1 فاجاب الرب ايوب من العاصفة وقال | 1 Озвавсь Господь із бурі до Іова і мовив: |
2 من هذا الذي يظلم القضاء بكلام بلا معرفة. | 2 «Хто то такий затемнює мої задуми | нерозважливими словами? |
3 اشدد الآن حقويك كرجل. فاني اسألك فتعلمني. | 3 Підпережи, як мужеві годиться, твої крижі: | бо я питатиму тебе — спробуй мене навчати! |
4 اين كنت حين اسست الارض. أخبر ان كان عندك فهم. | 4 Де був єси, як я закладав землю? | Скажи, як маєш розум. |
5 من وضع قياسها. لانك تعلم. او من مدّ عليها مطمارا. | 5 Хто визначив їй міру, — може знаєш, | або хто простягнув лінію над нею? |
6 على اي شيء قرّت قواعدها او من وضع حجر زاويتها | 6 На чім підвалини її оперто, | або хто поклав її наріжний камінь |
7 عندما ترنمت كواكب الصبح معا وهتف جميع بني الله | 7 під радісні співи ранніх зір, | під оклики веселі всіх синів Божих? |
8 ومن حجز البحر بمصاريع حين اندفق فخرج من الرحم. | 8 Хто зачинив ворітьми море, коли воно, ринувши, виходило з материнського лона? |
9 اذ جعلت السحاب لباسه الضباب قماطه | 9 Коли я зробив для нього одіж-хмару | і пелену для нього — густу мряку? |
10 وجزمت عليه حدّي واقمت له مغاليق ومصاريع | 10 Границю я йому призначив, | поклав засуви й ворота |
11 وقلت الى هنا تاتي ولا تتعدى وهنا تتخم كبرياء لججك | 11 й мовив: Ось покіль дійдеш, далі не перейдеш! | Ось тут розіб’ються твої надимані хвилі! |
12 هل في ايامك امرت الصبح. هل عرّفت الفجر موضعه | 12 Чи на віку твоєму ти повелів колинебудь ранкові, | вказав зорі належне місце, |
13 ليمسك باكناف الارض فينفض الاشرار منها. | 13 щоб вона ухопила за краї землю | і щоб безбожників струсила з неї? |
14 تتحول كطين الخاتم وتقف كانها لابسة. | 14 Вона міняє вид свій, мов глина для печатки, | стає барвистою, немов одежа. |
15 ويمنع عن الاشرار نورهم وتنكسر الذراع المرتفعة | 15 І в грішників відібрано їхнє світло, | і ломиться піднесена рука. |
16 هل انتهيت الى ينابيع البحر او في مقصورة الغمر تمشّيت. | 16 Чи ти зійшов колись до джерел моря? | Походжав дном безодні? |
17 هل انكشفت لك ابواب الموت او عاينت ابواب ظل الموت. | 17 Чи відкрилися тобі ворота смерти? | Чи бачив єси брами смертельної тіні? |
18 هل ادركت عرض الارض. اخبر ان عرفته كله | 18 Чи обійняв оком світ широкий? | Скажи, коли усе те знаєш! |
19 اين الطريق الى حيث يسكن النور. والظلمة اين مقامها | 19 Де та дорога — до світла оселі, | і темрява, — де її місце, |
20 حتى تاخذها الى تخومها وتعرف سبل بيتها. | 20 щоб привести їх до їхнього житла, | направити їх до їхнього дому? |
21 تعلم لانك حينئذ كنت قد ولدت وعدد ايامك كثير | 21 Ти знаєш, бо ж ти вже тоді народився, | і число днів твоїх велике. |
22 أدخلت الى خزائن الثلج ام ابصرت مخازن البرد | 22 Доходив ти колись до сховищ снігу? | Чи, може, бачив склади граду, |
23 التي ابقيتها لوقت الضر ليوم القتال والحرب. | 23 що я тримаю на час-пору смутку, | на день війни та битви? |
24 في اي طريق يتوزع النور وتتفرق الشرقية على الارض. | 24 Де та дорога, що нею світло ділиться | і шириться по землі східній вітер? |
25 من فرّع قنوات للهطل وطريقا للصواعق | 25 Хто зливі канали риє, | дорогу гуркотові грому, |
26 ليمطر على ارض حيث لا انسان. على قفر لا احد فيه. | 26 щоб дощ послати на безлюдну землю, | пустиню, де нема нікого? |
27 ليروي البلقع والخلاء وينبت مخرج العشب | 27 Щоб напоїти пустизну та пустелю, | щоб виростити в степу тирсу? |
28 هل للمطر اب ومن ولد مآجل الطل. | 28 Чи має дощ батька? | Хто родить роси краплі? |
29 من بطن من خرج الجمد. صقيع السماء من ولده. | 29 З чийого лона лід виходить? | І іній з небес, — хто його породжує? |
30 كحجر صارت المياه. أختبأت. وتلكد وجه الغمر | 30 Мов камінь, тверднуть води, | обличчя безодні замерзає. |
31 هل تربط انت عقد الثريا او تفك ربط الجبّار. | 31 Чи міг би ти зв’язати вузли Квочки? | Чи Косаря мотуззя розв’язати? |
32 أتخرج المنازل في اوقاتها وتهدي النعش مع بناته | 32 Чи вивести у свій час ранню зорю, | Віз із його дітьми повести? |
33 هل عرفت سنن السموات او جعلت تسلطها على الارض. | 33 Чи знаєш ти небес закони? | Чи можеш їхній порядок на землі встановити? |
34 أترفع صوتك الى السحب فيغطيك فيض المياه. | 34 Можеш зняти голос твій до хмари, | щоб рясний дощ спустивсь на тебе? |
35 اترسل البروق فتذهب وتقول لك ها نحن. | 35 Чи можеш розсилати блискавиці, щоб вони пішли | й тобі сказали: Ось ми! |
36 من وضع في الطخاء حكمة او من اظهر في الشّهب فطنة. | 36 Хто вклав в ібіса мудрість? | Хто півневі дав розум? |
37 من يحصي الغيوم بالحكمة ومن يسكب ازقاق السموات | 37 Хто мудро може зчислити хмари | і бурдюки небесні вихиляти? |
38 اذ ينسبك التراب سبكا ويتلاصق المدر | 38 Як пил стає болотом | і як грудки злипаються до купи? |
39 اتصطاد للّبوة فريسة ام تشبع نفس الاشبال | 39 Невже то ти полюєш для левиці здобич | і голод левенят заспокоюєш, |
40 حين تجرمز في عريّسها وتجلس في عيصها للكمون. | 40 коли, причаївшися, вони лежать у барлогах, | сидять, в гущавині засівши? |
41 من يهيئ للغراب صيده اذ تنعب فراخه الى الله وتتردد لعدم القوت | 41 Хто воронові харч готує, | як його діти пищать до Бога, | блукаючи без поживи?» |