ΨΑΛΜΟΙ - Salmi - Psalms 109

GREEK BIBLE	Біблія
1 Εις τον πρωτον μουσικον. Ψαλμος του Δαβιδ.>> Θεε της αινεσεως μου, μη σιωπησης?	1 Провідникові хору. Псалом. Давида. Боже моєї хвали, не мовчи!
2 διοτι στομα ασεβους και στομα δολιου ηνοιχθησαν επ' εμε? ελαλησαν κατ' εμου με γλωσσαν ψευδη?	2 Бо губи грішні й лукаві вони на мене розпустили, брехливим язиком зо мною говорили;
3 και με λογους μισους με περιεκυκλωσαν και με επολεμησαν αναιτιως.	3 і словами ненависти мене обступили, зо мною воювали без причини.
4 Αντι της αγαπης μου ειναι αντιδικοι εις εμε? εγω δε προσευχομαι.	4 За любов мою вони зо мною ворогують; я ж молюся.
5 Και ανταπεδωκαν εις εμε κακον αντι καλου, και μισος αντι της αγαπης μου.	5 Зло за добро навалюють на мене і ненависть замість любови.
6 Καταστησον ασεβη επ' αυτον? και διαβολος ας στεκη εκ δεξιων αυτου.	6 Пусти лукавого до нього, і обвинуватель хай стоїть праворуч нього.
7 Οταν κρινηται, ας εξελθη καταδεδικασμενος? και η προσευχη αυτου ας γεινη εις αμαρτιαν.	7 Як стане на суді, хай вийде винуватий; і його молитва хай йому за гріх буде.
8 Ας γεινωσιν αι ημεραι αυτου ολιγαι? αλλος ας λαβη την επισκοπην αυτου.	8 Віку свого хай не звікує, уряд його хай візьме інший.
9 Ας γεινωσιν οι υιοι αυτου ορφανοι και η γυνη αυτου χηρα.	9 Сини його хай стануть сиротами, а його жінка — удовою.
10 Και ας περιπλανωνται παντοτε οι υιοι αυτου και ας γεινωσιν επαιται, και ας ζητωσιν εκ των ερειπιων αυτων.	10 Нехай сини його, блукаючи, на жебри розійдуться, нехай повиганяють їх з їхніх хат-пусток.
11 Ας παγιδευση ο δανειστης παντα τα υπαρχοντα αυτου? και ας διαρπασωσιν οι ξενοι τους κοπους αυτου.	11 Нехай лихвар загарбає все, що той має, і чужі нехай розграбують його працю.
12 Ας μη υπαρχη ο ελεων αυτον, και ας μη ηναι ο οικτειρων τα ορφανα αυτου.	12 Нехай ніхто над ним не має милосердя, ніхто нехай не милує його сиріток.
13 Ας εξολοθρευθωσιν οι εκγονοι αυτου? εν τη επερχομενη γενεα ας εξαλειφθη το ονομα αυτων.	13 Потомство його нехай згине, у другім поколінні ім’я їхнє хай буде стерте.
14 Ας ελθη εις ενθυμησιν ενωπιον του Κυριου η ανομια των πατερων αυτου? και η αμαρτια της μητρος αυτου ας μη εξαλειφθη?	14 Хай перед Господом згадається провина його предків, гріх матері його нехай не затреться, —
15 Ας ηναι παντοτε ενωπιον του Κυριου, δια να εκκοψη απο της γης το μνημοσυνον αυτων.	15 хай будуть перед Господом назавжди, щоб він міг знищити з землі їхню пам’ять.
16 Διοτι δεν ενεθυμηθη να καμη ελεος? αλλα κατετρεξεν ανθρωπον πενητα και πτωχον, δια να θανατωση τον συντετριμμενον την καρδιαν.	16 За те, що він не мав на думці чинити милосердя, але переслідував нужденного та злиденного, і розбитого серцем готовий був убити.
17 Επειδη ηγαπησε καταραν, ας ελθη επ' αυτον? επειδη δεν ηθελησεν ευλογιαν, ας απομακρυνθη απ' αυτου.	17 Любив прокляття: хай же спаде на нього! Благословення не хотів: хай же відійде від нього!
18 Επειδη ενεδυθη καταραν ως ιματιον αυτου, ας εισελθη ως υδωρ εις τα εντοσθια αυτου και ως ελαιον εις τα οστα αυτου?	18 Нехай одягнеться, немов одежею, прокляттям, хай увійде, мов вода, у його нутро і, як олива, в його кості!
19 Ας γεινη εις αυτον ως το ιματιον, το οποιον ενδυεται και ως η ζωνη, την οποιαν παντοτε περιζωννυται.	19 Нехай йому буде, немов одежа, що його вкриває, неначе пояс, що ним він підперізується завжди.
20 Αυτη ας ηναι των αντιδικων μου η αμοιβη παρα του Κυριου, και των λαλουντων κακα κατα της ψυχης μου.	20 Така від Господа нехай буде заплата тим, що мене обвинувачують і що на мене зле говорять.
21 Αλλα συ, Κυριε Θεε, ενεργησον μετ' εμου δια το ονομα σου? επειδη ειναι αγαθον το ελεος σου, λυτρωσον με.	21 Ти ж Господи, о Боже, чини зо мною ради твого імени! Спаси мене, бо добра твоя милість,
22 Διοτι πτωχος και πενης ειμαι, και η καρδια μου ειναι πεπληγωμενη εντος μου.	22 бо я недужий та бідний, і серце моє зранене в моїх грудях.
23 Παρηλθον ως σκια, οταν εκκλινη? εκτιναζομαι ως η ακρις.	23 Неначе тінь, що похилилась, я зникаю: неначе сарану мене стрясають.
24 Τα γονατα μου ητονησαν απο της νηστειας και η σαρξ μου εξεπεσεν απο του παχους αυτης.	24 Коліна в мене хитаються від посту; тіло моє змарніло без жиру.
25 Και εγω εγεινα ονειδος εις αυτους? οτε με ειδον, εκινησαν τας κεφαλας αυτων.	25 Сміховиськом для них я зробився; вони, побачивши мене, кивають головою.
26 Βοηθησον μοι, Κυριε ο Θεος μου? σωσον με κατα το ελεος σου?	26 Поможи мені, о Господи, мій Боже! Спаси мене по твоєму милосердю!
27 και ας γνωρισωσιν οτι η χειρ σου ειναι τουτο? οτι συ, Κυριε, εκαμες αυτο.	27 Щоб вони знали, що то твоя рука, що ти, Господи, оте вчинив.
28 Αυτοι θελουσι καταρασθαι, συ δε θελεις ευλογει? θελουσι σηκωθη, πλην θελουσι καταισχυνθη? ο δε δουλος σου θελει ευφραινεσθαι.	28 Нехай собі кленуть, а ти благослови! Встануть вони й осоромляться, а слуга твій буде радіти.
29 Ας ενδυθωσιν εντροπην οι αντιδικοι μου? και ας φορεσωσιν ως επενδυμα την αισχυνην αυτων.	29 Противників моїх хай поб’є сором, нехай огорнуться, немов плащем, власною ганьбою.
30 Θελω δοξολογει σφοδρα τον Κυριον δια του στοματος μου, και εν μεσω πολλων θελω υμνολογει αυτον?	30 буду вельми дякувати Господеві моїми устами, хвалитиму його між багатьма.
31 Διοτι ισταται εν τη δεξια του πτωχου, δια να λυτρονη αυτον εκ των καταδικαζοντων την ψυχην αυτου.	31 Бо він стояв праворуч бідака, щоб урятувати його від тих, що хочуть засудити його душу.