Tobit 14

CATHOLIC PUBLIC DOMAIN	Біблія
1 And the sermon of Tobit was completed. And after Tobit received his sight, he lived forty-two years, and he saw the sons of his grandchildren.	1 Так закінчив Товит свій спів похвальний.
2 And so, having completed one hundred and two years, he was buried honorably at Nineveh.	2 Він помер у мирі, проживши 112 років, і був з почестями похований у Ніневії. Йому було 62 роки, коли осліп, і після того, як прозрів, він жив у достатках, чинив милостині, та й далі завжди благословляв Бога і прославляв його Божу велич.
3 For he was fifty-six years old, when he lost the light of his eyes, and he was sixty years old, when he truly received it again.	3 А як умирав, прикликав свого сина Товію і наказав йому, кажучи: «Моя дитино! Візьми твоїх дітей,
4 And, in truth, the remainder of his life was in gladness. And so, with the good accomplishment of the fear of God, he departed in peace.	4 і йди в Мідію, бо я вірю в Боже слово, що сказав пророк Наум проти Ніневії. Усе настане, усе збудеться проти Асирії і Ніневії; усе, що сказали послані Богом пророки Ізраїля, збудеться, і ні одне з їхніх слів не пройде марно; усе здійсниться свого часу, В Мідії буде безпечніше, ніж в Асирії та Вавилонії, бо я знаю й твердо переконаний, що все, що сказав Бог, Боже слово не впаде на землю марно. Наші брати, що живуть в Ізраїльській землі, будуть розсіяні й підуть геть із своєї гарної землі в неволю, а Ізраїльська земля стане пустинею. Самарія та Єрусалим стануть пустинею, а дім Божий у ньому буде пустий і спалений — дочасу.
5 But, in the hour of his death, he called to himself his son Tobias, along with his sons, the seven youths who were his grandsons, and he said to them:	5 Потім Бог знову змилується над ними, і приведе назад їх в Ізраїльську землю, і вони відбудують храм, але не такий, як перший, — аж до часу, поки здійсниться повнота часів. Опісля ж усі повернуться з своєї неволі й відбудують Єрусалим у славі; дім Божий у ньому буде також відбудований, як про нього сказали пророки Ізраїля.
6 “Nineveh will pass away soon. For the word of the Lord goes forward, and our brothers, who have been dispersed away from the land of Israel, shall return to it.	6 По всій землі народи всі навернуться й будуть щиро почитати Бога. Всі покинуть своїх бовванів, що піддурювали та збивали їх з пантелику, й благословитимуть Бога віків у праведності.
7 Thus its deserted land will be entirely filled again. And the house of God, which was burned like incense within it, will be rebuilt again. And all those who fear God will return there.	7 Всі сини Ізраїля, що в ті дні спасуться й згадають Бога щиро, зберуться, підуть в Єрусалим і безпечно житимуть повіки в краю Авраама, що буде їм відданий. І радітимуть ті, що справді люблять Бога. А ті, що чинять гріх та кривду, зникнуть з усієї землі.
8 And the Gentiles will relinquish their idols, and they will enter into Jerusalem, and they will dwell in it.	8 Отож наказую вам, мої діти: Служіть Богові по правді й чиніть те, що йому довподоби. Навчіть ваших дітей чинити справедливість і милостиню, щоб пам’ятали Бога, щоб благословляли його ім’я повсякчасно щиро та з усієї сили.
9 And all the kings of the earth will rejoice in it, adoring the King of Israel.	9 Тож, дитино, вийди з Ніневії, не зоставайсь тут. Того ж самого дня, як поховаєш твою матір побіч мене, не барися довше в цій країні, бо бачу, що в ній доконується безсоромно велика несправедливість та велике ошуканство.
10 Therefore, my sons, listen to your father. Serve the Lord in truth, and seek to do the things that please him.	10 Глянь, моя дитино, що Надав зробив Ахіяхарові, який виховав його! Хіба не звів його живим у могилу? І відплатив йому Бог за те знущання ввічі: Ахіяхар вийшов до світла Божого, а Надав спустивсь у темряву відвічну, бо намагався вбити Ахіяхара. За свої добродійства цей урятувавсь від сіті смерти, що Надав наставив на нього, а Надав потрапив у сіть смертну й там загинув.
11 And command your sons, so that they may accomplish justice and almsgiving, and so that they may be mindful of God and may bless him at all times, in truth and with all their strength.	11 Отож дивіться, дітоньки, що робить милостиня, а що робить несправедливість, як вона вбиває. Та ось я віддихати вже не можу.» Тож поклали його на ліжко, і він помер. І поховали його з почестями.
12 And now, sons, listen to me, and do not remain here. But, on whatever day you will bury your mother near me in one sepulcher, from that time, direct your steps to leave this place.	12 Коли ж умерла мати Товії, він поховав її біля свого батька; і пішов він з жінкою та дітьми в Мідію, де й оселився в Екбатані, в Рагуела, свого тестя.
13 For I see that its iniquity will bring about its end.”	13 Він чесно піклувався про них під їхню старість і поховав їх в Екбатані, в Мідії, й успадкував майно Рагуела й Товита, батька свого.
14 And it happened that, after the death of his mother, Tobias withdrew from Nineveh, with his wife, and sons, and sons of sons, and he was returned to his father-in-law.	14 Помер він усіма поважаний, проживши 117 років.
15 And he found them unharmed in a good old age. And he took care of them, and he closed their eyes. And all the inheritance of the house of Raguel passed to him. And he saw the sons of his sons to the fifth generation.	15 Ще перед смертю довідавсь він про збурення Ніневії й бачив, як її населення вели до Мідії в неволю, у неволю, в яку їх забрав Кіяксар, цар Мідії. Товія благословив Бога за все, що він учинив із синами Ніневії та Асирії. Ще перед смертю він радів недолею Ніневії і благословив Господа Бога по віки вічні. Амінь.
16 And, having completed ninety-nine years in the fear of the Lord, with joy, they buried him.
17 But all his family and all his lineage continued with a good life and in holy conversation, so that they were acceptable both to God and to men, as well as to everyone who dwelt in the land.