Premier livre des Maccabées 4

JERUSALEM	Біблія
1 Gorgias prit avec lui 5.000 hommes de pied et mille cavaliers d'élite, détachement qui partitde nuit	1 І взяв Горгій 5000 чоловік і 1000 добірної кінноти й вирушив зо своїм військом уночі,
2 en vue de faire irruption dans le camp des Juifs et de les frapper à l'improviste. Les gens de laCitadelle lui servaient de guides.	2 щоб напасти на юдейський табір і несподівано їх розгромити. Люди з твердині були їхніми провідниками.
3 Ce qu'ayant Entendu, Judas lui-même se mit en marche avec ses braves pour battre l'arméeroyale qui était à Emmaüs,	3 Почув про те Юда й двигнувся зо своїми вояками, щоб ударити на царське військо під Емаусом,
4 pendant que ses effectifs se trouvaient encore dispersés en dehors du camp.	4 заки воно ще розкинулось поза табором.
5 Gorgias, de son côté, étant arrivé de nuit au camp de Judas, n'y trouva personne et se mit àchercher les Juifs dans les montagnes car, disait-il: "Ils fuient devant nous."	5 Горгій прибув уночі у табір Юди та, не знайшовши там нікого, заходився їх шукати у горах, бо він казав: «Вони від нас утікають.»
6 Au petit jour, Judas parut dans la plaine avec 3.000 hommes. Seulement, ceux-ci n'avaientpas les armures ni les épées qu'ils auraient voulues.	6 Як почало на день благословитись, з’явився Юда з 3000 чоловік на рівнині, але без покриття й мечів, яких вони бажали б.
7 Ils apercevaient le camp des païens, puissant et fortifié, une cavalerie qui l'environnait, bref,des gens qui avaient l'expérience de la guerre.	7 Вони побачили поганський табір, сильний та укріплений до того ще й оточений кіннотою все було до війни вправне, —
8 Judas dit à ses hommes: "Ne craignez pas cette multitude et ne redoutez pas leur attaque.	8 і Юда сказав людям, що були з ним: «Не бійтесь, що їх така сила, й не жахайтесь їхнього натиску.
9 Rappelez-vous que nos pères furent sauvés à la mer Rouge quand Pharaon les poursuivaitavec une armée,	9 Згадайте, як спаслись ваші батьки в Червонім морі, коли за ними гнався фараон з військом.
10 et maintenant crions vers le Ciel: s'il veut de nous, il se souviendra de son alliance avec nospères et il écrasera aujourd'hui cette armée que voici devant nous.	10 Ось і тепер закличемо голосно до неба, щоб допомогло нам та згадало про союз із батьками й розбило перед нами оцю навалу,
11 Alors toutes les nations reconnaîtront qu'il y a quelqu'un qui rachète et sauve Israël."	11 та щоб усі народи взнали, хто той, що Ізраїля спасає та збавляє.»
12 Les étrangers levèrent leurs regards et, voyant les Juifs marcher contre eux,	12 Чужинці, підвівши очі, побачили юдеїв, що йшли їм назустріч,
13 ils sortirent du camp pour livrer bataille. Les soldats de Judas sonnèrent de la trompette	13 і вийшли з табору, щоб з ними воювати. Тоді ті, що були при Юді, засурмили,
14 et engagèrent le combat. Les nations furent écrasées, elles s'enfuirent vers la plaine,	14 і почався бій. Погани були розбиті, і втекли на рівнину,
15 mais tous les ennemis qui se trouvaient à l'arrière tombèrent sous l'épée. La poursuiteatteignit Gazara et les plaines de l'Idumée, d'Azôtos et de Iamnia: 3.000 hommes environ y succombèrent.	15 а ті, що були відстали ззаду, полягли всі від меча. Гналися за ними аж до Гезеру, до рівнини Ідумеї, Азоту та Ямнії, при якій полягло близько 3000 чоловік.
16 Revenu de la chasse qu'il venait de donner à la tête de sa troupe,	16 Юда, з військом завернувши з погоні, прийшов назад
17 Judas dit au peuple: "Ne soyez pas avides de butin, car un autre combat nous menace	17 і мовив до народу: «Не накидайтесь на здобич, бо мусимо далі воювати.
18 Gorgias et son détachement sont dans la montagne tout près de nous. Tenez tête maintenantà nos ennemis et combattez-les; après cela vous ramasserez le butin en toute sécurité."	18 Горгій і його військо поблизу нас у горах. Стійте твердо тепер супроти наших ворогів, воюйте з ними, а опісля візьмете здобич спокійно.»
19 Judas achevait à peine sa phrase qu'une section se fit voir épiant du haut de la montagne.	19 Не встиг Юда цих слів скінчити, аж ось із-за гори з’явилась частина війська
20 Elle constata que les leurs avaient dû fuir et que le camp avait été la proie des flammes: lafumée que l'on apercevait le manifestait encore.	20 і побачила, що свої були примушені до втечі й що табір у вогні, бо дим, який побачили, дав знати, що сталося;
21 Un tel spectacle les remplit de panique. Voyant en outre dans la plaine l'armée de Judasprête au combat,	21 тож злякалися вони вельми, особливо, коли побачили військо Юди, готове до бою на рівнині,
22 ils s'enfuirent tous au pays des Philistins.	22 і втекли всі у землю Філістимлянську,
23 Judas revint alors pour le pillage du camp. On emporta beaucoup d'or et d'argent monnayés,des étoffes teintes de pourpre violette et de pourpre marine et autres grandes richesses.	23 а Юда повернувся тоді назад на грабунок табору. І забрано багато золота, срібла, блавату, кармазину й силу інших дорогих речей.
24 Les Juifs, à leur retour, louaient et bénissaient le Ciel en disant: "Il est bon et son amour estéternel!"	24 А як повернулися, то почали хвалити й благословляти небо, бо добре, бо милость його повіки.
25 Une insigne délivrance s'est opérée ce jour-là en Israël.	25 Того дня ізраїльтяни осягнули велику перемогу.
26 Ceux des étrangers qui avaient échappé vinrent annoncer à Lysias tout ce qui était arrivé.	26 Ті ж чужинці, що врятувались, прибувши до Лісія, оповіли все, що сталося,
27 Cette nouvelle le bouleversa et lui fit perdre courage, car les affaires avec Israël n'avaientpas été comme il aurait voulu et le résultat était le contraire de ce qu'avait ordonné le roi.	27 а він, почувши те, збентеживсь і зневірився духом, бо з Ізраїлем не сталось так, як він того хотів би, й не збулось те, що цар йому звелів був.
28 L'année suivante, pourtant, Lysias rassembla 60.000 hommes d'élite et 5.000 cavaliers afinde venir à bout des Juifs.	28 Тому він другого року зібрав 60 000 добірних вояків і 5000 кінноти, щоб завоювати юдеїв.
29 Ils vinrent en Idumée et campèrent à Bethsour. Judas se porta à leur rencontre avec 10.000hommes.	29 Прибувши в Ідумею, вони отаборились у Бетцурі, і Юда вийшов їм навпроти з 10 000 чоловік.
30 Quand il vit cette armée puissante, il pria en ces termes: "Tu es béni, sauveur d'Israël, toi quias brisé l'attaque du puissant guerrier par la main de ton serviteur David et qui as livré le camp des Philistins auxmains de Jonathan, fils de Saül, et de son écuyer.	30 Побачивши могутнє військо, він почав молитись і мовив: «Благословен єси, Спасителю Ізраїля, що знищив натиск велетня рукою Давида, слуги твого, що видав табір філістимлян у руки Йонатана, сина Саула та його зброєноші.
31 Enferme de la même façon cette armée entre les mains d'Israël, ton peuple; qu'ils ne retirentque honte de leurs forces et de leur cavalerie.	31 Отак замкни й оце військо в руці Ізраїля, твого народу. Ганьба нехай поб’є їхнє військо та їхню кінноту!
32 Sème la panique dans leurs rangs, fais fondre l'assurance qu'ils mettent dans leur force etqu'ils soient ébranlés par leur défaite.	32 Нашли на них великий страх! Розбий їхню смілість, що в їхній силі. Нехай загинуть у своїй поразці.
33 Renverse-les sous l'épée de ceux qui t'aiment, et que te louent dans les hymnes tous ceux quiconnaissent ton nom!"	33 Побий їх мечем тих, що тебе люблять, нехай тебе хвалять піснями всі ті, що знають твоє ім’я.»
34 On en vint aux mains et il tomba de l'armée de Lysias jusqu'à 5.000 hommes, et cela dans lecorps à corps.	34 Прийшло до бою, і з війська Лісія полягло близько 5000 чоловік, що впали на очах юдеїв.
35 Voyant la déroute de son armée et l'intrépidité des soldats de Judas qui étaient prêts à vivreou à mourir courageusement, Lysias reprit le chemin d'Antioche où il recruta des étrangers pour revenir en Judéeavec plus de troupes qu'auparavant.	35 І як побачив Лісій розгром війська свого й відвагу Юди та його вояків, що були готові чи жити, чи по-вояцькому згинути, повернувся в Антіохію, де найняв численніше військо, щоб піти знову на Юдею.
36 Alors Judas et ses frères dirent: "Voici nos ennemis écrasés, allons purifier le sanctuaire etfaire la dédicace."	36 Тоді Юда та його брати сказали: «Оце розгромлений наш ворог! Ходім і очистьмо храм та посвятімо!»
37 Toute l'armée s'assembla et ils montèrent au mont Sion.	37 І зібралось військо й пішло на гору Сіон.
38 Ils virent là le lieu saint désolé, l'autel profané, les portes brûlées, des arbrisseaux poussésdans les parvis comme dans un bois ou sur une montagne, et les chambres détruites.	38 Побачили вони храм спустошений, жертовник сплюгавлений, двері спалені, двори зарослі травою, немов у ліску або неначе десь у горах, а покої у руїнах, —
39 Ils déchirèrent alors leurs vêtements, menèrent un grand deuil et répandirent de la cendre surleur tête.	39 і розірвали на собі одежу, били себе в груди й сипали попіл собі на голову.
40 Ils tombaient ensuite la face contre terre et, au signal donné par les trompettes, ils poussaientdes cris vers le Ciel.	40 Потім упали обличчям до землі, засурмили на сполох і зняли голос до неба.
41 Judas donna l'ordre à des hommes de combattre ceux qui étaient dans la Citadelle jusqu'à cequ'il eût nettoyé le sanctuaire.	41 Тоді Юда велів своїм воякам воювати тих, що були у твердині, аж поки не очистять храму.
42 Puis il choisit des prêtres sans tache et zélés pour la Loi,	42 Вибрав він бездоганних священиків, ревнителів закону,
43 qui purifièrent le sanctuaire et reléguèrent en un lieu impur les pierres de la souillure.	43 й очистили вони храм, забравши у нечисте місце сплюгавлене каміння.
44 On délibéra sur ce qu'on devait faire de l'autel des holocaustes, qui avait été profané,	44 Щождо сплюгавленого жертовника всепалень, то відбуто нараду, що з ним чинити,
45 et il leur vint l'heureuse idée de le supprimer de peur qu'il ne leur devînt un sujet d'opprobre,du fait que les païens l'avaient souillé. Ils le démolirent	45 і щасливо спало їм на думку зруйнувати його, щоб він не став їм ганьбою, бо погани були сплюгавили його;
46 et en déposèrent les pierres sur la montagne de la Demeure en un endroit convenable, enattendant la venue d'un prophète qui se prononcerait à leur sujet.	46 отож його таки зруйновано, а каміння поскладано на горі храму, на підхожім місці, доки не з’явиться пророк, щоб дати про них якунебудь раду.
47 Ils prirent des pierres brutes, selon la Loi, et en bâtirent un autel nouveau sur le modèle duprécédent.	47 Взяли нетесаного каміння, за законом, і спорудили новий жертовник, такий, як перший,
48 Ils réparèrent le sanctuaire et l'intérieur de la Demeure et sanctifièrent les parvis.	48 і відбудували храм і все, що було в середині його, освятили двори,
49 Ayant fait de nouveaux ustensiles sacrés, ils introduisirent dans le Temple le candélabre,l'autel des parfums et la table.	49 зробили наново святий посуд і внесли ліхтар, кадильний жертовник і стіл у храм.
50 Ils firent fumer l'encens sur l'autel et allumèrent les lampes du candélabre qui brillèrent àl'intérieur du Temple.	50 І запалили на жертовнику ладан, засвітили світичі на ліхтарі, що сяяли у храмі.
51 Ils déposèrent les pains sur la table, suspendirent les rideaux et achevèrent tout ce qu'ilsavaient entrepris.	51 На стіл поклали хліби, розп’яли завіси і скінчили все, за що були взялись.
52 Le 25 du neuvième mois -- nommé Kisleu -- en l'an 148, ils se levèrent au point du jour	52 Двадцять п’ятого дня дев’ятого місяця — місяця Хаселев — 148 року встали вони вранці
53 et offrirent un sacrifice légal sur le nouvel autel des holocaustes qu'ils avaient construit.	53 і принесли, за законом, жертву на новім жертовнику для всепалень, що були зробили.
54 L'autel fut inauguré au son des hymnes, des cithares, des lyres et des cymbales, à la mêmeépoque et le même jour que les païens l'avaient profané.	54 Жертовник був посвячений під спів пісень і під гру на гуслах, гарфах та цимбалах тієї самої пори й того самого дня, коли його погани були осквернили.
55 Le peuple entier se prosterna pour adorer, puis il fit monter la louange vers le Ciel qui l'avaitconduit au succès.	55 Увесь народ упав обличчям до землі, й поклонились та благословили небо, що дало їм перемогу.
56 Huit jours durant, ils célébrèrent la dédicace de l'autel, offrant des holocaustes avecallégresse et le sacrifice de communion et d'action de grâces.	56 Вісім день тривала посвята жертовника, і з радістю були принесені всепалення й жертви визволення й хвали.
57 Ils ornèrent la façade du Temple de couronnes d'or et d'écussons, remirent à neuf les entréesainsi que les chambres qu'ils pourvurent de portes.	57 Передню сторону храму приоздоблено золотими вінцями й маленькими щитами, поправлено двері й священичі покої, поставлено до них замки.
58 Une grande joie régna parmi le peuple et l'opprobre infligé par les païens fut effacé.	58 Вельми велика була радість у народі, а ганьба, що завдали її погани, була змита.
59 Judas décida avec ses frères et toute l'assemblée d'Israël que les jours de la dédicace del'autel seraient célébrés en leur temps chaque année pendant huit jours, à partir du 25 du mois de Kisleu, avecjoie et allégresse.	59 Тоді Юда та його брати й уся громада Ізраїля ухвалили, щоб дні посвяти жертовника святковано було у свою пору щороку 8 днів, починаючи від двадцять п’ятого дня місяця Хаселев, з радістю та веселощами.
60 Ils bâtirent en ce temps-là tout autour du mont Sion des murs élevés et de fortes tours, depeur que les nations ne vinssent comme auparavant fouler ces lieux.	60 Під ту ж саму пору обвели Сіон-гору навколо високим муром і збудували потужні башти, щоб погани, якби повернулися, знову не збурили святиню, як це зробили вони перед тим.
61 Judas y plaça une garnison pour le garder. Il fortifia Bethsour pour que le peuple eût uneforteresse face à l'Idumée.	61 Юда поставив там залогу, щоб стерегти її; а щоб її укріпити, укріпив він і Бетсур, — щоб народ мав твердиню супроти ідумеїв.