Proverbia 15

NOVA VULGATA	Біблія
1 Responsio mollis frangit iram, sermo durus suscitat furorem.	1 Лагідна відповідь гасить гнів, | дражливе слово викликає лютощі.
2 Lingua sapientium stillat scientiam, os fatuorum ebullit stultitiam.	2 Язик мудрих точить знання, | уста дурних мелють дурниці.
3 In omni loco oculi Domini contemplantur malos et bonos.	3 На кожнім місці Господні очі | стежать за злими та добрими.
4 Lingua placabilis lignum vitae, sed obliquitas in ea conteret spiritum.	4 Язик лагідний — дерево життя, | лукавий — пригноблює душу.
5 Stultus irridet disciplinam patris sui; qui autem custodit increpationes, astutior fiet.	5 Дурний нехтує навчанням свого батька, | а хто на картання зважає, стає мудрим.
6 In domo iusti divitiae plurimae, et in fructibus impii conturbatio.	6 У домі праведного — добра повно, | у прибутках лихого — саме безладдя.
7 Labia sapientium disseminabunt scientiam; cor stultorum non rectum erit.	7 Мудрих уста поширюють науку, | не так бо — серце безумних.
8 Victimae impiorum abominabiles Domino; vota iustorum grata sunt ei.	8 Жертва злих — гидота Господеві; | молитва ж праведних йому угодна.
9 Abominatio est Domino via impii; qui sequitur iustitiam, diligetur.	9 Огидна Господеві дорога злого; | того ж, що по правді ходить, він любить.
10 Admonitio mala deserenti viam; qui increpationes odit, morietur.	10 Сувора кара тим, хто зо стежки збочує; | хто ненавидить напоумлення, той загине.
11 Infernus et Perditio coram Domino, quanto magis corda filiorum hominum!	11 Шеол і Аваддон перед Господом (відкриті); | тим більше — серця синів людських.
12 Non amat derisor eum, qui se corripit, nec ad sapientes graditur.	12 Глузовник не любить тих, що його картають; | до мудрих він не піде.
13 Cor gaudens exhilarat faciem, in maerore animi deicitur spiritus.	13 Веселе серце звеселяє обличчя; | а як журба на серці, то й душа ниє.
14 Cor sapientis quaerit doctrinam, et os stultorum pascitur stultitia.	14 Розумне серце шукає знання, | уста ж безумних живляться дурнотою.
15 Omnes dies pauperis mali; hilaris autem corde quasi iuge convivium.	15 Усі дні погані в сумного, | веселе ж серце завжди бенкетує.
16 Melius est parum cum timore Domini quam thesauri magni cum sollicitudine.	16 Ліпше трохи в Господньому страсі, | аніж великі скарби у тривозі.
17 Melius est demensum holerum cum caritate quam vitulus saginatus cum odio.	17 Ліпше миска капусти, та з любов’ю, | ніж віл годований, та з ненавистю.
18 Vir iracundus provocat rixas; qui patiens est, mitigat lites.	18 Гаряча людина здіймає сварку, | а лагідна втихомирює незгоду.
19 Iter pigrorum quasi saepes spinarum, via sollertium complanata.	19 Лінивого дорога немов устелена терням, | а стежка праведних гладенька.
20 Filius sapiens laetificat patrem, et stultus homo despicit matrem suam.	20 Розумний син веселить батька, | дурний же матір свою зневажає.
21 Stultitia gaudium sensu carenti; et vir prudens dirigit gressus suos.	21 Дурнота — радість безглуздому; | розумний чоловік іде шляхом просто.
22 Dissipantur cogitationes, ubi non est consilium; ubi vero sunt plures consiliarii, confirmantur.	22 Без міркування задуми не таланять, | а як порадників багато — щастять.
23 Laetatur homo in responsione oris sui, et sermo opportunus est optimus.	23 Людина рада відповіді своїх уст, | і яке любе слово, сказане доречі!
24 Semita vitae sursum est viro erudito, ut declinet de inferno deorsum.	24 Стежка життя веде мудрого вгору, | щоб ухилитись від Шеолу долі.
25 Domum superborum demolietur Dominus et firmos faciet terminos viduae.	25 Господь розвалить дім гордих | й утвердить межу вдовиці.
26 Abominatio Domini cogitationes malae, et purus sermo pulcherrimus.	26 Огидні Господеві задуми погані, | слова ж чисті — приємні.
27 Conturbat domum suam, qui sectatur avaritiam; qui autem odit munera, vivet.	27 Хто жадібний наживи, той руйнує дім свій; | а хто гостинці ненавидить, той буде жити.
28 Mens iusti meditatur, ut respondeat; os impiorum redundat malis.	28 Серце праведного обдумує, що має відповісти; | а уста злих зло виливають.
29 Longe est Dominus ab impiis et orationes iustorum exaudiet.	29 Господь від лихих далеко, | молитву ж праведних вислуховує.
30 Lux oculorum laetificat animam, fama bona impinguat ossa.	30 Ласкавий погляд веселить серце; | добра новина підкріпляє тіло.
31 Auris, quae audit increpationes vitae, in medio sapientium commorabitur.	31 Вухо, що слухає спасенного картання, | посеред розумних перебуває.
32 Qui abicit disciplinam, despicit animam suam; qui autem acquiescit increpationibus, possessor est cordis.	32 Хто напоумлення відкидає, свою душу зневажає; | а хто на навчання зважає, той глузду набуває.
33 Timor Domini disciplina sapientiae, et gloriam praecedit humilitas.	33 Острах Господній — мудрости навчання; | славу випереджує — покора.