Canticum Canticorum 6

NOVA VULGATA	Біблія
1 Quo abiit dilectus tuus, o pulcherrima mulierum? Quo declinavit dilectus tuus, et quaeremus eum tecum?	1 Куди пішов твій любий, найкраща між жінками? Куди звернув твій любий, щоб нам з тобою та його шукати? Молода:
2 Dilectus meus descendit in hortum suum ad areolam aromatum, ut pascatur in hortis et lilia colligat.	2 Мій любий зійшов у сад свій до грядок пахучих пасти в садах отару та лілеї рвати.
3 Ego dilecto meo, et dilectus meus mihi, qui pascitur inter lilia.	3 Я — мого любого й мій любий — мій, він, що пасе отам поміж лілеями. Молодий:
4 Pulchra es, amica mea, sicut Thersa, decora sicut Ierusalem, terribilis ut castrorum acies ordinata.	4 Гарна ти моя люба, наче Тірца, немов Єрусалим, принадна, грізна, немов загони з прапорами.
5 Averte oculos tuos a me, quia ipsi me conturbant. Capilli tui sicut grex caprarum, quae descenderunt de Galaad.	5 Відверни від мене твої очі, бо вони мене чарують. Волосся твоє мов козяче стадо, що сходить із Гілеад-гір.
6 Dentes tui sicut grex ovium, quae ascenderunt de lavacro: omnes gemellis fetibus, et sterilis non est in eis.	6 Зуби твої, немов овець отара, що з купелі виходить. Кожний із них має свою пару, ані одному її не бракує.
7 Sicut fragmen mali punici, sic genae tuae per velamen tuum.	7 Немов розрізане надвоє яблуко-граната, твої скроні за твоїм покривалом.
8 Sexaginta sunt reginae, et octoginta concubinae, et adulescentularum non est numerus;	8 Шістдесят цариць і вісімдесят наложниць було, а дівчат без ліку, —
9 una est columba mea, perfecta mea, una est matri suae, electa genetrici suae. Viderunt eam filiae et beatissimam praedicaverunt; reginae et concubinae, et laudaverunt eam:	9 одна ж єдина моя голубка, моя досконала, єдина у матері своєї, улюблена тієї, що її вродила. Побачили її дівчата й величають, цариці й наложниці і тії її вихваляють:
10 “ Quae est ista, quae progreditur quasi aurora consurgens, pulchra ut luna, electa ut sol, terribilis ut castrorum acies ordinata? ”.	10 «Хто це, що наче рання зоря, сходить, гарна, мов місяць, ясна, мов сонце, страшна, мов військові загони з прапорцями?»
11 Descendi in hortum nucum, ut viderem poma convallium et inspicerem, si floruisset vinea, et germinassent mala punica.	11 В горіховий садок зійшов я, щоб подивитись на зелень у долині, щоб подивитись, чи виноград броститься, чи цвітуть яблуні ґранатові.
12 Non advertit animus meus, cum posuit me in quadrigas principis populi mei.	12 І сам не знаю, (як то сталось): моя любов посадила мене на колісницю князя мого народу.