Luke 4

Revised Standard Version Catholic Edition	Біблія
1 And Jesus, full of the Holy Spirit, returned from the Jordan, and was led by the Spirit	1 Ісус же, повен Святого Духа, повернувся з-над Йордану, і Дух повів його в пустиню,
2 for forty days in the wilderness, tempted by the devil. And he ate nothing in those days; and when they were ended, he was hungry.	2 де сорок день його спокушав диявол; і протягом тих днів Ісус не їв нічого. Коли ж вони скінчились, він зголоднів.
3 The devil said to him, "If you are the Son of God, command this stone to become bread."	3 А диявол йому й каже: «Якщо ти Син Божий, скажи оцьому каменеві, щоб став хлібом.»
4 And Jesus answered him, "It is written, 'Man shall not live by bread alone.'"	4 Ісус озвався до нього: «Писано, що не самим лише хлібом житиме людина.»
5 And the devil took him up, and showed him all the kingdoms of the world in a moment of time,	5 Тоді диявол вивів його високо, показав йому в одну мить усі царства світу,
6 and said to him, "To you I will give all this authority and their glory; for it has been delivered to me, and I give it to whom I will.	6 і сказав до нього диявол: «Я дам тобі всю цю владу й славу їхню, бо вона мені була передана, і я даю її, кому захочу.
7 If you, then, will worship me, it shall all be yours."	7 Тож коли ти поклонишся передо мною, вся твоя буде.»
8 And Jesus answered him, "It is written, 'You shall worship the Lord your God, and him only shall you serve.'"	8 Ісус у відповідь сказав до нього: «Писано: Ти будеш поклонятись Господові, Богові твоєму, і йому єдиному служити.»
9 And he took him to Jerusalem, and set him on the pinnacle of the temple, and said to him, "If you are the Son of God, throw yourself down from here;	9 Потім він повів його в Єрусалим, поставив на наріжнику храму й сказав до нього: «Коли ти Син Божий, кинься звідсіль додолу;
10 for it is written, 'He will give his angels charge of you, to guard you,'	10 писано бо: Він ангелам своїм велітиме про тебе, щоб тебе зберігали;
11 and 'On their hands they will bear you up, lest you strike your foot against a stone.'"	11 і: Вони знімуть тебе на руки, щоб ти, ногою своєю не спіткнувсь о камінь.»
12 And Jesus answered him, "It is said, 'You shall not tempt the Lord your God.'"	12 Але Ісус озвавсь до нього: «Сказано: Не спокушуватимеш Господа, Бога твого.»
13 And when the devil had ended every temptation, he departed from him until an opportune time.	13 І скінчивши всі спокуси, диявол відійшов від нього до якогось часу.
14 And Jesus returned in the power of the Spirit into Galilee, and a report concerning him went out through all the surrounding country.	14 Ісус у силі Духа повернувся в Галилею, і чутка про нього рознеслась по всій околичній країні.
15 And he taught in their synagogues, being glorified by all.	15 Він навчав по всіх їхніх синагогах, і всі його хвалили.
16 And he came to Nazareth, where he had been brought up; and he went to the synagogue, as his custom was, on the sabbath day. And he stood up to read;	16 І прибув він у Назарет, де був вихований, увійшов своїм звичаєм суботнього дня в синагогу й встав, щоб читати.
17 and there was given to him the book of the prophet Isaiah. He opened the book and found the place where it was written,	17 Йому подано книгу пророка Ісаї, і, розгорнувши книгу, він натрапив на місце, де було написано:
18 "The Spirit of the Lord is upon me, because he has anointed me to preach good news to the poor. He has sent me to proclaim release to the captives and recovering of sight to the blind, to set at liberty those who are oppressed,	18 «Господній Дух на мені, бо він мене помазав. Послав мене нести Добру Новину бідним, звіщати полоненим визволення, сліпим прозріння, випустити пригноблених на волю,
19 to proclaim the acceptable year of the Lord."	19 оповістити рік Господній сприятливий.»
20 And he closed the book, and gave it back to the attendant, and sat down; and the eyes of all in the synagogue were fixed on him.	20 А згорнувши книгу, він віддав її слузі та й сів. Очі всіх у синагозі були пильно звернені на нього.
21 And he began to say to them, "Today this scripture has been fulfilled in your hearing."	21 І він почав до них говорити: «Сьогодні збулось це писання у вухах ваших.»
22 And all spoke well of him, and wondered at the gracious words which proceeded out of his mouth; and they said, "Is not this Joseph's son?"	22 Всі свідчили про нього і чудувалися словам ласки, які линули з уст його, й говорили: «Чи ж він не син Йосифа»?
23 And he said to them, "Doubtless you will quote to me this proverb, 'Physician, heal yourself; what we have heard you did at Caperna-um, do here also in your own country.'"	23 А він казав їм: «Ви певно скажете мені цю приповідку: Лікарю, вилікуй себе самого. Про що ми чули, що сталося в Капернаумі, зроби те й тут на твоїй батьківщині.»
24 And he said, "Truly, I say to you, no prophet is acceptable in his own country.	24 Він же додав: «Істинно кажу вам: Ніякого пророка не приймають добре в своїй батьківщині.
25 But in truth, I tell you, there were many widows in Israel in the days of Elijah, when the heaven was shut up three years and six months, when there came a great famine over all the land;	25 Та я вам кажу по правді: Багато вдів було в Ізраїлі за днів Іллі, як закрилось було небо на три роки й шість місяців, і великий голод лютував по всьому краю,
26 and Elijah was sent to none of them but only to Zarephath, in the land of Sidon, to a woman who was a widow.	26 однак, ні до однієї з них не був посланий Ілля, тільки в Сарепту, що в краю Сидонськім, до вдови жінки.
27 And there were many lepers in Israel in the time of the prophet Elisha; and none of them was cleansed, but only Naaman the Syrian."	27 Та й прокажених теж в Ізраїлі було чимало за пророка Єлисея; однак, ніхто з них не очистився, крім сирійця Наамана.»
28 When they heard this, all in the synagogue were filled with wrath.	28 Почувши це, всі в синагозі наповнилися гніву
29 And they rose up and put him out of the city, and led him to the brow of the hill on which their city was built, that they might throw him down headlong.	29 і, вставши, вигнали його геть за місто і повели його на край гори, на якій було збудоване їхнє місто, щоб скинути його додолу.
30 But passing through the midst of them he went away.	30 Та він, пройшовши серед них, пішов далі.
31 And he went down to Caperna-um, a city of Galilee. And he was teaching them on the sabbath;	31 Потім прийшов у Капернаум, у місто галилейське, і навчав їх у суботу.
32 and they were astonished at his teaching, for his word was with authority.	32 І дивувалися його науці, бо його слово було повне влади.
33 And in the synagogue there was a man who had the spirit of an unclean demon; and he cried out with a loud voice,	33 А був у синагозі чоловік, що мав нечистого духа, і він закричав голосом сильним:
34 "Ah! What have you to do with us, Jesus of Nazareth? Have you come to destroy us? I know who you are, the Holy One of God."	34 «Лиши, що нам і тобі, Ісусе Назарянине? Прийшов ти погубити нас? Я знаю, хто ти: ти — святий Божий.»
35 But Jesus rebuked him, saying, "Be silent, and come out of him!" And when the demon had thrown him down in the midst, he came out of him, having done him no harm.	35 Ісус же погрозив йому, кажучи: «Мовчи і вийди з нього.» І кинувши його перед усіма, демон вийшов з нього, нічого злого не зробивши йому.
36 And they were all amazed and said to one another, "What is this word? For with authority and power he commands the unclean spirits, and they come out."	36 Жах огорнув усіх, і вони один до одного казали: «Що за слово, — що з владою й силою велить нечистим духам, і вони виходять!»
37 And reports of him went out into every place in the surrounding region.	37 І рознеслася про нього чутка скрізь по всій тій країні.
38 And he arose and left the synagogue, and entered Simon's house. Now Simon's mother-in-law was ill with a high fever, and they besought him for her.	38 Вийшовши з синагоги, він пішов до Симонової хати. Теща ж Симона була в тяжкій гарячці, і його за неї попросили.
39 And he stood over her and rebuked the fever, and it left her; and immediately she rose and served them.	39 І, нахилившись над нею, він погрозив гарячці, та й гарячка відійшла від неї і, зараз же підвівшись, теща почала їм услуговувати.
40 Now when the sun was setting, all those who had any that were sick with various diseases brought them to him; and he laid his hands on every one of them and healed them.	40 А як заходило сонце, всі, хто мав яких недужих на різні хвороби, приводили їх до нього, і він на кожного з них клав руки та й оздоровляв їх.
41 And demons also came out of many, crying, "You are the Son of God!" But he rebuked them, and would not allow them to speak, because they knew that he was the Christ.	41 А з багатьох з них виходили також і біси, що кричали: «Ти — Син Божий!» Та він, грозячи, не давав їм говорити, бо вони знали, що він — Христос.
42 And when it was day he departed and went into a lonely place. And the people sought him and came to him, and would have kept him from leaving them;	42 Як настав день, він вийшов і подався на самітне місце, а люди кинулись його шукати і, знайшовши, хотіли затримати його, від себе не пустити.
43 but he said to them, "I must preach the good news of the kingdom of God to the other cities also; for I was sent for this purpose."	43 А він сказав їм: «Я маю й іншим містам звіщати Добру Новину про Царство Боже, бо я на це посланий.»
44 And he was preaching in the synagogues of Judea.	44 І проповідував по синагогах у Юдеї.