| 1 Après avoir dit ces choses, Jésus alla avec Ses disciples au delà du torrent de Cédron, où il y avait un jardin, dans lequel Il entra, Lui et Ses disciples. | 1 Промовивши це, вийшов Ісус із своїми учнями на той бік Кедрон-потоку, де був сад, куди увійшли він та його учні. |
| 2 Judas, qui Le trahissait, connaissait aussi ce lieu, parce que Jésus y était souvent venu avec Ses disciples. | 2 Юда ж, який його зрадив, знав також те місце, Ісус бо та учні його часто там збиралися. |
| 3 Judas, ayant donc pris la cohorte, et des gardes fournis par les princes des prêtres et les pharisiens, vint là avec des lanternes, des flambeaux et des armes. | 3 Узявши, отже, Юда відділ війська і первосвященицьких та фарисейських слуг, прибув туди з ліхтарями, смолоскипами та зброєю. |
| 4 Jésus, sachant tout ce qui devait Lui arriver, vint au-devant d'eux, et leur dit: Qui cherchez-vous? | 4 Ісус же, знаючи все, що мало з ним статися, вийшов і мовив до них: «Кого шукаєте?» |
| 5 Ils Lui répondirent: Jésus de Nazareth. Jésus leur dit: C'est Moi. Or Judas, qui Le trahissait, se tenait là aussi avec eux. | 5 «Ісуса Назарянина», відповіли ті. «Це я», каже їм Ісус. Стояв же і Юда з ними, який його зрадив. |
| 6 Lors donc que Jésus leur eut dit: C'est Moi, ils reculèrent et tombèrent par terre. | 6 І коли він їм сказав: «Це я!» — подалися назад і припали до землі. |
| 7 Il leur demanda de nouveau: Qui cherchez-vous? Et ils dirent: Jésus de Nazareth. | 7 Тож він спитав їх ще раз: «Кого бо шукаєте?» А вони: «Ісуса Назарянина.» |
| 8 Jésus répondit: Je vous ai dit que c'est Moi; si donc c'est Moi que vous cherchez, laissez aller ceux-ci. | 8 «Сказав же вам, — озвавсь Ісус, — що то я. Коли, отже, шукаєте мене, то відпустіть оцих, щоб ішли собі»; — |
| 9 Il dit cela, afin que s'accomplit cette parole qu'Il avait dite: De ceux que Vous M'avez donnés, Je n'en ai perdu aucun. | 9 щоб слово те здійснилось, яке був вирік: «З-поміж тих, що їх ти передав мені, не погубив я ні одного.» |
| 10 Alors Simon-Pierre, qui avait une épée, la tira, frappa le serviteur du grand prêtre, et lui coupa l'oreille droite. Ce serviteur s'appelait Malchus. | 10 Тоді Симон Петро, який мав меч при собі, добув його і, вдаривши первосвященикового слугу, відрубав йому праве вухо. Малхом звали того слугу. |
| 11 Mais Jésus dit à Pierre: Remets ton épée dans le fourreau. Ne boirai-Je pas le calice que Mon Pére M'a donné? | 11 Але Ісус озвався до Петра: «Сховай меч у піхву! Чашу, яку дав мені Отець, — чи не мав би я її пити?» |
| 12 La cohorte, et le tribun, et les satellites des Juifs prirent donc Jésus et Le lièrent. | 12 Тоді військовий відділ, тисяцький та юдейські слуги схопили Ісуса і, зв’язавши його, |
| 13 Et ils L'emmenèrent d'abord chez Anne; car il était le beau-père de Caïphe, qui ètait grand prêtre cette année-là. | 13 повели спершу до Анни: цей бо був тесть Каяфи, що був первосвящеником того року. |
| 14 Caïphe était celui qui avait donné ce conseil aux Juifs: Il vaut mieux qu'un seul homme meure pour le peuple. | 14 А був же то той самий Каяфа, який дав був пораду юдеям: «Ліпше, щоб за народ помер один чоловік.» |
| 15 Cependant, Simon-Pierre suivait Jésus, avec un autre disciple. Ce disciple était connu du grand prêtre, et il entra avec Jésus dans la cour du grand prêtre; | 15 За Ісусом же слідував Симон Петро з ще іншим учнем. А що учень той знаний був первосвященикові, то й увійшов він у двір первосвященика з Ісусом. |
| 16 mais Pierre se tenait dehors, près de la porte. L'autre disciple, qui était connu du grand prêtre, sortit donc, et parla à la portière, et fit entrer Pierre. | 16 Петро ж стояв надворі біля дверей. Той інший, знаний первосвященикові учень, вийшов, промовив до одвірної слугині та й увів Петра. |
| 17 Cette servante, qui gardait la porte, dit à Pierre: N'es-tu pas, toi aussi, des disciples de cet homme? Il dit: Je n'en suis pas. | 17 Слугиня ж одвірна й каже до Петра: «Чи й ти не з учнів отого чоловіка?» — «Ні», відрік той. |
| 18 Les serviteurs et les satellites se tenaient auprès du feu, parce qu'il faisait froid, et ils se chauffaient. Pierre était aussi avec eux, et se chauffait. | 18 Слуги і сторожа, що вогонь розклали, стояли там і грілися, було бо холодно. Отож і Петро стояв там з ними та грівся. |
| 19 Cependant, le grand prêtre interrogea Jésus sur Ses disciples et sur Sa doctrine. | 19 І спитав первосвященик Ісуса про його учнів і про його навчання. |
| 20 Jésus lui répondit: J'ai parlé ouvertement au monde; J'ai toujours enseigné dans la synagogue et dans le temple, où tous les Juifs s'assemblent, et Je n'ai rien dit en secret. | 20 Ісус же відказав йому: «Говорив я світові отверто. Завжди навчав я у синагозі й у храмі, де сходяться усі юдеї. Нічого не говорив я потайки. |
| 21 Pourquoi M'interroges-tu? Demande à ceux qui M'ont entendu ce que Je leur ai dit; eux, ils savent ce que J'ai dit. | 21 Чому мене запитуєш? Спитай он тих, що чули, що я до них промовляв. Вони бо знають, що говорив я.» |
| 22 Lorsqu'Il eut dit cela, un des satellites, qui se trouvait là, donna un soufflet à Jésus, en disant: Est-ce ainsi que Tu réponds au grand prêtre? | 22 На ті слова один із сторожі, який стояв там, ударив в обличчя Ісуса, кажучи: «Ось так відказуєш первосвященикові?» |
| 23 Jésus lui répondit: Si J'ai mal parlé, montre ce que J'ai dit de mal; mais, si J'ai bien parlé, pourquoi Me frappes-tu? | 23 Озвався ж Ісус до нього: «Якщо я зле сказав, доведи, що воно погано. А якщо добре, то за віщо б’єш мене?» |
| 24 Anne L'envoya lié à Caïphe, le grand prêtre. | 24 І відіслав його Анна зв’язаного до первосвященика Каяфи. |
| 25 Or Simon-Pierre était là debout, et se chauffait. On lui dit donc: N'es-tu pas, toi aussi, de Ses disciples? Il le nia, en disant: Je n'en suis pas. | 25 А стояв там Симон Петро і грівся. От і мовили до нього: «Чи і ти не з його учнів?» І відрікся той, і відказав: «Ні!» |
| 26 Alors un des serviteurs du grand prêtre, parent de celui à qui Pierre avait coupé l'oreille, lui dit: Est-ce que je ne t'ai pas vu dans le jardin avec lui? | 26 Каже тоді один із первосвященикових слуг, родич того, якому Петро відрубав вухо: «Чи ж не тебе я бачив у саду з ним?» |
| 27 Pierre le nia de nouveau; et aussitôt le coq chanta. | 27 Тоді Петро відрікся ще раз. І зараз же півень запіяв! |
| 28 Ils conduisirent donc Jésus de chez Caïphe au prétoire. C'était le matin, et ils n'entrèrent point eux-mêmes dans le prétoire, afin de ne pas se souiller, et de pouvoir manger la pâque. | 28 Повели тоді Ісуса від Каяфи у Преторію. Був же ранок. Та не ввійшли вони у Преторію, щоб не осквернитись, а й могти їсти пасху. |
| 29 Pilate vint donc à eux dehors, et dit: Quelle accusation portez-vous contre cet homme? | 29 Вийшов тоді до них Пилат і промовив: «Яке оскарження принесли ви на цього чоловіка?» |
| 30 Ils lui répondirent: Si ce n'était pas un malfaiteur, nous ne te L'aurions pas livré. | 30 А ті йому кричать у відповідь: «Якби не був з нього злочинець, не передавали б ми його тобі!» |
| 31 Pilate leur dit: Prenez-Le vous-mêmes, et jugez-Le selon votre loi. Mais les Juifs lui dirent: Il ne nous est pas permis de mettre personne à mort. | 31 Тож каже їм Пилат: «То беріть собі його ви і судіть за вашим законом.» Юдеї ж йому: «Не дозволено нам нікого вбивати!» — |
| 32 C'était afin que s'accomplît la parole que Jésus avait dite, lorsqu'Il avait marqué de quelle mort Il devait mourir. | 32 Щоб здійснилося слово Ісуса, що сказав, вказуючи, якою смертю має вмерти. |
| 33 Pilate entra donc de nouveau dans le prétoire, et appela Jésus; et il Lui dit: Es-Tu le roi des Juifs? | 33 І ввійшов Пилат знов у преторію, закликав Ісуса і каже до нього: «Ти цар юдейський?» |
| 34 Jésus répondit: Dis-tu cela de toi-même, ou d'autres te l'ont-ils dit de Moi? | 34 Ісус же у відповідь: «Кажеш те від себе, а чи інші про мене так тобі оповіли?» |
| 35 Pilate répondit: Est-ce que je suis Juif, moi? Ta nation et les princes des prêtres T'ont livré à moi; qu'as-Tu fait? | 35 «Хіба ж я юдей? — озвався Пилат. — Народ твій і первосвященики передали тебе мені. Що ти таке зробив?» |
| 36 Jésus répondit: Mon royaume n'est pas de ce monde. Si Mon royaume était de ce monde, Mes serviteurs auraient combattu, pour que Je ne fusse pas livré aux Juifs; mais Mon royaume n'est point d'ici. | 36 «Царство моє не від світу цього, — відрік Ісус. — Було б моє царство від цього світу, то сторожа моя була б воювала, щоби мене не видали юдеям. Але не звідсіля моє царство.» |
| 37 Pilate Lui dit alors: Tu es donc roi? Jésus répondit: Tu le dis, Je suis Roi. Voici pourquoi Je suis né, et pourquoi Je suis venu dans le monde: pour rendre têmoignage à la vérité. Quiconque est de la vérité, écoute Ma voix. | 37 «То ти таки цар?» — мовив до нього Пилат. І відповів Ісус: «Ти кажеш, що я цар. Я на те уродився і прийшов у світ на те, щоб свідчити істину. Кожен, хто від істини, слухає голос мій.» |
| 38 Pilate lui dit: Qu'est-ce que la vérité? Et ayant dit cela, il sortit de nouveau, pour aller auprès des Juifs. Et il leur dit: Je ne trouve en Lui aucune cause de condamnation. | 38 «Що таке — істина?» — озвався Пилат до нього. І сказавши те, вийшов знов до юдеїв і каже до них: «Жадної провини не знаходжу я на ньому. |
| 39 Mais, c'est la coutume que je vous délivre quelqu'un à la fête de Pâque; voulez-vous donc que je vous délivre le Roi des Juifs? | 39 Є у вас, однак, звичай, щоб на Пасху відпустив я вам одного. Тож хочете, щоб я вам юдейського царя відпустив?» |
| 40 Alors, de nouveau, ils crièrent tous en disant: Pas Celui-ci, mais Barabbas. Or Barabbas était un brigand. | 40 «Ні, не його!» — знову, закричали ті, — але Варавву!» А був же Варавва розбійник. |
