Lamentationes 5

VULGATA	Біблія
1 Recordare, Domine, quid acciderit nobis ; intuere et respice opprobrium nostrum.	1 Згадай, о Господи, що сталося з нами! Глянь, подивись на наругу нашу!
2 Hæreditas nostra versa est ad alienos, domus nostræ ad extraneos.	2 Спадщина наша припала зайдам, доми наші — чужинцям.
3 Pupilli facti sumus absque patre, matres nostræ quasi viduæ.	3 Ми сироти без батька, і, а наші матері немов удовиці.
4 Aquam nostram pecunia bibimus ; ligna nostra pretio comparavimus.	4 Воду нашу за гроші п’ємо, дрова наші набуваємо за плату.
5 Cervicibus nostris minabamur, lassis non dabatur requies.	5 Ярмо в нас на шиї, нами поганяють; працюємо, нема нам відпочинку.
6 Ægypto dedimus manum et Assyriis, ut saturaremur pane.	6 Ми до Єгипту простягаєм руку та до Ашшуру, щоб насититись хлібом.
7 Patres nostri peccaverunt, et non sunt : et nos iniquitates eorum portavimus.	7 Батьки наші згрішили, та їх нема вже, а ми несемо кару за їхні беззаконства.
8 Servi dominati sunt nostri : non fuit qui redimeret de manu eorum.	8 Раби над нами вередують, і нікому нас визволити з їхніх рук.
9 In animabus nostris afferebamus panem nobis, a facie gladii in deserto.	9 Ціною нашого життя здобуваємо хліб свій, наражені мечеві пустині.
10 Pellis nostra quasi clibanus exusta est, a facie tempestatum famis.	10 Шкіра на нас, як піч, гаряча від пекучої голоднечі.
11 Mulieres in Sion humiliaverunt, et virgines in civitatibus Juda.	11 Жінок знечещено в Сіоні, дівчат — у містах юдейських.
12 Principes manu suspensi sunt ; facies senum non erubuerunt.	12 Повішено князів їхніми руками, обличчя старших не поважано.
13 Adolescentibus impudice abusi sunt, et pueri in ligno corruerunt.	13 Хлопці носили жорна, а діти спотикались під дровами.
14 Senes defecerunt de portis, juvenes de choro psallentium.	14 Старші в воротях уже більш не сідають, хлопці вже більш не бавляться.
15 Defecit gaudium cordis nostri ; versus est in luctum chorus noster.	15 Погасла радість у нашім серці, танки наші на жалобу змінились.
16 Cecidit corona capitis nostri : væ nobis, quia peccavimus !	16 Вінець упав з голови в нас. Ой, горе нам, бо ми згрішили!
17 Propterea mœstum factum est cor nostrum ; ideo contenebrati sunt oculi nostri,	17 От чому серце ниє у нас, ось чому в очах у нас потемніло.
18 propter montem Sion quia disperiit ; vulpes ambulaverunt in eo.	18 Бо гора Сіон опустіла, лисиці бродять по ній!
19 Tu autem, Domine, in æternum permanebis, solium tuum in generationem et generationem.	19 Ти ж, Господи, повіки перебуваєш; престол твій з роду й до роду.
20 Quare in perpetuum oblivisceris nostri, derelinques nos in longitudine dierum ?	20 Чому ти нас назавжди забуваєш і нас так надовго покидаєш?
21 Converte nos, Domine, ad te, et convertemur ; innova dies nostros, sicut a principio.	21 Наверни нас, Господи, до себе, і ми повернемось: обнови наші дні, як було колись.
22 Sed projiciens repulisti nos : iratus es contra nos vehementer.	22 Невже ти зовсім нас відкинув, на нас без міри прогнівався?