й росли числом щоденно.
6 Ils parcoururent la Phrygie et le territoire galate, le Saint Esprit les ayant empêchés d'annoncer laparole en Asie.	6 Вони пройшли через Фригію і Галатський край, а Дух Святий заборонив їм звіщати слово в Азії.
7 Parvenus aux confins de la Mysie, ils tentèrent d'entrer en Bithynie, mais l'Esprit de Jésus ne le leurpermit pas.	7 Дійшовши до Місії, вони пробували пройти у Вітинію, та Дух Ісуса їм того не дозволив,
8 Ils traversèrent donc la Mysie et descendirent à Troas.	8 і, пройшовши Місію, прибули до Троади.
9 Or, pendant la nuit, Paul eut une vision: un Macédonien était là, debout, qui lui adressait cette prière:"Passe en Macédoine, viens à notre secours!"	9 Аж тут з’явилось Павлові вночі видіння: один македонець стоїть і, благаючи його, каже: «Перейди в Македонію і допоможи нам.»
10 Aussitôt après cette vision, nous cherchâmes à partir pour la Macédoine, persuadés que Dieu nousappelait à y porter la Bonne Nouvelle.	10 Як тільки він побачив це видіння, ми зараз же старались вийти в Македонію, зрозумівши, що Бог нас покликав звіщати їм Євангелію.
11 Embarqués à Troas, nous cinglâmes droit sur Samothrace, et le lendemain sur Néapolis,	11 Відпливши з Троади, ми подались просто на Самотракію, а другого дня на Неаполь,
12 d'où nous gagnâmes Philippes, cité de premier rang de ce district de Macédoine et colonie. Nouspassâmes quelques jours dans cette ville,	12 звідти ж направилися на Филиппи, столичне місто частини Македонії — (римської) колонії. Ми перебули днів кілька у тім місті.
13 puis, le jour du sabbat, nous nous rendîmes en dehors de la porte, sur les bords de la rivière, où l'onavait l'habitude de faire la prière. Nous étant assis, nous adressâmes la parole aux femmes qui s'étaient réunies.	13 Суботнього ж дня вийшли поза браму над річку, де звичайно відбувалася молитва, та й посідавши, розмовляли з жінками, що там були зійшлися.
14 L'une d'elles, nommée Lydie, nous écoutait; c'était une négociante en pourpre, de la ville deThyatire; elle adorait Dieu. Le Seigneur lui ouvrit le coeur, de sorte qu'elle s'attacha aux paroles de Paul.	14 А слухала нас одна жінка, на ім’я Лідія, купчиха кармазином з міста Тіятир, що почитала Бога. Господь відкрив їй серце так, що вона вважала на слова Павлові.
15 Après avoir été baptisée ainsi que les siens, elle nous fit cette prière: "Si vous me tenez pour unefidèle du Seigneur, venez demeurer dans ma maison." Et elle nous y contraignit.	15 Коли ж охристилася вона і її дім, запросила нас, кажучи: «Як ви мене визнали за вірну Господові, ввійдіть і перебувайте у моїм домі.» І примусила нас.
16 Un jour que nous nous rendions à la prière, nous rencontrâmes une servante qui avait un espritdivinateur; elle faisait gagner beaucoup d'argent à ses maîtres en rendant des oracles.	16 Іншим разом, як ми йшли на молитву, зустріла нас одна служниця, що мала духа віщуна, і віщуванням справляла панам своїм великий заробіток.
17 Elle se mit à nous suivre, Paul et nous, en criant: "Ces gens-là sont des serviteurs du Dieu Très-Haut; ils vous annoncent la voie du salut."	17 Ідучи слідом за Павлом і за нами, вона кричала: «Ці люди — слуги Всевишнього Бога, які звіщають вам путь спасіння!»
18 Elle fit ainsi pendant bien des jours. A la fin Paul, excédé, se retourna et dit à l'esprit: "Je t'ordonneau nom de Jésus Christ de sortir de cette femme." Et l'esprit sortit à l'instant même.	18 Чимало днів вона таке робила. Набридло це Павлові й, повернувшися, він сказав до духа: «Велю тобі ім’ям Ісуса Христа вийти з неї!» І в ту ж мить він вийшов.
19 Mais ses maîtres, voyant disparaître leurs espoirs de gain, se saisirent de Paul et de Silas, lestraînèrent sur l'agora devant les magistrats	19 Побачивши її пани, що їхня надія на заробіток пропала, схопили Павла й Силу і потягли на майдан до влади.
20 et dirent, en les présentant aux stratèges: "Ces gens-là jettent le trouble dans notre ville. Ce sont desJuifs,	20 Привівши ж їх до воєвод, сказали: «Ці люди колотять наше місто; це юдеї.
21 et ils prêchent des usages qu'il ne nous est permis, à nous Romains, ni d'accepter ni de suivre."	21 Вони навчають звичаїв, яких нам, римлянам, не дозволено ані приймати, ані виконувати.»
22 La foule s'ameuta contre eux, et les stratèges, après avoir fait arracher leurs vêtements, ordonnèrentde les battre de verges.	22 І натовп кинувся на них спільно, а воєводи, здерши з них одежу, звеліли їх сікти різками;
23 Quand ils les eurent bien roués de coups, ils les jetèrent en prison, en recommandant au geôlier deles garder avec soin.	23 завдавши їм чимало ран, кинули у в’язницю, наказавши тюремникові пильно стерегти їх.
24 Ayant reçu pareille consigne, celui-ci les jeta dans le cachot intérieur et leur fixa les pieds dans desceps.	24 Він же, прийнявши такий наказ, вкинув їх у в’язницю до самої середини й забив їх ноги у колоди.
25 Vers minuit, Paul et Silas, en prière, chantaient les louanges de Dieu; les prisonniers les écoutaient.	25 Павло та Сила опівночі молилися і співали Богу, а в’язні слухали їх.
26 Tout à coup, il se produisit un si violent tremblement de terre que les fondements de la prison enfurent ébranlés. A l'instant, toutes les portes s'ouvrirent, et les liens de tous les prisonniers se détachèrent.	26 Раптом зчинився землетрус великий, так що підвалини в’язниці затряслися: зненацька відчинилися всі двері, і кайдани на всіх розв’язалися.
27 Tiré de son sommeil et voyant ouvertes les portes de la prison, le geôlier sortit son glaive; il allaitse tuer, à l'idée que les prisonniers s'étaient évadés.	27 Якже прокинувся тюремник і побачив відчинені темничні двері, витяг меч і хотів себе вбити, гадаючи що в’язні повтікали.
28 Mais Paul cria d'une voix forte: "Ne te fais aucun mal, car nous sommes tous ici."	28 Аж тут Павло скрикнув голосом великим, кажучи: «Не завдавай собі ніякого лиха, всі бо ми тут!»
29 Le geôlier demanda de la lumière, accourut et, tout tremblant, se jeta aux pieds de Paul et de Silas.	29 І, попросивши світла, тюремник ускочив до в’язниці й, тремтячи, кинувсь у ноги Павлові та Силі;
30 Puis il les fit sortir et dit: "Seigneurs, que me faut-il faire pour être sauvé?"	30 а вивівши їх звідти, мовив: «Панове, що мені слід робити, щоб спастися?»
31 Ils répondirent: "Crois au Seigneur Jésus, et tu seras sauvé, toi et les tiens."	31 Ті відповіли: «Віруй у Господа Ісуса, і спасешся ти і твій дім.»
32 Et ils lui annoncèrent la parole du Seigneur, ainsi qu'à tous ceux qui étaient dans sa maison.	32 І вони йому звіщали слово Господнє і всім, що були в його домі.
33 Le geôlier les prit avec lui à l'heure même, en pleine nuit, lava leurs plaies et sur-le-champ reçut lebaptême, lui et tous les siens.	33 А він, узявши їх тієї години вночі, обмив їхні рани й охристився з усіма своїми.
34 Il les fit alors monter dans sa maison, dressa la table, et il se réjouit avec tous les siens d'avoir cruen Dieu.	34 Як же запровадив їх до себе в господу, то накрив стіл і веселився з усім домом, який увірував в Бога.
35 Lorsqu'il fit jour, les stratèges envoyèrent les licteurs dire au geôlier: "Relâche ces gens-là."	35 Коли настав день, воєводи послали лікторів, кажучи: «Відпусти тих людей.»
36 Celui-ci rapporta ces paroles à Paul: "Les stratèges ont envoyé dire de vous relâcher. Sortez donc etallez-vous-en."	36 Тюремник доніс ті слова Павлові: «Прислали воєводи, щоб вас відпустити; виходьте ж тепер і йдіть собі в мирі.»
37 Mais Paul dit aux licteurs: "Ils nous ont fait battre en public et sans jugement, nous, des citoyensromains, et ils nous ont jetés en prison. Et maintenant, c'est à la dérobée qu'ils nous font sortir! Eh bien, non!Qu'ils viennent eux-mêmes nous libérer."	37 Але Павло промовив до них: «Нас, римлян, без судової розправи прилюдно вибили різками і кинули в тюрму, а тепер потай нас виганяють? Ні бо! Нехай самі прийдуть і виведуть нас!»
38 Les licteurs rapportèrent ces paroles aux stratèges. Effrayés en apprenant qu'ils étaient citoyensromains,	38 Ліктори донесли ці слова воєводам. А ті, почувши, що вони римляни, злякались
39 ceux-ci vinrent les presser de quitter la ville.	39 і, прийшовши, попросили в них вибачення; а як вивели, попросили вийти з міста.
40 Au sortir de la prison, Paul et Silas se rendirent chez Lydie, revirent les frères et les exhortèrent,puis ils partirent.	40 Вони, вийшовши з в’язниці, зайшли до Лідії і, побачившися з братами та втішивши їх, вийшли.