Deuxième livre des Macchabées 8

BIBLES DES PEUPLES	Біблія
1 Cependant Judas Maccabée et ses compagnons s’introduisaient secrètement dans les villages. Ils rassemblaient leurs parents et entraînaient à leur suite ceux qui étaient restés fidèles au Judaïsme; c’est ainsi qu’ils rassemblèrent environ 6 000 hommes.	1 Тим: часом Юда Макавей і його товариші, продершись потайки в села, скликали родичів і тих, що залишилися твердо при юдействі, та й назбирали їх до 6000.
2 Ils suppliaient le Seigneur de regarder son peuple que tous piétinaient et d’avoir pitié de son Temple profané par les impies,	2 Вони благали Господа, щоб зглянувся над народом, який усі топтали, щоб змилувавсь над храмом, який осквернили нечестивці,
3 d’avoir pitié de la ville dévastée et réduite à l’état de ruines, d’écouter la voix du sang qui criait vers lui,	3 щоб змилосердився над містом у руїнах, яке мало бути зрівняне з землею, щоб вислухав потоки крови, які кликали до нього,
4 de se souvenir du meurtre criminel des petits enfants innocents, et des insultes faites à son Nom: enfin, de montrer sa haine des méchants.	4 щоб згадав неправедну різанину невинних немовлят і богохульства, кинуті на його ім’я, і щоб обурився проти нечестивих.
5 Dès que Maccabée eut une troupe organisée, les païens furent incapables de lui résister, car la colère du Seigneur s’était changée en miséricorde.	5 Зібравши навколо себе численне військо, Макавей став непереможним для народів, бо гнів Божий обернувся в милосердя.
6 Tombant par surprise sur les villes et les villages, il les brûlait; il occupait les positions les plus favorables et, de là, infligeait à l’ennemi des pertes sévères.	6 Кидаючися зненацька на міста й села, він палив їх; а займавши вигідні місця, проганяв ворогів чимало.
7 La nuit était son meilleur auxiliaire pour ce genre d’expéditions; sa réputation de vaillance se répandit partout.	7 Особливо ж використовував він ночі, що були союзниками в таких наскоках, і слава про його відвагу рознеслась по всіх усюдах.
8 Philippe vit que cet homme ne cessait de progresser et que ses victoires étaient de plus en plus fréquentes; il écrivit donc à Ptolémée, qui était le chef militaire de la Cœlé-Syrie et de la Phénicie, pour qu’il rétablisse les affaires du roi.	8 Помітивши, що Юда за короткий час багато досяг і що його успіхи дедалі зростали, Филип написав до управителя Келесирії і Фінікії Птолемея, щоб він допоміг у царських справах.
9 Ptolémée choisit aussitôt Nicanor fils de Patrocle, l’un des principaux favoris du roi, et l’envoya avec une armée d’au moins 20 000 hommes de diverses nations pour exterminer la race entière des Juifs; avec lui, il envoya Gorgias, un général qui avait une bonne expérience des choses de la guerre.	9 Тоді цей вибрав Ніканора, сина Патрокла, одного з перших друзів, і негайно вислав на чолі не менш як 20 000 війська, набраного з різних народностей, щоб вигубити ввесь народ юдейський. Він приєднав до нього також Горгія, досвідченого начальника у військових справах.
10 Comme le roi devait un tribut de 2 000 talents aux Romains, Nicanor pensa l’assurer par la vente des captifs que l’on ferait en Judée.	10 Ніканор задумав роздобути за продаж юдейських полонених 2000 талантів цареві на данину для римлян.
11 Il s’empressa donc d’envoyer une invitation aux villes maritimes pour qu’elles viennent acheter des esclaves juifs: il leur en offrait 90 pour un talent. Mais il ne s’attendait pas à la vengeance du Tout-Puissant prête à tomber sur lui.	11 Отож, він вислав притьмом до приморських міст запрошення купувати юдейських полонених, обіцявши 90 рабів за один талант і навіть не думавши про кару, яка мала впасти на нього від Вседержителя.
12 Judas apprit la marche de Nicanor et il informa ses compagnons de l’arrivée de cette armée.	12 Коли звістка про похід Ніканора дійшла до Юди, він сповістив тих, що були при ньому, про наближення ворожого війська;
13 Ceux qui manquaient de courage et qui ne croyaient pas à la justice de Dieu s’enfuirent vers d’autres lieux.	13 тоді боягузи і які не мали віри в Божу справедливість, розбіглися по різних місцях,
14 Les autres vendirent tout ce qui leur restait, suppliant le Seigneur de les délivrer de l’impie Nicanor qui les avait vendus avant même que la bataille n’ait commencé.	14 а деякі, продавши все, що зосталося, просили Господа, щоб визволив їх від нечестивого Ніканора, який продав їх ще перед боєм, —
15 Ils lui demandaient d’intervenir, non pas à cause d’eux, mais par égard pour les alliances conclues avec leurs pères, et parce qu’eux-mêmes portaient son Nom auguste et plein de majesté.	15 щоб визволив, якщо не заради них самих, то ради союзу з їхніми батьками та ради його величного й святого імени, яке вони прикликали.
16 Maccabée réunit donc ceux qui étaient restés avec lui, près de 6 000 hommes, et il les encouragea à ne pas se laisser impressionner par l’ennemi. Ils ne devaient pas craindre ces païens malgré leur nombre, car ils venaient les attaquer pour une mauvaise cause. Il les encouragea à combattre de toutes leurs forces,	16 Макавей зібрав своїх, числом 6000, й умовляв їх не боятися ворога, ані не лякатися великої сили поган, які неправедно нападають на них, лише — мужньо боротися,
17 pensant à la profanation scandaleuse du Lieu Saint, au traitement infligé par eux à la ville outragée, et à la ruine des institutions de leurs pères.	17 не забуваючи зневаги, що її зазнало святе місце, наруги упослідженого міста та руїни батьківських звичаїв.
18 Maccabée leur disait encore: “Ils ne croient qu’aux armes et à leur propre audace, alors que nous, nous comptons sur Dieu, le Maître de toutes choses, qui peut d’un geste renverser ceux qui viennent nous attaquer, et avec eux l’univers entier.”	18 Ворог, казав він, покладається на свою зброю та на сміливість, а ми покладаємося на Бога Вседержителя, який може й тих, що на нас нападають, і ввесь світ в одну мить знищити.
19 Il passa en revue sous leurs yeux les exemples anciens de la protection de Dieu, comme ces 180 000 hommes qui périrent au temps de Sennakérib.	19 Він нагадав їм ті заступства, які їхнім прадідам дано було за Санхериба, коли загинуло 185 000;
20 Il leur rappela la bataille livrée aux Galates en Babylonie; les Juifs n’étaient que 8 000 hommes à prendre part à la bataille, mais lorsque les 4 000 Macédoniens qui étaient avec eux furent mis en échec, ces 8 000 avaient détruit 120 000 ennemis grâce au secours venu du Ciel, et ils avaient ramassé un abondant butin.	20 і битву в Вавилонії проти галатів, коли всього тільки 8000 юдеїв з 4000 македонців вийшли до бою, і тоді македонці захиталися, тих 8000, завдяки допомозі, що прийшла їм з неба, розгромили 120 000 і взяли силу здобичі.
21 Après leur avoir redonné confiance par ces souvenirs et les avoir disposés à mourir pour les lois et pour la patrie, il divisa son armée en quatre troupes.	21 Піддавши їм тими словами духу, так, що вони були готові хоч би й на смерть за закони та за вітчизну, розділив він своє військо на чотири частини.
22 Il plaça ses frères Simon, Joseph et Jonathas à la tête de chacune des troupes, et il leur donna à chacun 1 500 hommes. Éléazar était là lui aussi.	22 На чолі кожної частини поставив своїх братів Симона, Йосифа та Йонатана, давши кожному по 1500 мужів.
23 Il fit la lecture du Livre Saint, puis ayant donné comme mot d’ordre: “Secours de Dieu!” il prit la tête de la première troupe et attaqua Nicanor.	23 Опісля, звелівши Єлеазарові читати зо святої книги, подав клич: «Поможи Боже!» Сам став на чолі першої частини, і вирушив проти Ніканора.
24 Le Tout-Puissant vint à leur aide: ils tuèrent plus de 9 000 ennemis, blessèrent et mutilèrent la plus grande partie des hommes de Nicanor et les mirent tous en fuite.	24 Тому що Вседержитель був для них союзником, вони вбили понад 9000 ворогів, поранили й покалічили більшу частину Ніканорового війська й усіх присилували до втечі.
25 Ils ramassèrent l’argent de ceux qui étaient venus pour les acheter, poursuivirent les ennemis assez loin. Mais ils durent interrompre car le temps leur manquait:	25 Гроші тих, які прибули, щоб їх купити, забрали собі й гналися за ними довго; назад повернулися тільки тому, що вже не достало часу:
26 c’était la veille du sabbat, c’est pourquoi ils s’arrêtèrent de les poursuivre.	26 був переддень суботи, і тому не можна було далі провадити гонитву.
27 Quand ils eurent ramassé les armes des ennemis et enlevé leurs dépouilles, ils célébrèrent le sabbat; ils bénissaient Dieu mille fois et louaient le Seigneur qui les avait délivrés en ce jour et avait fait pour eux un premier geste de miséricorde.	27 Зібравши ворожу зброю і згромадивши здобич, вони вшанували суботу, палко благословляючи й хвалячи Бога, що урятував їх у той день і поклав для них початок свого милосердя.
28 Après le sabbat ils distribuèrent une part du butin à ceux qui avaient souffert de la persécution, aux veuves et aux orphelins; eux-mêmes et leurs enfants se partagèrent le reste.	28 А як пройшла субота, роздали частину добичі жертвам переслідування, удовам і сиротам, а решту розділили між себе й дітей.
29 Ensuite ils se mirent à prier tous ensemble, suppliant le Seigneur miséricordieux de se réconcilier totalement avec ses serviteurs.	29 Після того урядили вони загальну молитву до милостивого Господа, в якій просили його до кінця примиритися зо слугами своїми.
30 Ils affrontèrent ensuite les hommes de Timothée et Bakidès, ils en tuèrent plus de 20 000; ils s’emparèrent de hautes forteresses et partagèrent encore leur butin en faisant deux parts égales: l’une pour eux, l’autre pour les victimes de la persécution, les orphelins, les veuves et les vieillards.	30 Були в них сутички і з вояками Тимотея та Вакхида, з яких вони розгромили понад 20 000, і міцно закріпились у високих кріпостях. Велику здобич розділили вони на дві рівні частини: собі одну, а другу для жертв переслідування, сиротам і вдовам, а при тому й про старих не позабули.
31 Ils recueillirent les armes et les déposèrent toutes soigneusement aux endroits les plus convenables, puis ils transportèrent à Jérusalem le reste du butin.	31 Ворожу зброю зібрали вони вельми старанно й склали в підхожих місцях, а решту здобичі занесли в Єрусалим.
32 Ils mirent à mort le chef des gardes de Timothée, car c’était un homme très mauvais qui avait fait beaucoup de mal aux Juifs.	32 Вбили вони і полководця у війську Тимотея, — великого злочинця, який накоїв юдеям багато зла.
33 Pendant qu’ils fêtaient leur victoire dans leur capitale, ils brûlèrent ceux qui avaient incendié les saintes portes et s’étaient réfugiés avec Kallistène dans une petite maison; ils reçurent ainsi le juste salaire de leur impiété.	33 З нагоди свята перемоги на батьківщині спалили живцем тих, хто підпалили двері храму, а й Каіллістена, який був утік у якусь хатину; тим робом одержав він гідну відплату за своє злочинство.
34 Ce triple criminel de Nicanor, qui avait amené les 1 000 marchands pour la vente des Juifs,	34 А той тричі злочинець Ніканор, що був привів 1000 купців, щоб їм продати юдеїв,
35 fut humilié avec l’aide du Seigneur par des gens qui, pensait-il, étaient les derniers de tous. Nicanor se dépouilla de ses vêtements princiers et prit la fuite à travers champs comme un esclave fugitif, sans escorte. Il eut la chance inespérée de se retrouver à Antioche après le désastre de son armée.	35 був принижений завдяки Господній помочі тими, кого він уважав за останніх; він зняв з себе пишну одежу й пройшовши один-однісінький, наче раб-утікач, увесь край, прибув в Антіохію, щасливий, що не загинув разом з військом;
36 Lui qui avait promis de régler le tribut dû aux Romains avec l’argent des captifs de Jérusalem, il annonçait maintenant que les Juifs avaient Dieu pour défenseur et qu’ils étaient invincibles, car ils obéissaient aux lois qu’il leur avait ordonnées.	36 він, що взяв був на себе зібрати для римлян данину з продажу єрусалимських полонених, мусів об’явити, що юдеї мають Оборонця й що вони непереможні тому, що живуть згідно з установленими ним законами.