Lamentations 4

1 2 3 4 5
Versetti esaminati

Torna indietro

New American Bible Біблія
1 How tarnished is the gold, how changed the noble metal; How the sacred stones lie strewn at every street corner!1 Як потемніло золото, ой, як змінилося золото найліпше! Розкидане святе каміння по рогах усіх вулиць!
2 Zion's precious sons, fine gold their counterpart, Now worth no more than earthen jars made by the hands of a potter!2 Сини Сіону дорогії, що їх, немов щире золото, цінували, — ось мають вартість глиняного посуду, роботи ганчарських рук!
3 Even the jackals bare their breasts and suckle their young; The daughter of my people has become as cruel as the ostrich in the desert.3 Навіть шакали дають груди, своїх щеняток годують; дочка ж мого народу стала жорстока, мов струсі в пустині.
4 The tongue of the suckling cleaves to the roof of its mouth in thirst; The babes cry for food, but there is no one to give it to them.4 Язик від спраги в немовлятка до піднебіння прилипає; маленькі дітки просять хліба, та нікому їм дати.
5 Those accustomed to dainty food perish in the streets; Those brought up in purple now cling to the ash heaps.5 Хто споживав ласощі, по вулицях із голоду умліває; а хто на пурпурі був вихований, той тулиться до гною.
6 The punishment of the daughter of my people is greater than the penalty of Sodom, Which was overthrown in an instant without the turning of a hand.6 Безбожність бо дочки народу мого більша, ніж гріх Содому, який зруйновано за хвилину, і руки над тим не трудились.
7 Brighter than snow were her princes, whiter than milk, More ruddy than coral, more precious than sapphire.7 Князі його були над сніг чистіші, вони були від молока біліші, тіло в них було рум’яне над коралі, сафір — їхня шкіра.
8 Now their appearance is blacker than soot, they are unrecognized on the streets; Their skin shrinks on their bones, as dry as wood.8 Обличчя їхнє стало чорніше за вугіль, на вулиці їх не впізнати; шкіра в них до кісток прилипла, засохла, немов задеревіла.
9 Better for those who perish by the sword than for those who die of hunger, Who waste away, as though pierced through, lacking the fruits of the field!9 Ліпше тим, що від меча полягли, ніж тим, що з голоду загинули; бо ці конали, виснажені, від нестачі плодів з поля.
10 The hands of compassionate women boiled their own children, To serve them as mourners' food in the downfall of the daughter of my people.10 Своїми ж руками ніжні жінки варили власних дітей, що для них за їжу стали тоді, як гинули дочки народу мого.
11 The LORD has spent his anger, poured out his blazing wrath; He has kindled a fire in Zion that has consumed her foundations.11 Виладував Господь своє обурення; він вилив палкий гнів свій, запалив вогонь на Сіоні, який пожер його основи.
12 The kings of the earth did not believe, nor any of the world's inhabitants, That enemy or foe could enter the gates of Jerusalem.12 Не вірили царі землі й усі мешканці світу, що супостат і ворог увійде в ворота єрусалимські.
13 Because of the sins of her prophets and the crimes of her priests, Who shed in her midst the blood of the just!--13 А все те за гріхи його пророків, за його священиків переступи, що серед нього проливали кров праведників.
14 They staggered blindly in the streets, soiled with blood, So that people could not touch even their garments:14 Вони, немов сліпі, вулицями блукали, заплямлені кров’ю, так що не можна було приторкнутись до їхньої одежі.
15 "Away you unclean!" they cried to them, "Away, away, do not draw near!" If they left and wandered among the nations, nowhere could they remain.15 «Геть! Нечистий!» — до них кричали. «Геть, геть, не приторкайтесь!» І якщо втікали, блукаючи між народами, не сміли там проживати.
16 The LORD himself has dispersed them, he regards them no more; He does not receive the priests with favor, nor show kindness to the elders.16 Сам Господь порозсівав їх, щоб на них більш не глядіти. Не було до священиків поваги, ані до старших милосердя.
17 Our eyes ever wasted away, looking in vain for aid; From our watchtower we watched for a nation that could not save us.17 Досі виснажуються наші очі, сподіваючись на ту марну допомогу; з наших башт ми виглядали за народом, що не міг спасти нас.
18 Men dogged our steps so that we could not walk in our streets; Our end drew near, and came; our time had expired.18 І вони підглядали наші кроки, так, що ми не могли ходити по майданах. Близько кінець наш, сповнились дні наші, бо надійшов кінець наш!
19 Our pursuers were swifter than eagles in the air, They harassed us on the mountains and waylaid us in the desert.19 Ті, що нас гнали, були прудкіші, ніж орли попід небесами; вони по горах за нами гнались, у пустині на нас засідали.
20 The anointed one of the LORD, our breath of life, was caught in their snares, He in whose shadow we thought we could live on among the nations.20 Дух наших ніздер, помазаник Господній, потрапив у їхні ями. Про нього ми казали: «Під його тінню житимемо посеред народів.»
21 Though you rejoice and are glad, O daughter Edom, you who dwell in the land of Uz, To you also shall the cup be passed; you shall become drunk and naked.21 Радуйся й веселись, дочко едомська, що живеш у краї Уц! Прийде й до тебе чаша, вп’єшся і ти та й засвітиш тілом.
22 Your chastisement is completed, O daughter Zion, he will not prolong your exile; But your wickedness, O daughter Edom, he will punish, he will lay bare your sins.22 Скінчилась кара за твоє беззаконство, о дочко сіонська, він не займе тебе більше в полон! Твої ж провини, о дочко едомська, і гріхи твої викриє він, покарає!