Livre des Psaumes 18

BIBLES DES PEUPLES	Біблія
1 Au maître de chant. Psaume de David, serviteur de Yahvé. Il adressa les paroles de ce cantique à Yahvé le jour où celui-ci l’eut délivré du pouvoir de tous ses ennemis et de la main de Saül.	1 Провідникові хору. Слуги Господнього Давида, що мовив Господеві слова цієї пісні, коли Господь урятував його з руки всіх ворогів його та з руки Саула.
2 Il dit: Tu es ma force, Seigneur, et je t’aime.	2 Він мовив: Люблю тебе, Господи, моя сило!
3 Oui, il est mon rocher, ma forteresse, il est un libérateur: il est mon Dieu. Il est le rocher: en lui j’ai mon abri, il est mon bouclier, ma percée victorieuse.	3 Господи, моя скеле, моя твердине мій визвольнику, мій Боже, моя скеле, що до неї прибігаю; ти мій щит, ріг спасіння мого, мій захисте!
4 J’invoque le Seigneur, digne de louanges, et je me vois sauvé de mes ennemis.	4 До Господа, похвали гідного, візву я і від ворогів моїх спасуся.
5 Les flots de la mort m’enveloppaient, les torrents diaboliques m’épouvantaient,	5 Хвилі смерти мене оточили і погибельні потоки мене налякали.
6 j’étais pris dans les filets du monde infernal, je voyais devant moi les pièges de la mort,	6 Оплели мене пута Шеолу, смертельні сіті мене охопили.
7 dans mon angoisse j’ai appelé le Seigneur, j’ai crié vers mon Dieu. Mon cri est arrivé à ses oreilles et de son Temple il a entendu ma voix.	7 У моїй скруті до Господа візвав я, заволав до Бога мого. І він почув мій голос із свого храму, і моє благання дійшло до вух його.
8 Alors la terre a tremblé, elle s’est ébranlée, les fondements des cieux en ont frémi, ils tremblaient en voyant sa colère.	8 Здригнулася земля й захиталась, і гір основи затремтіли й захитались, бо запалав він гнівом.
9 Une vapeur montait à ses narines, de sa bouche s’échappait un feu dévorant, il en sortait des charbons embrasés.	9 І бухнув дим із ніздрів у нього і пожираючий вогонь із уст у нього і вугілля, що запалив він.
10 Il inclina les cieux, il descendit, dessous lui s’étendait une nuée obscure.	10 Він небо нахилив, спустився, і чорна хмара в нього під ногами.
11 Il vola, monté sur un chérubin, il apparut sur les ailes du vent.	11 Верхи летів він на херувимі, линув, нісся на крилах вітру.
12 Tout autour de lui, un rideau de ténèbres, de lourds nuages amoncelés forment sa tente.	12 Він темряву зробив собі покровом, шатро його — то темні води, густі хмари.
13 Un éclat le précède, grêles et grêlons de feu.	13 Від сяйва, що перед ним, палюче вугілля загорілось.
14 Puis dans les cieux éclate son tonnerre: le Seigneur fait entendre sa voix.	14 І загримів Господь на небі, Всевишній подав свій голос.
15 Il leur lance ses flèches et les voilà en fuite, ses éclairs dispersent ses ennemis.	15 Він пустив стріли свої і їх розсипав, блискавок силу, і розігнав їх.
16 Le plancher des eaux apparaît à découvert, les bases du monde sont mises à nu: c’est l’effet de ta menace, Seigneur, quand passe sur eux le souffle de ton haleine.	16 І показалося дно моря. Відкрилися основи всесвіту на твоє, Господи, грізне слово, на дужий подув твого гніву.
17 D’en haut il a étendu sa main, il m’a pris et m’a arraché aux eaux.	17 Він простер руку з високости, взяв мене, витяг мене з вод глибоких.
18 Il m’a délivré d’ennemis redoutables, d’un adversaire plus fort que moi,	18 І визволив мене від мого ворога сильного, від ненависників моїх, дужчих від мене.
19 Ils m’attaquaient au jour de mon malheur, mais le Seigneur s’est fait mon appui.	19 Вони на мене насідали під час мого нещастя, але Господь був підпорою моєю.
20 Il m’a mis au large, il m’a sauvé car il m’aime.	20 Він мене на простір вивів і визволив мене, бо мене любить.
21 Le Seigneur m’a traité selon mon mérite; mes mains étaient pures, il m’a récompensé.	21 Господь віддав мені по моїй правді, за чистотою рук моїх дав мені нагороду;
22 Car je suivais les voies du Seigneur, je n’ai pas péché, m’écartant de mon Dieu.	22 бо я тримавсь доріг Господніх і не відступав гріхом від Бога;
23 Tous ses jugements sont présents devant moi, je n’ai pas mis de côté ses commandements.	23 бо присуди його усі були передо мною, і наказів його я не цурався.
24 Je suis devant lui sans reproche et je me garde bien de fauter.	24 Я був з ним бездоганний і від гріха берігся.
25 Aussi il me traite selon mes mérites, j’ai les mains pures et lui me récompense.	25 Господь віддав мені по моїй справедливості, за чистотою рук моїх, яку він бачить власними очима.
26 Si l’on est fidèle, tu te montres fidèle, si l’on est sans reproche, tu es irréprochable.	26 З милосердним ти — милосердний, з досконалим — досконалий,
27 Si l’on a le cœur droit, tu agis de même, mais si l’homme est retors, tu sais le prendre au piège.	27 з чистим — чистий, з хитрим — обачний.
28 Car tu viens au secours d’un peuple humilié, mais tu fais baisser les yeux aux arrogants.	28 Ти бо спасаєш люд покірний і принижуєш горді очі.
29 C’est toi, Seigneur, qui fais briller ma lampe, mon Dieu éclaire mes ténèbres.	29 Бо ти, о Господи, даєш світло моєму світлу; освітлюєш, мій Боже, мою темінь.
30 Avec toi je fonce sur l’ennemi, avec mon Dieu je saute la muraille.	30 З тобою бо я кинусь на загони ворожі і з моїм Богом перескочу через мури.
31 Tout est parfait chez mon Dieu et sa parole résiste au feu. Il est un bouclier pour ceux qui s’abritent en lui.	31 Бог — бездоганна його дорога, слово Господнє — вогнем випробуване. Він — щит для всіх тих, що до нього прибігають.
32 Qui est Dieu sinon Yahvé? Qui est un roc sinon lui, notre Dieu?	32 Хто Бог, окрім Господа? Або хто скеля, крім нашого Бога?
33 C’est le Dieu qui me remplit de force et qui devant moi aplanit le chemin.	33 Бог, що підперізує мене силою і чинить досконалим шлях мій,
34 Il rend mes pieds pareils à ceux des biches et me fait me tenir debout sur les hauteurs.	34 що ноги мої робить, як у лані, і ставить мене на висотах,
35 Il entraîne mes mains pour le combat, mes bras, pour manier l’arc de bronze.	35 навчає руки мої до бою, мої рамена — напинати лук мосяжний.
36 Tu me donnes ton salut comme un bouclier, ta main me soutient, tes bontés me grandissent,	36 Ти дав мені щит твого спасіння, твоя десниця мене підтримала, і твоя милість робить мене великим.
37 tu me fais allonger le pas sans que mes chevilles faiblissent.	37 Ти розширив мені дорогу під стопами, і ноги мої не спіткнулись.
38 Je poursuis mes ennemis, je les atteins, je ne reviens que lorsqu’ils sont achevés.	38 Я гнався за ворогами, доганяв їх, і не повертався, поки їх не знищив.
39 Je les frappe: ils ne peuvent se relever, ils tombent et restent à mes pieds.	39 Я їх розбив, і вони встати не зможуть, вони впали ниць мені під ноги.
40 Tu me remplis de force pour le combat, tu fais courber l’échine à mes adversaires.	40 Підперезав ти мене силою до бою і моїх напасників ти підбив під мене.
41 Mon ennemi s’enfuit, je ne vois que son dos, ceux qui me détestent, je les réduis à rien.	41 Ворогів моїх ти завернув до втечі і ненависників моїх ізнищив.
42 Ils peuvent crier, pas de sauveur pour eux, le Seigneur ne leur répond pas.	42 Вони зняли крик, — та нікому їх рятувати, до Господа, — та він їх не слухав.
43 Je les réduis en poussière que le vent emporte, je les piétine dans la boue du chemin.	43 Я їх розтер, немов порох на вітрі, неначе болото на вулиці, я розтоптав їх.
44 Tu me délivres des querelles de mon peuple, tu me places à la tête des nations, un peuple m’obéit qui n’était pas le mien.	44 Ти мене спас від чвар людських, поставив мене на чолі народів. Народ, якого я не відав, мені служить;
45 Les étrangers me font des sourires, dès qu’ils m’entendent, ils obéissent.	45 ледве почують, уже мені й слухняні, підлещуються до мене чужоземці.
46 Les étrangers sont à bout de forces, ils sortent en tremblant de leurs villes fortes.	46 Чужі бліднуть і, тремтячи, вилазять із своїх замків.
47 Vive le Seigneur, béni soit mon rocher! je veux rendre gloire au Dieu qui me sauve.	47 Нехай живе Господь, благословенна нехай буде моя Скеля. І вознесен нехай буде Бог, мій Спаситель;
48 Ô Dieu, tu m’as accordé ma vengeance, tu m’as soumis les peuples.	48 Бог, що дав мені відплату, що підкорив мені народи;
49 Tu me délivres de mes ennemis et me rends maître de l’agresseur, tu me libères des violents.	49 що спас мене від ворогів, підняв мене над тими, що повстали проти мене; що врятував мене від розбишаки.
50 Aussi je veux te rendre gloire, ô Seigneur; je chanterai ton nom chez les païens, je dirai:	50 Тим, Господи, я між народами тебе прославлю, співатиму псалом імені твоєму.
51 “Il donne à son roi victoire sur victoire, gardant sa grâce à celui qu’il a consacré, à David et à sa descendance pour toujours.	51 Бо дав єси велику перемогу цареві твоєму, і милість учинив помазаникові твоєму: Давидові та його потомству на всі віки.