Livre d'Isaïe 64

JERUSALEM	Біблія
1 comme le feu enflamme des bindilles, comme le feu fait bouillir l'eau -- pour faire connaître ton nomà tes adversaires, devant ta face les nations trembleraient	1 Немов вогонь, що палить смереччя, немов вогонь, що від нього кипить вода, — щоб так ворогам з’явилось твоє ім’я, щоб затряслись народи перед тобою,
2 quand tu ferais des prodiges inattendus. (Tu es descendu: devant ta face les montagnes ont étéébranlées.)	2 коли ти твориш страшні чини, яких ми й не сподівались
3 Jamais on n'avait ouï dire, on n'avait pas entendu, et l'oeil n'avait pas vu un Dieu, toi excepté, agirainsi en faveur de qui a confiance en lui.	3 і про які ніхто ніколи не чув: ніяке вухо не чувало, ніяке око не видало іншого Бога, крім тебе, що стільки вчинив би тим, що на нього уповають.
4 Tu as rencontré celui qui, plein d'allégresse, pratique la justice; en suivant tes voies, ils sesouviendront de toi. Voici que toi, tu t'es irrité, et nous avons péché. Nous sommes à jamais dans tes voies etnous serons sauvés.	4 Ти йдеш назустріч тим, що радо чинять правду, що пам’ятають твої дороги. Та ось ти розгнівився, ми ж були згрішили нашим відступством і нашим віроломством.
5 Tous, nous étions comme des êtres impurs, et nos bonnes actions comme du linge souillé. Tous, nousnous flétrissons comme des feuilles mortes, et nos fautes nous emportent comme le vent.	5 Всі ми були, немов нечисті, немов забруднена одежа — вся наша справедливість. Усі ми пов’яли, мов те листя; гріхи наші нас несуть геть, наче вітер.
6 Plus personne pour invoquer ton nom, pour se réveiller en s'attachant à toi, car tu nous as caché taface et tu nous as livrés au pouvoir de nos fautes.	6 Ніхто не прикликав імени твого й не пробуджувався, щоб тебе триматись, бо ти сховав від нас твоє обличчя і видав нас у руки злочинів наших.
7 Et pourtant, Yahvé, tu es notre père, nous sommes l'argile, tu es notre potier, nous sommes tousl'oeuvre de tes mains.	7 Тим часом, Господи, ти — наш Батько! Ми глина, ти наш гончар, і всі ми діло твоєї руки.
8 Yahvé, ne t'irrite pas à l'excès, ne garde pas à jamais le souvenir de la faute. Vois donc, nous sommestous ton peuple.	8 Не гнівайся без міри, о Господи! Не згадуй злочину повсякчасно! Глянь же: Усі ми народ твій!
9 Tes villes saintes sont devenues un désert, Sion est devenue un désert, Jérusalem, un lieu désolé.	9 Міста твої святі опустіли; Сіон став порожній, Єрусалим — безлюдний.
10 Notre Temple saint et magnifique, où nos ancêtres te louaient, est devenu la proie du feu. Tout ceque nous aimions est devenu ruine.	10 Храм наш святий та славний, де тебе батьки наші прославляли, згорів у пожежі. Усе, що нам було миле, обернулося в руїну.
11 Peux-tu rester insensible à tout cela, Yahvé? Te taire serait nous humilier à l'excès.	11 Невже по всім тім, Господи, ти будеш стримуватися, будеш мовчати й понижувати нас без міри?