Acts of the Apostles 9

DOUAI-RHEIMS	Біблія
1 And Saul, as yet breathing out threatenings and slaughter against the disciples of the Lord, went to the high priest,	1 Савло, іще дихаючи погрозою та вбивством на Господніх учнів, прийшов до архиєрея
2 And asked of him letters to Damascus, to the synagogues: that if he found any men and wemen of this way, he might bring them bound to Jerusalem.	2 і попросив у нього листів у Дамаск до синаног, щоб, коли знайде якихнебудь чоловіків та жінок, що тримаються цього визнання, привести їх зв’язаними в Єрусалим.
3 And as he went on his journey, it came to pass that he drew nigh to Damascus; and suddenly a light from heaven shined round about him.	3 Коли ж він був у дорозі й наближався до Дамаску, зненацька засяяло навкруг нього світло з неба,
4 And falling on the ground, he heard a voice saying to him: Saul, Saul, why persecutest thou me?	4 і він, упавши на землю, почув голос, що говорив до нього: «Савле, Савле! Чого мене переслідуєш?»
5 Who said: Who art thou, Lord? And he: I am Jesus whom thou persecutest. It is hard for thee to kick against the goad.	5 Він запитав: «Хто ти, Господи?» А той: «Я — Ісус, що його ти переслідуєш.
6 And he trembling and astonished, said: Lord, what wilt thou have me to do?	6 Встань же, та йди в місто, і тобі скажуть, що маєш робити.»
7 And the Lord said to him: Arise, and go into the city, and there it shall be told thee what thou must do. Now the men who went in company with him, stood amazed, hearing indeed a voice, but seeing no man.	7 А мужі, що йшли з ним, стояли онімілі з дива, бо вони чули голос, але не бачили нікого.
8 And Saul arose from the ground; and when his eyes were opened, he saw nothing. But they leading him by the hands, brought him to Damascus.	8 Встав Савло з землі, і хоч очі його були відкриті, не бачив він нічого. Тож узяли його за руку і ввели у Дамаск.
9 And he was there three days, without sight, and he did neither eat nor drink.	9 Був він там три дні невидючим; не їв і не пив нічого.
10 Now there was a certain disciple at Damascus, named Ananias. And the Lord said to him in a vision: Ananias. And he said: Behold I am here, Lord.	10 А був у Дамаску один учень, на ім’я Ананія. Господь сказав до нього у видінні: «Ананіє!» Той озвався: «Ось я, Господи.»
11 And the Lord said to him: Arise, and go into the street that is called Stait, and seek in the house of Judas, one named Saul of Tarsus. For behold he prayeth.	11 Тоді Господь до нього: «Встань та йди на вулицю, що зветься Простою, і шукай у домі Юди Савла, на ім’я Тарсянина: он він молиться.»
12 (And he saw a man named Ananias coming in, and putting his hands upon him, that he might receive his sight.)	12 І бачив (Савло) у видінні чоловіка, на ім’я Ананія, як він увійшов і поклав на нього руки, щоб прозрів знову.
13 But Ananias answered: Lord, I have heard by many of this man, how much evil he hath done to thy saints in Jerusalem.	13 Ананія ж відповів: «Господи, чув я від багатьох про того чоловіка, скільки він зла заподіяв твоїм святим в Єрусалимі.
14 And here he hath authority from the chief priests to bind all that invoke thy name.	14 Та й тут він має владу від архиєреїв в’язати всіх, що прикликають твоє ім’я.»
15 And the Lord said to him: Go thy way; for this man is to me a vessel of election, to carry my name before the Gentiles, and kings, and the children of Israel.	15 Але Господь сказав до нього: «Іди, бо він для мене вибране знаряддя, щоб занести моє ім’я перед поган, царів, і синів Ізраїля.
16 For I will shew him how great things he must suffer for my name's sake.	16 Я бо йому покажу, скільки він має витерпіти за моє ім’я.»
17 And Ananias went his way, and entered into the house. And laying his hands upon him, he said: Brother Saul, the Lord Jesus hath sent me, he that appeared to thee in the way as thou camest; that thou mayest receive thy sight, and be filled with the Holy Ghost.	17 Відійшов Ананія і, увійшовши в дім та поклавши на Савла руки, мовив: «Савле, брате! Господь послав мене, Ісус, що з’явився тобі в дорозі, якою ти йшов, щоб ти прозрів знову і сповнився Святим Духом.»
18 And immediately there fell from his eyes as it were scales, and he received his sight; and rising up, he was baptized.	18 І вмить немов луска з очей йому впала, і він прозрів знову, і зараз же христився.
19 And when he had taken meat, he was strengthened. And he was with the disciples that were at Damascus, for some days.	19 Потім прийняв поживу та покріпився на силах. І перебув кілька днів з учнями, які були в Дамаску;
20 And immediately he preached Jesus in the synagogues, that he is the Son of God.	20 і зараз же почав по синагогах проповідувати Ісуса, що він — Син Божий.
21 And all that heard him, were astonished, and said: Is not this he who persecuted in Jerusalem those that called upon this name: and came hither for that intent, that he might carry them bound to the chief priests?	21 Усі, що чули, дивувались і казали: «Чи це не той, що в Єрусалимі лютував проти тих, які це ім’я призивають, та й що сюди прибув на те, щоб зв’язаними їх вести до архиєреїв?»
22 But Saul increased much more in strength, and confounded the Jews who dwelt at Damascus, affirming that this is the Christ.	22 А Савло дедалі дужчав і бентежив юдеїв, які мешкали в Дамаску, доводячи, що цей (Ісус) — Христос.
23 And when many days were passed, the Jews consulted together to kill him.	23 Як минуло доволі часу, юдеї змовилися, щоб його вбити,
24 But their laying in wait was made known to Saul. And they watched the gates also day and night, that they might kill him.	24 але Савло довідався про їхню змову. День і ніч чатували вони при воротях, щоби його вбити.
25 But the disciples taking him in the night, conveyed him away by the wall, letting him down in a basket.	25 Та учні взяли його вночі й по мурі спустили в коші.
26 And when he was come into Jerusalem, he essayed to join himself to the disciples; and they all were afraid of him, not believing that he was a disciple.	26 Прибувши ж у Єрусалим, він пробував пристати до учнів, та всі його боялися, не віривши, що він учень.
27 But Barnabas took him, and brought him to the apostles, and told them how he had seen the Lord, and that he had spoken to him; and how in Damascus he had dealt confidently in the name of Jesus.	27 Тоді Варнава взяв його, привів до апостолів і розповів їм, як він у дорозі бачив Господа і що говорив до нього, і як він проповідував відважно в Дамаску ім’я Ісуса.
28 And he was with them coming in and going out in Jerusalem, and dealing confidently in the name of the Lord.	28 І він був з ними, виходячи і входячи до Єрусалиму та проповідуючи сміливо ім’я Господнє;
29 He spoke also to the Gentiles, and disputed with the Greeks; but they sought to kill him.	29 а й розмовляв і змагався з гелленістами, однак вони намагались його вбити.
30 Which when the brethren had known, they brought him down to Caesarea, and sent him away to Tarsus.	30 Брати ж, довідавшись про те, відвели його в Кесарію і вислали в Тарс.
31 Now the church had peace throughout all Judea, and Galilee, and Samaria; and was edified, walking in the fear of the Lord, and was filled with the consolation of the Holy Ghost.	31 Отож, Церква по всій Юдеї, Галилеї і Самарії мала спокій; будуючись і ходячи в Господнім страсі, наповнялася вона втіхою Святого Духа.
32 And it came to pass that Peter, as he passed through, visiting all, came to the saints who dwelt at Lydda.	32 І сталося, що Петро, обходячи всі усюди, прибув і до святих, що мешкали в Лідді.
33 And he found there a certain man named Eneas, who had kept his bed for eight years, who was ill of the palsy.	33 Там він знайшов одного чоловіка, на ім’я Еней, що лежав на ліжку вісім років і був паралітик.
34 And Peter said to him: Eneas, the Lord Jesus Christ healeth thee: arise, and make thy bed. And immediately he arose.	34 Петро сказав до нього: «Енею, Ісус Христос тебе оздоровляє. Устань і сам постели собі ліжко!» І вмить той підвівся.
35 And all that dwelt at Lydda and Saron, saw him: who were converted to the Lord.	35 І бачили його всі мешканці Лідди та Сарону, і навернулися вони до Господа.
36 And in Joppe there was a certain disciple named Tabitha, which by interpretation is called Dorcas. This woman was full of good works and almsdeeds which she did.	36 Була ж у Яффі одна учениця, на ім’я Тавита, що значить у перекладі Дорка (Сарна). Вона була повна добрих діл та милостині, що чинила.
37 And it came to pass in those days that she was sick, and died. Whom when they had washed, they laid her in an upper chamber.	37 І сталося тими днями, що вона занедужала й умерла. Обмили її і поклали в горниці.
38 And forasmuch as Lydda was nigh to Joppe, the disciples hearing that Peter was there, sent unto him two men, desiring him that he would not be slack to come unto them.	38 А що Лідда лежить близько Яффи, учні, почувши, що Петро там, послали двох чоловіків з просьбою до нього: «Не отягайся прийти аж до нас!»
39 And Peter rising up, went with them. And when he was come, they brought him into the upper chamber. And all the widows stood about him weeping, and shewing him the coats and garments which Dorcas made them.	39 Петро негайно рушив з ними. І як прийшов, вони його повели наверх у горницю, де всі вдови оточили його з плачем, показуючи йому туніки й плащі, що їх робила Дорка, бувши з ними.
40 And they all being put forth, Peter kneeling down prayed, and turning to the body, he said: Tabitha, arise. And she opened her eyes; and seeing Peter, she sat up.	40 Велівши всім вийти з хати, Петро став на коліна й почав молитися, а повернувшись до тіла, мовив: «Тавито, встань!» І та відкрила свої очі й, побачивши Петра, сіла.
41 And giving her his hand, he lifted her up. And when he had called the saints and the widows, he presented her alive.	41 Він же подав їй руку та й підвів її і, прикликавши святих та вдів, поставив її живою.
42 And it was made known throughout all Joppe; and many believed in the Lord.	42 Довідалась про це вся Яффа, і багато повірило в Господа.
43 And it came to pass, that he abode many days in Joppe, with one Simon a tanner.	43 Доволі днів Петро перебув у Яффі в одного гарбаря Симона.