Mark 4

CATHOLIC PUBLIC DOMAIN	Біблія
1 And again, he began to teach by the sea. And a great crowd was gathered to him, so much so that, climbing into a boat, he was seated on the sea. And the entire crowd was on the land along the sea.	1 Знову розпочав Ісус навчати над морем. Сила людей зібралась навколо нього, тож він увійшов у човен, і сидів у ньому, на морі, а ввесь народ був на землі при морі.
2 And he taught them many things in parables, and he said to them, in his doctrine:	2 І він багато навчав їх притчами, і говорив до них своїм повчанням;
3 “Listen. Behold, the sower went out to sow.	3 Слухайте: Ось вийшов сіяч сіяти.
4 And while he was sowing, some fell along the way, and the birds of the air came and ate it.	4 Коли він сіяв, дещо з зерна впало при дорозі, та прилетіло птаство й видзьобало його.
5 Yet truly, others fell upon stony ground, where it did not have much soil. And it rose up quickly, because it had no depth of soil.	5 Інше впало на ґрунт каменистий, де не було землі багато, і вмить зійшло, бо земля була не глибока.
6 And when the sun was risen, it was scorched. And because it had no root, it withered away.	6 Коли ж зійшло сонце, воно згоріло і, за браком коріння, висхло.
7 And some fell among thorns. And the thorns grew up and suffocated it, and it did not produce fruit.	7 А інше впало між тернину, і зійшла тернина та його поглушила, тоді воно не дало плоду.
8 And some fell on good soil. And it brought forth fruit that grew up, and increased, and yielded: some thirty, some sixty, and some one hundred.”	8 Ще ж інше впало на добру землю — і дало плід, що сходив і ріс; і принесли: те у тридцять, те у шістдесят, а те й у сто разів більше.
9 And he said, “Whoever has ears to hear, let him hear.”	9 І додав: Хто має вуха слухати, хай слухає!
10 And when he was alone, the twelve, who were with him, questioned him about the parable.	10 А коли був Ісус насамоті, спитали його ті, що були біля нього разом із дванадцятьма, про притчі.
11 And he said to them: “To you, it has been given to know the mystery of the kingdom of God. But to those who are outside, everything is presented in parables:	11 І він сказав їм: Вам дана тайна Божого Царства; для тих же, що осторонь, усе стається притчами,
12 ‘so that, seeing, they may see, and not perceive; and hearing, they may hear, and not understand; lest at any time they may be converted, and their sins would be forgiven them.’ ”	12 щоб вони дивлячись, не бачили, слухаючи, не зрозуміли, щоб, бува, не навернулись, і щоб їм не простилось.
13 And he said to them: “Do you not understand this parable? And so, how will you understand all the parables?	13 І сказав їм: Не розумієте цієї притчі? Як же тоді вам розуміти всі притчі?
14 He who sows, sows the word.	14 Сіяч сіє слово.
15 Now there are those who are along the way, where the word is sown. And when they have heard it, Satan quickly comes and takes away the word, which was sown in their hearts.	15 Ті, що край дороги, де сіється те слово, коли почують слово, — зараз же сатана приходить і забирає посіяне в них слово.
16 And similarly, there are those who were sown upon stony ground. These, when they have heard the word, immediately accept it with gladness.	16 Так само посіяне на каменистому ґрунті, — це ті, що, як почують слово, зараз же з радістю його приймають,
17 But they have no root in themselves, and so they are for a limited time. And when next tribulation and persecution arises because of the word, they quickly fall away.	17 але не мають коріння у собі й непостійні, тож згодом, коли стаеться утиск чи гоніння за слово, вони негайно ж зневірюються.
18 And there are others who are sown among thorns. These are those who hear the word,	18 Ще інші, посіяні між терня, це ті, що чули слово,
19 but worldly tasks, and the deception of riches, and desires about other things enter in and suffocate the word, and it is effectively without fruit.	19 але ось клопоти світу цього, принада багатства й жадоба інших речей, увійшовши, заглушують слово, і воно стає неплідним.
20 And there are those who are sown upon good soil, who hear the word and accept it; and these bear fruit: some thirty, some sixty, and some one hundred.”	20 А що посіяні на добру землю, — це ті, які чують слово, його приймають, отож і приносять плід: той у тридцять, той у шістдесят, той у сто разів більше.
21 And he said to them: “Would someone enter with a lamp in order to place it under a basket or under a bed? Would it not be placed upon a lampstand?	21 І говорив їм: Хіба приносять світло на те, щоб поставити його під посудом або під ліжком, а не на те, щоб поставити його на свічнику?
22 For there is nothing hidden that will not be revealed. Neither was anything done in secret, except that it may be made public.	22 немає бо нічого схованого, що не мало б стати явним, ані немає нічого тайного, що у наявність не вийшло б.
23 If anyone has ears to hear, let him hear.”	23 Хто має вуха слухати, хай слухає!
24 And he said to them: “Consider what you hear. With whatever measure you have measured out, it shall be measured back to you, and more shall be added to you.	24 І казав їм: Вважайте, що чуєте! Якою мірою міряєте, такою й вам відміряють, та ще й причинять вам, що слухаєте.
25 For whoever has, to him it shall be given. And whoever has not, from him even what he has shall be taken away.”	25 Бо хто має, тому дасться, а в того, хто не має, заберуть і те, що має.
26 And he said: “The kingdom of God is like this: it is as if a man were to cast seed on the land.	26 І казав: Із Царством Небесним так, як з отим чоловіком, що кидає насіння в землю:
27 And he sleeps and he arises, night and day. And the seed germinates and grows, though he does not know it.	27 чи спить він, чи встає, чи то вночі, а чи вдень, — насіння те кільчиться й росте. А як — він сам не знає.
28 For the earth bears fruit readily: first the plant, then the ear, next the full grain in the ear.	28 Сама від себе земля плід приносить: спершу стебельце, потім колос, а потім повну в колосі пшеницю.
29 And when the fruit has been produced, immediately he sends out the sickle, because the harvest has arrived.”	29 А коли плід доспіє, він зараз же з серпом посилає, бо жнива настали.
30 And he said: “To what should we compare the kingdom of God? Or to what parable should we compare it?	30 І мовив: До чого прирівняємо Царство Боже — або у якій притчі ми його появимо?
31 It is like a grain of mustard seed which, when it has been sown in the earth, is less than all the seeds which are in the earth.	31 Воно — немов зерно гірчичне, що, коли сіється у землю, найменше від усіх насінь, що на землі.
32 And when it is sown, it grows up and becomes greater than all the plants, and it produces great branches, so much so that the birds of the air are able to live under its shadow.”	32 А як, посіявши, виростає, стає більшим над усю городину, а віття пускає таке велике, що й небесне птаство в його тіні може сховатись.
33 And with many such parables he spoke the word to them, as much as they were able to hear.	33 І багатьма такими притчами він проповідував їм слово, оскільки вони могли зрозуміти.
34 But he did not speak to them without a parable. Yet separately, he explained all things to his disciples.	34 Без притчі не говорив він їм; насамоті ж пояснював усе своїм учням.
35 And on that day, when evening had arrived, he said to them, “Let us cross over.”	35 Того ж дня, як настав вечір, він їм і каже: Перепливімо лишень на той бік!
36 And dismissing the crowd, they brought him, so that he was in one boat, and other boats were with him.	36 І зоставивши народ, беруть його з собою, так як і був у човні; а були й інші човни з ним.
37 And a great wind storm occurred, and the waves broke over the boat, so that the boat was being filled.	37 І знялася хуртовина, ще й з вітром, і хвилі линули у човен, отож уже наповнювався.
38 And he was in the stern of the boat, sleeping on a pillow. And they woke him and said to him, “Teacher, does it not concern you that we are perishing?”	38 А він був на кормі, — спав на подушці. Вони будять його і кажуть йому: Учителю, тобі байдуже, що гинемо?
39 And rising up, he rebuked the wind, and he said to the sea: “Silence. Be stilled.” And the wind ceased. And a great tranquility occurred.	39 Тоді він устав, погрозив вітрові і сказав до моря: Замовкни! Ущухни! І затих вітер, і залягла велика тиша.
40 And he said to them: “Why are you afraid? Do you still lack faith?” And they were struck with a great fear. And they said to one another, “Who do you think this is, that both wind and sea obey him?”	40 Тоді сказав до них: Чого ви такі боязкі? Ще досі не маєте віри?
	41 І страх великий огорнув їх, і вони казали один до одного: Хто це такий, що йому вітер і море послушні?