| 1 Jésus disait aussi à ses disciples : Un homme riche avait un économe, et celui-ci fut accusé auprès de lui d'avoir dissipé ses biens. | 1 І сказав (Ісус) до учнів «Був один чоловік багатий і мав він управителя, якого обвинувачували, що марнує його добра. |
| 2 Et il l'appela, et lui dit : Qu'est-ce que j'entends dire de toi ? Rends compte de ta gestion, car tu ne pourras plus désormais gérer mon bien. | 2 Покликав він його та й каже Що я про тебе чую Дай звіт про твоє управління, бо ти не можеш більше рядити. |
| 3 Alors l'économe dit en lui-même : Que ferai-je, puisque mon maître m'ôte la gestion de son bien ? Travailler la terre, je ne le puis, et je rougis de mendier. | 3 І почав управитель міркувати Що мені робити, бож пан мій в мене відбирає управління Копати землю Сил не маю. Просити Соромлюся. |
| 4 Je sais ce que je ferai, afin que, lorsque j'aurai été destitué de la gestion, il y ait des gens qui me reçoivent dans leurs maisons. | 4 Знаю, що зроблю щоб, коли буду скинутий з управління, прийняли мене до себе. |
| 5 Ayant donc fait appeler chacun des débiteurs de son maître, il disait au premier : Combien dois-tu à mon maître ? | 5 Покликав він одного по однім довжників свого пана й до першого промовив Скільки ти винен панові моєму |
| 6 Il répondit : Cent mesures d'huile. Et l'économe lui dit : Prends ton obligation, assieds-toi vite, et écris cinquante. | 6 Сто мір оливи, — відповів той. А він сказав до нього Візьми твою розписку та сядь і напиши швидко п’ятдесят. |
| 7 Il dit ensuite à un autre : Et toi, combien dois-tu ? Il répondit : Cent mesures de froment. Et il lui dit : Prends ton obligation, et écris quatre-vingts. | 7 Потім до другого промовив А ти скільки то винен — Сто корців пшениці, відповів той. — Візьми твою розписку, напиши вісімдесят. |
| 8 Et le maître loua l'économe infidèle de ce qu'il avait agi habilement ; car les enfants de ce siècle sont, dans leur monde, plus habiles que les enfants de lumière. | 8 І похвалив пан нечесного управителя за те, що той вчинив мудро, бо діти цього світу мудріші, в їхньому роді, від дітей світла. |
| 9 Et moi je vous dis : Faites-vous des amis avec les richesses d'iniquité, afin que, lorsque vous viendrez à manquer, ils vous reçoivent dans les tabernacles éternels. | 9 І я кажу вам Придбайте собі друзів мамоною неправою, щоб коли її не стане, вас прийняли в намети вічні. |
| 10 Celui qui est fidèle dans les moindres choses, est fidèle aussi dans les grandes ; et celui qui est injuste dans les moindres choses, est injuste aussi dans les grandes. | 10 Хто вірний у найменшім, той і в великому вірний; а хто нечесний у найменшім, той і в великому нечесний. |
| 11 Si donc vous n'avez pas été fidèles dans les richesses injustes, qui vous confiera les véritables ? | 11 Коли ви, отже, з неправними грішми не були вірні, то хто довірить вам добро правдиве |
| 12 Et si vous n'avez pas été fidèles dans ce qui est à autrui, qui vous donnera ce qui est à vous ? | 12 І коли ви в чужім добрі не були вірні, хто вам дасть ваше |
| 13 Aucun serviteur ne peut servir deux maîtres ; car ou il haïra l'un et aimera l'autre, ou il s'attachera à l'un et méprisera l'autre. Vous ne pouvez pas servir Dieu et mammon (l'argent). | 13 Жадний слуга не може двом панам служити, бо він або одного зненавидить, а другого полюбить, або буде триматися одного, а другим понехтує. Не можете служити Богові й мамоні.» |
| 14 Or les pharisiens, qui étaient avares, entendaient toutes ces choses, et ils se moquaient de lui. | 14 Чули все це фарисеї, які любили гроші, і насміхалися з нього. |
| 15 Et il leur dit : Vous, vous cherchez à paraître justes devant les hommes, mais Dieu connaît vos cœurs ; car ce qui est grand pour les hommes est une abomination devant Dieu. | 15 А він до них промовив «Ви видаєте себе за праведних перед людьми, але Бог знає серця ваші; бо що в людей високе — осоружне Богові. |
| 16 La loi et les prophètes ont duré jusqu'à Jean ; depuis lors, le royaume de Dieu est annoncé, et chacun fait effort pour y entrer. | 16 Закон і пророки були до Йоана; відтоді благовіститься Царство Боже, і кожен з трудом увіходить до нього. |
| 17 Il est plus facile que le ciel et la terre passent, qu'il ne l'est qu'un seul trait de la loi vienne à tomber. | 17 Легше минутися небу й землі, ніж одній рисці пропасти з закону. |
| 18 Quiconque renvoie sa femme, et en épouse une autre, commet un adultère ; et quiconque épouse celle qui a été renvoyée par son mari, commet un adultère. | 18 Кожний, хто відпускає свою жінку й одружується з іншою, чинить перелюб; і той, хто одружується з розведеною з чоловіком, чинить перелюб. |
| 19 Il y avait un homme riche, qui était vêtu de pourpre et de lin, et qui faisait chaque jour une chère splendide. | 19 Був один чоловік багатий, що одягавсь у кармазин та вісон та бенкетував щодня розкішне. |
| 20 Il y avait aussi un mendiant, nommé Lazare, qui était couché à sa porte, couvert d'ulcères, | 20 Убогий же якийсь, на ім’я Лазар, лежав у нього при воротях, увесь струпами вкритий; |
| 21 désirant se rassasier des miettes qui tombaient de la table du riche, et personne ne lui en donnait ; mais les chiens venaient aussi, et léchaient ses plaies. | 21 він бажав насититися тим, що падало в багатого зо столу; ба навіть пси приходили й лизали рани його. |
| 22 Or il arriva que le mendiant mourut, et fut emporté par les anges dans le sein d'Abraham. Le riche mourut aussi, et il fut enseveli dans l'enfer. | 22 Та сталося, що помер убогий, і ангели занесли його на лоно Авраама. Помер також багатий, і його поховали. |
| 23 Et levant les yeux, lorsqu'il était dans les tourments, il vit de loin Abraham, et Lazare dans son sein ; | 23 В аді, терплячи тяжкі муки, зняв він очі й побачив здалека Авраама та Лазаря на його лоні, |
| 24 et s'écriant, il dit : Père Abraham, ayez pitié de moi, et envoyez Lazare, afin qu'il trempe l'extrémité de son doigt dans l'eau, pour rafraîchir ma langue, car je suis tourmenté dans cette flamme. | 24 і він закричав уголос Отче Аврааме, змилуйся надо мною і пошли Лазаря, нехай умочить у воду кінець пальця свого й прохолодить язик мій, бо я мучуся в полум’ї цім. |
| 25 Mais Abraham lui dit : Mons fils, souviens-toi que tu as reçu les biens pendant ta vie, et que Lazare a reçu de même les maux ; or maintenant il est consolé, et toi, tu es tourmenté. | 25 Авраам же промовив Згадай, мій сину, що ти одержав твої блага за життя свого, так само, як і Лазар свої лиха. Отже, тепер він тішиться тут, а ти мучишся. |
| 26 De plus, entre nous et vous un grand abîme a été établi ; de sorte que ceux qui voudraient passer d'ici vers vous, ou de là venir ici, ne le peuvent pas. | 26 А крім того всього між нами й вами вирита велика пропасть, тож ті, що хотіли б перейти звідси до вас, не можуть; ані звідти до нас не переходять. |
| 27 Le riche dit : Je vous supplie donc, père, de l'envoyer dans la maison de mon père ; | 27 Отче, сказав багатий, благаю ж тебе, пошли його в дім батька мого; |
| 28 car j'ai cinq frères, afin qu'il leur atteste ces choses, de peur qu'ils ne viennent, eux aussi, dans ce lieu de tourments. | 28 я маю п’ять братів, нехай він їм скаже, щоб і вони також не прийшли в це місце муки. |
| 29 Et Abraham lui dit : Ils ont Moïse et les prophètes ; qu'ils les écoutent. | 29 Авраам мовив Мають Мойсея і пророків; нехай їх слухають. |
| 30 Et il reprit : Non, père Abraham ; mais si quelqu'un des morts va vers eux, ils feront pénitence. | 30 Той відповів Ні, отче Аврааме, але коли до них прийде хто з мертвих, вони покаються. |
| 31 Abraham lui dit : S'ils n'écoutent pas Moïse et les prophètes, quand même quelqu'un des morts ressusciterait, ils ne croiront pas. | 31 А той відозвавсь до нього Як вони не слухають Мойсея і пророків, то навіть коли хто воскресне з мертвих, не повірять.» |
