Vangelo secondo Luca 7

BIBBIA CEI 2008	Біблія
1 Quando ebbe terminato di rivolgere tutte le sue parole al popolo che stava in ascolto, Gesù entrò in Cafàrnao.	1 Коли Ісус скінчив усі слова свої до народу, який слухав його, ввійшов у Капернаум.
2 Il servo di un centurione era ammalato e stava per morire. Il centurione l’aveva molto caro.	2 А був там в одного сотника слуга хворий, що мав умирати; він був дорогий для нього.
3 Perciò, avendo udito parlare di Gesù, gli mandò alcuni anziani dei Giudei a pregarlo di venire e di salvare il suo servo.	3 Почувши про Ісуса, він послав до нього старших юдейських, благаючи його, щоб прийшов і вирятував слугу його.
4 Costoro, giunti da Gesù, lo supplicavano con insistenza: «Egli merita che tu gli conceda quello che chiede – dicevano –,	4 Прийшли ті до Ісуса й почали наполегливо його просити, кажучи «Він достойний, щоб ти йому зробив це
5 perché ama il nostro popolo ed è stato lui a costruirci la sinagoga».	5 любить бо народ наш і збудував нам синагогу.»
6 Gesù si incamminò con loro. Non era ormai molto distante dalla casa, quando il centurione mandò alcuni amici a dirgli: «Signore, non disturbarti! Io non sono degno che tu entri sotto il mio tetto;	6 І пішов Ісус з ними. Та як він уже недалеко був від дому, сотник вислав друзів, щоб йому сказати «Господи, не трудися, бо я недостойний, щоб ти зайшов під мою крівлю.
7 per questo io stesso non mi sono ritenuto degno di venire da te; ma di’ una parola e il mio servo sarà guarito.	7 Тому я й не насмілився іти до тебе; але скажи лиш слово, й одужає слуга мій.
8 Anch’io infatti sono nella condizione di subalterno e ho dei soldati sotto di me e dico a uno: “Va’!”, ed egli va; e a un altro: “Vieni!”, ed egli viene; e al mio servo: “Fa’ questo!”, ed egli lo fa».	8 Бо й я чоловік, що стою під владою, маю вояків під собою і кажу одному Іди, і той іде; а іншому Ходи сюди, і той приходить; і слузі моєму Зроби це, і той робить.»
9 All’udire questo, Gesù lo ammirò e, volgendosi alla folla che lo seguiva, disse: «Io vi dico che neanche in Israele ho trovato una fede così grande!».	9 Почувши це Ісус, здивувався ним, і, обернувшись, сказав до народу, що йшов за ним «Кажу вам, що навіть в Ізраїлі я не знайшов такої віри.»
10 E gli inviati, quando tornarono a casa, trovarono il servo guarito.	10 І коли послані повернулися додому, знайшли слугу здоровим.
11 In seguito Gesù si recò in una città chiamata Nain, e con lui camminavano i suoi discepoli e una grande folla.	11 Потім пішов у місто, що зветься Наїн, а з ним ішли його учні й сила народу.
12 Quando fu vicino alla porta della città, ecco, veniva portato alla tomba un morto, unico figlio di una madre rimasta vedova; e molta gente della città era con lei.	12 Коли ж вони наблизились до міської брами, якраз виносили мертвого сина, єдиного в матері своєї, що була вдовою; і було з нею досить людей з міста.
13 Vedendola, il Signore fu preso da grande compassione per lei e le disse: «Non piangere!».	13 Побачивши її, Господь зглянувся над нею і сказав до неї «Не плач.»
14 Si avvicinò e toccò la bara, mentre i portatori si fermarono. Poi disse: «Ragazzo, dico a te, àlzati!».	14 І приступивши, доторкнувсь до мар, і ті, що несли, зупинились. Тоді Ісус сказав «Юначе, кажу тобі, встань!»
15 Il morto si mise seduto e cominciò a parlare. Ed egli lo restituì a sua madre.	15 І мертвий підвівся і почав говорити. І він віддав його матері.
16 Tutti furono presi da timore e glorificavano Dio, dicendo: «Un grande profeta è sorto tra noi», e: «Dio ha visitato il suo popolo».	16 Страх огорнув усіх, і вони прославляли Бога та й говорили «Великий пророк устав між нами», і «Бог навідався до народу свого.»
17 Questa fama di lui si diffuse per tutta quanta la Giudea e in tutta la regione circostante.	17 Чутка про Ісуса розійшлася по всій Юдеї і по всій країні.
18 Giovanni fu informato dai suoi discepoli di tutte queste cose. Chiamati quindi due di loro, Giovanni	18 Учні Йоана сповістили його про це все. Тоді Йоан покликав двох із своїх учнів
19 li mandò a dire al Signore: «Sei tu colui che deve venire o dobbiamo aspettare un altro?».	19 і послав їх до Господа сказати «Ти той, що має прийти, чи іншого нам ждати»
20 Venuti da lui, quegli uomini dissero: «Giovanni il Battista ci ha mandati da te per domandarti: “Sei tu colui che deve venire o dobbiamo aspettare un altro?”».	20 Прийшовши ті мужі до нього, кажуть «Йоан Христитель послав нас до тебе спитати Ти той, що має прийти, чи іншого нам ждати»
21 In quello stesso momento Gesù guarì molti da malattie, da infermità, da spiriti cattivi e donò la vista a molti ciechi.	21 Саме того часу Ісус оздоровив багатьох від недуг, немочей та від злих духів і багатьом сліпим дарував прозріння.
22 Poi diede loro questa risposta: «Andate e riferite a Giovanni ciò che avete visto e udito: i ciechi riacquistano la vista, gli zoppi camminano, i lebbrosi sono purificati, i sordi odono, i morti risuscitano, ai poveri è annunciata la buona notizia.	22 У відповідь Ісус сказав їм «Ідіть, повідомте Йоана, що ви бачили й що чули сліпі прозрівають, криві ходять, прокажені очищуються, глухі чують, мертві воскресають, бідним звіщається Добра Новина;
23 E beato è colui che non trova in me motivo di scandalo!».	23 і блаженний той, хто не спотикнеться через мене.»
24 Quando gli inviati di Giovanni furono partiti, Gesù si mise a parlare di Giovanni alle folle: «Che cosa siete andati a vedere nel deserto? Una canna sbattuta dal vento?	24 А коли Йоанові посланці відійшли, Ісус почав говорити до народу про Йоана: «На що ви вийшли дивитися в пустиню? На тростину, що її колише вітер?
25 Allora, che cosa siete andati a vedere? Un uomo vestito con abiti di lusso? Ecco, quelli che portano vesti sontuose e vivono nel lusso stanno nei palazzi dei re.	25 На що ж вийшли ви глядіти? На чоловіка, одягненого в м’які шати? Таж ті, що в пишних шатах і в розкошах, сидять у царських палацах.
26 Ebbene, che cosa siete andati a vedere? Un profeta? Sì, io vi dico, anzi, più che un profeta.	26 На що ж тоді ви вийшли подивитись? На пророка? Так, кажу вам, і навіть більше, ніж пророка.
27 Egli è colui del quale sta scritto: Ecco, dinanzi a te mando il mio messaggero, davanti a te egli preparerà la tua via.	27 Це той, про кого написано: Ось я посилаю посланця мого перед твоїм обличчям, що приготує путь твою перед тобою.
28 Io vi dico: fra i nati da donna non vi è alcuno più grande di Giovanni, ma il più piccolo nel regno di Dio è più grande di lui.	28 Кажу вам: Між народженими з жінок нема нікого більшого понад Йоана; а найменший у Царстві Божім — більший від нього.»
29 Tutto il popolo che lo ascoltava, e anche i pubblicani, ricevendo il battesimo di Giovanni, hanno riconosciuto che Dio è giusto.	29 І ввесь народ, що його слухав, навіть і митарі, визнали справедливість Божу й христилися хрищенням Йоана.
30 Ma i farisei e i dottori della Legge, non facendosi battezzare da lui, hanno reso vano il disegno di Dio su di loro.	30 А фарисеї та законники відкинули Божий про них намір і не христились від нього.
31 A chi dunque posso paragonare la gente di questa generazione? A chi è simile?	31 «До кого, отже, мені порівняти людей оцього роду? До кого ж вони подібні?
32 È simile a bambini che, seduti in piazza, gridano gli uni agli altri così: “Vi abbiamo suonato il flauto e non avete ballato, abbiamo cantato un lamento e non avete pianto!”.	32 Вони подібні до дітваків, що на майдані сидять і одні до одних кличуть та промовляють: Ми грали вам на сопілці, та ви не танцювали! Ми вам співали жалобної, та ви не плакали!
33 È venuto infatti Giovanni il Battista, che non mangia pane e non beve vino, e voi dite: “È indemoniato”.	33 Прийшов бо Йоан Христитель, що не їсть хліба і не п’є вина, а ви кажете Він біса має!
34 È venuto il Figlio dell’uomo, che mangia e beve, e voi dite: “Ecco un mangione e un beone, un amico di pubblicani e di peccatori!”.	34 Прийшов Син Чоловічий, що їсть і п’є, а ви кажете Це ненажера і п’яниця, приятель митарів та грішників.
35 Ma la Sapienza è stata riconosciuta giusta da tutti i suoi figli».	35 І всі діти мудрости виправдали її.»
36 Uno dei farisei lo invitò a mangiare da lui. Egli entrò nella casa del fariseo e si mise a tavola.	36 Просив його хтось із фарисеїв, щоб їв з ним. І ввійшов Ісус до фарисея в хату й сів за столом.
37 Ed ecco, una donna, una peccatrice di quella città, saputo che si trovava nella casa del fariseo, portò un vaso di profumo;	37 Аж тут жінка, що була грішниця у місті, довідавшись, що він був за столом у хаті фарисея, принесла алябастрову, повну пахощів, плящинку
38 stando dietro, presso i piedi di lui, piangendo, cominciò a bagnarli di lacrime, poi li asciugava con i suoi capelli, li baciava e li cospargeva di profumo.	38 і ставши, вся у сльозах, коло ніг Ісуса ззаду, почала обмивати слізьми йому ноги, потім волоссям своєї голови обтирати, та й цілувати ноги й мастити пахощами.
39 Vedendo questo, il fariseo che l’aveva invitato disse tra sé: «Se costui fosse un profeta, saprebbe chi è, e di quale genere è la donna che lo tocca: è una peccatrice!».	39 Побачивши те фарисей, що покликав його, міркував собі, кажучи Якби це був пророк, він знав би, хто й яка це жінка, що доторкається його це ж грішниця!
40 Gesù allora gli disse: «Simone, ho da dirti qualcosa». Ed egli rispose: «Di’ pure, maestro».	40 Тоді Ісус заговорив до нього «Симоне, маю тобі щось сказати.» Той відповів «Кажи, Учителю».
41 «Un creditore aveva due debitori: uno gli doveva cinquecento denari, l’altro cinquanta.	41 «Два довжники були в одного позикодавця; один був винен п’ятсот динаріїв, а другий п’ятдесят.
42 Non avendo essi di che restituire, condonò il debito a tutti e due. Chi di loro dunque lo amerà di più?».	42 А що вони не мали звідки віддати, обидвом він простив. Котрий, отже, з них більше буде його любити»
43 Simone rispose: «Suppongo sia colui al quale ha condonato di più». Gli disse Gesù: «Hai giudicato bene».	43 Озвався Симон і каже «Гадаю, той, якому подарував більше.» Ісус сказав до нього «Ти судив добре.»
44 E, volgendosi verso la donna, disse a Simone: «Vedi questa donna? Sono entrato in casa tua e tu non mi hai dato l’acqua per i piedi; lei invece mi ha bagnato i piedi con le lacrime e li ha asciugati con i suoi capelli.	44 І, обернувшися до жінки, промовив до Симона «Ти бачиш оцю жінку Прибув я у твій дім, і ти не дав води мені на ноги. Вона ж слізьми обмила мені ноги й витерла своїм волоссям.
45 Tu non mi hai dato un bacio; lei invece, da quando sono entrato, non ha cessato di baciarmi i piedi.	45 Поцілунку ти мені не дав; вона ж, відколи я ввійшов, не перестала цілувати мені ноги.
46 Tu non hai unto con olio il mio capo; lei invece mi ha cosparso i piedi di profumo.	46 Оливою не намастив ти голови моєї; вона ж миром пахучим намастила мені ноги.
47 Per questo io ti dico: sono perdonati i suoi molti peccati, perché ha molto amato. Invece colui al quale si perdona poco, ama poco».	47 Тому кажу тобі, прощаються її гріхи численні, бо багато полюбила. Кому ж мало прощається, той мало любить.»
48 Poi disse a lei: «I tuoi peccati sono perdonati».	48 Потім сказав до жінки «Прощаються тобі гріхи.»
49 Allora i commensali cominciarono a dire tra sé: «Chi è costui che perdona anche i peccati?».	49 І почали ті, що з ним за столом сиділи, говорити між собою «Хто це такий, що й гріхи відпускає
50 Ma egli disse alla donna: «La tua fede ti ha salvata; va’ in pace!».	50 До жінки ж він промовив «Віра твоя спасла тебе; іди в мирі.»