Livre de la Genèse 8

BIBLES DES PEUPLES	Біблія
1 Alors Dieu se souvint de Noé, de toutes les bêtes et tous les animaux des champs qui étaient avec lui dans l’arche. Dieu fit souffler un vent qui assécha la terre et les eaux se retirèrent.	1 Згадав Бог про Ноя, про всіх звірів і про всяку скотину, що були з ним у ковчезі, і навів Бог вітер на землю й води стали відпливати.
2 Les fontaines du fond de la mer et les écluses du ciel se fermèrent, la pluie s’arrêta de tomber.	2 Джерела безодні й небесні загати замкнулись, і дощ із неба припинився.
3 Les eaux se retirèrent de sur la terre avec des flux et des reflux; elles baissèrent dès la fin des 150 jours.	3 Води ж стали раз-у-раз із землі відступати, і як проминуло сто п’ятдесят днів, опали;
4 Au dix-septième jour du septième mois, l’arche se posa sur le mont Ararat.	4 і сьомого місяця, сімнадцятого дня (місяця) ковчег осів на горах Арарату.
5 Les eaux continuèrent de baisser jusqu’au dixième mois, et le premier jour du dixième mois les sommets des montagnes apparurent.	5 А води опадали дедалі аж до десятого місяця, а першого дня десятого місяця стало видно верхів’я.
6 Au bout de quarante jours, Noé ouvrit la fenêtre qu’il avait faite dans l’arche	6 По сорока днях відчинив Ной вікно, що його був зробив у ковчезі,
7 et il lâcha le corbeau qui commença d’aller et venir jusqu’à ce que les eaux aient disparu de la terre.	7 і випустив крука, і той літав туди й сюди, поки не висохли води на землі.
8 Noé lâcha ensuite la colombe pour voir si les eaux avaient baissé à la surface de la terre.	8 Тоді він випустив голуба, щоб побачити, чи опала вода з поверхні землі.
9 Mais la colombe ne trouva pas d’endroit pour poser ses pattes, et elle revint vers lui dans l’arche, car les eaux couvraient encore la surface de la terre. Noé étendit la main, prit la colombe et la ramena vers lui dans l’arche.	9 Та голуб не знайшов місця, де вчепитися ногами, і повернувся в ковчег до нього, бо води вкривали ще поверхню землі. Ной простягнув руку й узяв його до себе.
10 Il attendit encore sept autres jours et, de nouveau, il lâcha la colombe hors de l’arche.	10 Ще сім днів почекав він і знову випустив голуба з ковчега.
11 La colombe revint vers lui à l’heure du soir, et voici qu’elle tenait dans son bec une petite branche d’olivier toute fraîche. Alors Noé comprit que les eaux avaient baissé sur la terre.	11 І повернувся голуб до нього надвечір із свіжозірваним оливковим листком у дзьобі, тож і довідався Ной, що води з землі відплили.
12 Il attendit encore sept autres jours et lâcha la colombe, mais elle ne revint plus vers lui.	12 Тоді почекав він ще других сім днів і випустив голуба, та цей уже не повернувся до нього.
13 En l’an 601 de la vie de Noé, le premier jour du premier mois, les eaux avaient séché sur la terre. Noé souleva le toit de l’arche et regarda: il vit que la surface du sol était sèche.	13 На шістсот першім році свого віку, першого місяця, першого дня цього місяця, коли води висохли на землі, Ной зняв покрівлю з ковчега й глянув, — аж ось поверхня землі була суха,
14 Le vingt-septième jour du deuxième mois, la terre était complètement sèche.	14 а другого місяця двадцять сьомого дня земля ствердла.
15 Alors Dieu s’adressa à Noé et lui dit:	15 Тоді Бог сказав до Ноя:
16 “Sors de l’arche, toi, ta femme, tes fils, et les femmes de tes fils avec toi.	16 Вийди з ковчега, ти, твоя жінка, твої сини й жінки твоїх синів з тобою.
17 Fais sortir tous les animaux qui sont avec toi: oiseaux, animaux des champs et tous les reptiles qui rampent sur la terre. Qu’ils soient féconds et nombreux sur la terre!”	17 Все живе, що з тобою, з усякого тіла, птаство, скотину, плазунів, що повзають по землі, виведи з собою: нехай кишать на землі, плодяться й розмножуються на землі.
18 Noé sortit alors avec ses fils, sa femme et les femmes de ses fils.	18 І вийшов Ной із синами, з жінкою й з жінками своїх синів.
19 Tous les animaux, tous les oiseaux, tous les reptiles qui rampent sur la terre sortirent aussi de l’arche, famille par famille.	19 Усі звірі, всі плазуни, все птаство, усе, що рухається на землі, порода за породою, вийшло з ковчегу.
20 Noé construisit un autel en l’honneur de Yahvé; il prit de tous les animaux purs et de tous les oiseaux purs et il en offrit un sacrifice par le feu sur cet autel.	20 Тоді Ной спорудив Господеві жертовник, узяв усякого роду чистих тварин і всякого роду чистих птахів і приніс усепалення на жертовнику.
21 Yahvé sentit la bonne odeur et il dit en son cœur: “Je ne maudirai plus jamais la terre à cause de l’homme, car les pensées du cœur de l’homme sont mauvaises dès sa jeunesse, je ne recommencerai plus à frapper les êtres vivants comme je l’ai fait.	21 Господь почув лагідний запах і сказав сам до себе: Не проклинатиму вже більше землі через людину, бо помисли людського серця злі вже з молодощів, і не губитиму ніколи всього, що живе, як то я вчинив був.
22 Aussi longtemps que la terre durera, semailles et moissons, gelées et chaleur, été, hiver, jour et nuit, ne cesseront plus.”	22 Покіль земля землею, — сівба й жнива, холод і спека, літо й зима, день і ніч не перестануть більше бути.