Osee 5

VULGATA	Біблія
1 Audite hoc, sacerdotes, et attendite, domus Israël, et domus regis, auscultate : quia vobis judicium est, quoniam laqueus facti estis speculationi, et rete expansum super Thabor.	1 Слухайте це, о священики! Вважай, доме Ізраїля! Прихили вухо, доме царський, бо вам суд належить! Бо ви були пасткою у Міцпі і сіткою розіп’ятою на Таворі.
2 Et victimas declinastis in profundum ; et ego eruditor omnium eorum.	2 Відступники погрузли глибоко у вбивствах, та я провчу їх усіх.
3 Ego scio Ephraim, et Israël non est absconditus a me : quia nunc fornicatus est Ephraim ; contaminatus est Israël.	3 Знаю я Ефраїма, та й Ізраїль не схований від мене. Тепер бо ти, Ефраїме, блудуєш, — сплюгавлений Ізраїль.
4 Non dabunt cogitationes suas ut revertantur ad Deum suum, quia spiritus fornicationum in medio eorum, et Dominum non cognoverunt.	4 Учинки їх не дозволяють їм повернутися до свого Бога, бо дух блудництва в них усередині, і вони Господа не знають.
5 Et respondebit arrogantia Israël in facie ejus, et Israël et Ephraim ruent in iniquitate sua : ruet etiam Judas cum eis.	5 Але Ізраїля гординя буде свідчити проти нього. Ізраїль та Ефраїм спотикнуться об свою провину, і Юда теж спотикнеться з ними.
6 In gregibus suis et in armentis suis vadent ad quærendum Dominum, et non invenient : ablatus est ab eis.	6 Вони йдуть з вівцями своїми та волами Господа шукати, але вони його не знайдуть: він від них ухилився!
7 In Dominum prævaricati sunt, quia filios alienos genuerunt : nunc devorabit eos mensis, cum partibus suis.	7 Вони зламали віру Господеві, бо чужих дітей сплодили: тепер же новий місяць пожере їх і поля їхні.
8 Clangite buccina in Gabaa, tuba in Rama ; ululate in Bethaven, post tergum tuum, Benjamin.	8 Трубіть у ріг у Гівеа, у сурму в Рамі; вдарте на сполох у Бет-Авені — позаду тебе, Веніямине!
9 Ephraim in desolatione erit in die correptionis ; in tribubus Israël ostendi fidem.	9 Ефраїм стане пусткою в день кари; я сповіщаю над колінами Ізраїля річ певну.
10 Facti sunt principes Juda quasi assumentes terminum ; super eos effundam quasi aquam iram meam.	10 Князі юдейські скидаються на тих, які пересувають межі. Я виллю на них, немов воду, гнів мій.
11 Calumniam patiens est Ephraim, fractus judicio, quoniam cœpit abire post sordes.	11 Пригноблений Ефраїм, судом побитий, бо уподобав собі за марнотами ходити.
12 Et ego quasi tinea Ephraim, et quasi putredo domui Juda.	12 Тому буду для Ефраїма міллю і порохном для дому Юди.
13 Et vidit Ephraim languorem suum, et Juda vinculum suum ; et abiit Ephraim ad Assur, et misit ad regem ultorem : et ipse non poterit sanare vos, nec solvere poterit a vobis vinculum.	13 Коли ж Ефраїм побачив свою неміч і Юда — свою рану, пішов Ефраїм до Ашшура, а Юда до великого царя звернувся; та він вас вилікувати не здолає, ні вигоїти рану вашу.
14 Quoniam ego quasi leæna Ephraim, et quasi catulus leonis domui Juda. Ego, ego capiam, et vadam ; tollam, et non est qui eruat.	14 Бо я буду, мов лев, для Ефраїма, немов левеня — для дому Юди. Я, я розірву й геть піду; я вхоплю, і ніхто не буде рятувати.
15 Vadens revertar ad locum meum, donec deficiatis, et quæratis faciem meam.	15 Піду, повернусь на моє місце, аж доки ті не визнають вини своєї і не стануть обличчя мого шукати. У своїй біді шукатимуть мене ретельно.