Baruch 3

BIBLES DES PEUPLES	Біблія
1 Seigneur tout puissant, Dieu d’Israël, c’est une âme angoissée, un esprit accablé qui crient vers toi.	1 Господи Вседержителю, Боже Ізраїля, душа скорботна й дух прибитий взиває до тебе:
2 Écoute Seigneur et prends pitié car nous avons péché contre toi.	2 Вислухай, Господи, і змилуйсь, бо ми згрішили супроти тебе.
3 Tu règnes éternellement alors que nous, nous périssons pour toujours.	3 Ти возсідаєш на троні відвічно, ми ж вікуємо в загибелі.
4 Seigneur tout puissant, Dieu d’Israël, écoute la prière des morts d’Israël. Nous sommes les enfants de ceux qui ont péché contre toi; ils n’ont pas écouté la voix du Seigneur leur Dieu, et c’est pourquoi tous ces malheurs sont tombés sur nous.	4 Господи Вседержителю, Боже Ізраїля! Вислухай молитву тих в Ізраїлі, що призначені на смерть, і синів тих, які згрішили проти тебе, які не слухали голосу Господа, свого Бога, через віщо нас і обсіла біда.
5 Ne te souviens plus des péchés de nos pères mais rappelle-toi ta puissance et pense à ton nom,	5 Не споминай переступів батьків наших, але згадай того часу про твою могутність і твоє ім’я;
6 car tu es le Seigneur notre Dieu, et c’est toi que nous louerons, Seigneur.	6 ти — Господь, Бог наш, і ми восхвалимо тебе, Господи,
7 Tu as mis dans nos cœurs ta crainte pour que nous invoquions ton nom. De notre lieu d’exil nous te louerons, car nous avons chassé de nos cœurs tout la ce qui portait nos pères à pécher contre toi.	7 бо ти тому вклав острах перед тобою у наше серце, щоб ми прикликали твоє ім’я. Ми прославимо тебе під час нашого вигнання, бож ми викинули з свого серця всю несправедливість наших батьків, які згрішили перед тобою.
8 Tu nous vois aujourd’hui dans le pays de notre exil, où tu nous as dispersés pour y être maudits, insultés, humiliés, à cause des péchés de nos pères qui se sont détournés du Seigneur notre Dieu.	8 Ось ми сьогодні на нашому вигнанні, куди ти нас порозкидав на наругу, на прокляття й на кару за всі провини батьків наших, які відступили від Господа, Бога нашого.
9 Écoute, Israël, les commandements de vie, prête l’oreille et apprends à te conduire.	9 Слухай, Ізраїлю, заповіді життя, насторож вухо, щоб розсудку навчитись.
10 D’où vient, Israël, que tu es au pays de tes ennemis, et que tu vieillis sur une terre étrangère?	10 Чому, Ізраїлю, через віщо сидиш у краї ворожім, марнієш у землі чужосторонній?
11 D’où vient que tu te souilles avec les morts, déjà compté entre ceux qui partent chez les morts?	11 Ти мертвими опоганився, тебе вважають побіч тих, що в аді.
12 C’est que tu as laissé la source de la sagesse.	12 Бо ти полишив джерело мудрости.
13 Si tu avais marché dans la voie de ton Dieu, la paix serait pour toujours ta demeure.	13 Якщо б ти ходив шляхом Божим, ти жив би вічно в мирі.
14 Apprends donc où est la sagesse, où est la force, où est l’intelligence; pour que tu saches où se trouvent longs jours et vie, la paix et les yeux rayonnants.	14 Збагни, де знання і де сила, де розум, щоб тобі також знати, де довголіття, де життя, де світло очей та мир.
15 Qui a découvert le lieu de la sagesse, qui pénétrera là où sont ses richesses?	15 Хто знайшов її місце? Хто ввійшов у її скарби?
16 Où sont les chefs des nations qui dominaient jusqu’aux bêtes de la terre,	16 Де начальники народів і ті, що земних звірів опанували,
17 qui jouaient avec les oiseaux du ciel?	17 ті, що з небесним птаством гралися, ті, які накопичували золото й срібло, предмет людського уповання, і майно яких краю не мало?
18 Ils amassaient l’argent, l’or en qui les hommes placent leur confiance. Ils ne se lassaient pas d’accumuler l’argent, et ils avaient l’art de l’utiliser: on ne saurait compter leurs œuvres.	18 Де ті, що так старанно обробляли срібло, що діла їхні були недослідимі?
19 Ils ont passé, ils sont descendus chez les morts, et d’autres se sont levés à leur place.	19 Нема їх, вони спустились до аду, і на їхнє місце інші постали.
20 Une jeune génération a vu le jour, s’est installée sur la terre, mais qui n’a pas su la voie de la connaissance.	20 Молодші уздріли світло і на землі жили, але дороги мудрости не спізнали,
21 Ils n’ont pas vu ses sentiers, ils ne l’ont pas trouvée; leurs fils se sont égarés en chemin.	21 ані її стежок не збагнули, ані її не прийняли; так само й їхні діти далеко віддалились від її дороги.
22 On ne l’a pas connue en Canaan, on ne l’a pas vue dans Téman.	22 Не було про неї чути в Ханаані, не було її видно у Темані.
23 Fils d’Agar, avides de sagesse humaine, marchands de Madian et de Téma, conteurs de fables ou philosophes, ils n’ont pas connu le chemin de la sagesse, ils n’ont pu découvrir ses voies.	23 Навіть сини Агарі, що на цій землі розуму шукають, і купці Мідіяну та Теми, що в притчах розмовляють та розуму шукають, дороги мудрости не взнали, ані стежок до неї не відкрили.
24 Vois, Israël, comme est grande la Demeure de Dieu, qu’il est vaste son domaine,	24 Який же він, Ізраїлю, великий, — дім Божий! Яке просторе місце, де володіє він!
25 étendu et sans limites, élevé au delà de toute mesure!	25 Великий і безкраїй, звисочений і незміренний!
26 Là sont nés les fameux géants d’autrefois, d’une taille énorme, exercés à la guerre.	26 Там велетні народились, славетні спервовіку, високі на зріст, боєздатні.
27 Dieu pourtant ne les a pas choisis pour leur enseigner les voies de la connaissance.	27 Але не їх Бог собі вибрав, не їм вказав, як прямувати до знання,
28 Ils sont morts pour n’avoir pas eu le savoir leur folie a fait leur perte.	28 тим і загинули, не мавши науки, пропали з-за свого безуму.
29 Qui est monté au ciel afin de la saisir? L’a-t-il fait descendre des nuages?	29 Хто знявсь на небо, узяв її звідти і зніс із хмар додолу?
30 Qui l’a trouvée, traversant les mers? L’a-t-on rapportée à prix d’or?	30 Хто пройшов море, знайшов її, і придбав її за золото найдобірніше?
31 Personne ne connaît son chemin, nul n’a la moindre idée de ses sentiers.	31 Ніхто не відає її дороги, ніхто стежки її не знає.
32 Mais celui qui sait toutes choses la connaît; il l’a trouvée par sa propre intelligence, lui qui forma la terre pour une éternité et la remplit de bêtes à quatre pattes.	32 Та той, хто відає все, знає її; він розумом своїм звідав, — він, який землю утвердив повіки, четвероногими виповнив її;
33 Il envoie la lumière et elle part; s’il la rappelle, elle tremble et obéit.	33 який посилає світло, — і воно йде, закликає його, — і воно його слухається, тремтівши.
34 Les étoiles se sont mises à briller, joyeuses, et chacune à son poste veille sur la nuit.	34 Зорі блищать на своїх чатах і веселяться;
35 Il les appelle; elles lui répondent: “Nous voici!” Quelle joie pour elles de briller pour leur Créateur!	35 покличе їх, — вони відкликаються: «Ось ми!» І світять радісно для того, хто створив їх.
36 C’est lui qui est notre Dieu, rien ne saurait lui être comparé.	36 Такий наш Бог; ніхто йому не рівний!
37 Il a trouvé, lui, la voie de la connaissance, et l’a confiée à Jacob, son serviteur, à Israël, son bien-aimé.	37 Він звідав усі дороги знання і дав його Якову, слузі своєму, Ізраїлеві, улюбленцеві своєму.
38 C’est alors que la Sagesse est apparue sur terre elle a séjourné parmi les hommes.	38 А потім вона й на землі з’явилась і з людьми перебувала.