Psalmi 58

VULGATA	Біблія
1 In finem, ne disperdas. David in tituli inscriptionem, quando misit Saul et custodivit domum ejus ut eum interficeret.	1 Провідникові хору. На мелодію «Не руйнуй!» Давида. Міхтам.
2 Eripe me de inimicis meis, Deus meus, et ab insurgentibus in me libera me.	2 Чи ви по правді творите суд, вельможі? Чи справедливо судите, о сини людські?
3 Eripe me de operantibus iniquitatem, et de viris sanguinum salva me.	3 Таж ви у серці творите несправедливість, ви на землі напоготовлюєте насильства рук ваших.
4 Quia ecce ceperunt animam meam ; irruerunt in me fortes.	4 Збилися з дороги нечестиві вже від материнського лона, від утроби неньки пішли неправдомовні манівцями.
5 Neque iniquitas mea, neque peccatum meum, Domine ; sine iniquitate cucurri, et direxi.	5 Отрута у них, немов отрута змія, неначе гаспида глухого, що затуляє вуха,
6 Exsurge in occursum meum, et vide : et tu, Domine Deus virtutum, Deus Israël, intende ad visitandas omnes gentes : non miserearis omnibus qui operantur iniquitatem.	6 щоб голосу не чути заклиначів, чарівника — знавця чарів.
7 Convertentur ad vesperam, et famem patientur ut canes : et circuibunt civitatem.	7 Розторощи, о Боже, їхні зуби у них у пельці; ікли левенят, Господи, вирви.
8 Ecce loquentur in ore suo, et gladius in labiis eorum : quoniam quis audivit ?	8 Хай щезнуть, мов вода розлита; як пускають стріли, хай тупими стануть.
9 Et tu, Domine, deridebis eos ; ad nihilum deduces omnes gentes.	9 Хай зникнуть, мов слимак, що зслизає; як викидень жінки, що не бачив сонця.
10 Fortitudinem meam ad te custodiam, quia, Deus, susceptor meus es :	10 Раніш ніж забуяють, як ті будяки і глоди, хай їх — зелених чи сухих — розмете буря.
11 Deus meus misericordia ejus præveniet me.	11 Зрадіє праведник, коли побачить відплату, скупає свої що на землі судить».
12 Deus ostendet mihi super inimicos meos : ne occidas eos, nequando obliviscantur populi mei. Disperge illos in virtute tua, et depone eos, protector meus, Domine :	12 І скажуть люди: «Справді для праведника є нагорода, справді є Бог, що на землі судить».
13 delictum oris eorum, sermonem labiorum ipsorum ; et comprehendantur in superbia sua. Et de execratione et mendacio annuntiabuntur
14 in consummatione : in ira consummationis, et non erunt. Et scient quia Deus dominabitur Jacob, et finium terræ.
15 Convertentur ad vesperam, et famem patientur ut canes : et circuibunt civitatem.
16 Ipsi dispergentur ad manducandum ; si vero non fuerint saturati, et murmurabunt.
17 Ego autem cantabo fortitudinem tuam, et exsultabo mane misericordiam tuam : quia factus es susceptor meus, et refugium meum in die tribulationis meæ.
18 Adjutor meus, tibi psallam, quia Deus susceptor meus es ; Deus meus, misericordia mea.