Ad Corinthios II 6

NOVA VULGATA	Біблія
1 Adiuvantes autem et exhor tamur, ne in vacuum gratiam Dei recipiatis	1 Як співробітники, ми закликаємо вас, щоб благодаті Божої не приймати марно.
2 — ait enim: “ Tempore accepto exaudivi te et in die salutis adiuvi te ”; ecce nunc tempus acceptabile, ecce nunc dies salutis —	2 Бо каже: «Сприятливого часу я вислухав тебе, і в день спасіння я допоміг тобі. Ось тепер — час сприятливий, ось тепер — день спасіння.»
3 nemini dantes ullamoffensionem, ut non vituperetur ministerium,	3 Ми не даємо нікому ніякої нагоди до спотикання, щоб не виставляти на глум наше служіння;
4 sed in omnibus exhibentesnosmetipsos sicut Dei ministros in multa patientia, in tribulationibus, innecessitatibus, in angustiis,	4 але в усьому виявляємо себе, як слуг Божих, у великій терпеливості, скорботах, у нуждах, у тіснотах,
5 in plagis, in carceribus, in seditionibus, inlaboribus, in vigiliis, in ieiuniis,	5 під ударами, в темницях, у заколотах, у трудах, у неспанні, у постах,
6 in castitate, in scientia, inlonganimitate, in suavitate, in Spiritu Sancto, in caritate non ficta,	6 у чистоті, у знанні, у довготерпеливості, у лагідності, у Святому Дусі, у щирій любові,
7 inverbo veritatis, in virtute Dei; per arma iustitiae a dextris et sinistris,	7 у слові правди, в силі Божій, у зброї справедливости в правиці й лівиці,
8 per gloriam et ignobilitatem, per infamiam et bonam famam; ut seductores, etveraces;	8 у славі й безчесті, у наклепах і в добрій славі; як обманці, однак правдиві,
9 sicut qui ignoti, et cogniti; quasi morientes, et ecce vivimus; utcastigati, et non mortificati;	9 як незнані, а проте надто знані; як ті, що вмирають, а все живі; як карані, та не забиті;
10 quasi tristes, semper autem gaudentes; sicutegentes, multos autem locupletantes; tamquam nihil habentes, et omniapossidentes.	10 як сумні, та завжди веселі; як бідні, а багатьох збагачуємо; як ті, що нічого не мають, а все посідаємо.
11 Os nostrum patet ad vos, o Corinthii, cor nostrum dilatatum est.	11 Уста наші, корінтяни, відкрились до вас! Серце наше поширилось.
12 Nonangustiamini in nobis, sed angustiamini in visceribus vestris;	12 Вам у нас не тісно, тіснота — у вашім серці!
13 eandem autemhabentes remunerationem, tamquam filiis dico, dilatamini et vos.	13 А ви взаємно, — мов до дітей говорю, — зробіть теж широким ваше серце!
14 Nolite iugum ducere cum infidelibus! Quae enim participatio iustitiae cuminiquitate? Aut quae societas luci ad tenebras?	14 Не спрягайтеся з невірними в чуже ярмо! Яка бо спільність праведности з беззаконням? Що спільного між світлом та темрявою?
15 Quae autem conventio Christicum Beliar, aut quae pars fideli cum infideli?	15 Яка згода між Христом і Веліялом? Яка участь вірного з невірним?
16 Qui autem consensus templo Deicum idolis? Vos enim estis templum Dei vivi; sicut dicit Deus: “ Inhabitabo in illis et inambulabo et ero illorum Deus, et ipsi erunt mihi populus.	16 Які взаємини між храмом Божим та ідолами? Ми бо храм Бога живого, як сам Бог сказав був: «Я поселюся в них, і (посеред них) буду ходити. Буду їхнім Богом, вони ж будуть моїм народом.
17 Propter quod exite de medio eorum et separamini, dicit Dominus, et immundum ne tetigeritis; et ego recipiam vos	17 Тож вийдіть з-поміж них і відлучіться, — каже Господь. Нечистого не дотикайтесь, і я вас прийму.
18 et ero vobis in Patrem, et vos eritis mihi in filios et filias, dicit Dominus omnipotens ”.	18 Я буду вам Отцем, ви ж будете мені синами та дочками — каже Господь Вседержитель.