Proverbs 7

DOUAI-RHEIMS	Біблія
1 My son, keep my words, and lay up my precepts with thee. Son,	1 Мій сину! Зберігай мої слова, | заповіді мої сховай у себе.
2 Keep my commandments, and thou shalt live: and my law as the apple of thy eye:	2 Додержуй мої заповіді, — і будеш жити, | — і мою науку, як твоїх очей зіницю.
3 Bind it upon thy fingers, write it upon the tables of thy heart.	3 Собі до пальців їх прив’яжи | та напиши їх на таблиці серця свого.
4 Say to wisdom: Thou art my sister: and call prudence thy friend,	4 Скажи до мудрости: «Ти сестра моя», | а розум назви другом,
5 That she may keep thee from the woman that is not thine, and from the stranger who sweeteneth her words.	5 щоб він зберіг тебе від чужої жінки, | від незнайомої з звабливими словами.
6 For I look out of the window of my house through the lattice,	6 Раз якось, коли через вікно мого дому, | крізь ґрати я дивився,
7 And I see little ones, I behold a foolish young man,	7 побачив я посеред простодушних, | помітив я між хлопцями юнака безумного.
8 Who passeth through the street by the corner, and goeth nigh the way of her house.	8 Він проходив вулицею коло її закутка, | і простував дорогою до її дому,
9 In the dark, when it grows late, in the darkness and obscurity of the night,	9 присмерком, вечірньою порою, | у глупу ніч та в темряві, —
10 And behold a woman meeteth him in harlot's attire prepared to deceive souls; talkative and wandering,	10 аж ось назустріч йому жінка, | одягнена, немов повія, хитра серцем.
11 Not bearing to be quiet, not able to abide still at home,	11 Вона — пристрасна й нахабна, | ноги її не посидять у хаті.
12 Now abroad, now in the streets, now lying in wait near the corners.	12 То на вулиці, то на майданах, | на всіх розпуттях у засідку сідає.
13 And catching the young man, she kisseth him, and with an impudent face, flattereth, saying:	13 Вона хапає його та цілує, | і безлично до нього каже:
14 I vowed victims for prosperity, this day I have paid my vows.	14 «Мала принести мирні жертви, | сьогодні я мої обітниці сповнила.
15 Therefore I am come out to meet thee, desirous to see thee, and I have found thee.	15 Тому й вийшла я тобі назустріч, | тебе шукати — та знайшла тебе я.
16 I have woven my bed with cords, I have covered it with painted tapestry, brought from Egypt.	16 Постелю мою я прибрала килимами, | тонку єгипетську тканину розстелила.
17 I have perfumed my bed with myrrh, aloes, and cinnamon.	17 Поприскала я ліжко моє | міррою, алое, цинамоном.
18 Come, let us be inebriated with the breasts, and let us enjoy the desired embraces, till the day appear.	18 Ходи лишень, упийся до ранку пестощами, | та насолодимось любов’ю,
19 For my husband is not at home, he is gone a very long journey.	19 бо мужа нема дома, | вибравсь у далекую дорогу.
20 He took with him a bag of money: he mill return home the day of the full moon.	20 Сакву грошей забрав з собою; | як місяць буде у повні, повернеться він додому.»
21 She entangled him with many words, and drew him away with the flattery of her lips.	21 Зводить вона його своїм щедрим щебетанням, | зводить його солодкими словами.
22 Immediately he followeth her as an ox led to be a victim, and as a lamb playing the wanton, and not knowing that he is drawn like a fool to bonds,	22 І він умить за нею тягне, | немов віл, що йде під обух, | немов олень, що в сильце вскочив,
23 Till the arrow pierce his liver: as if a bird should make haste to the snare, and knoweth not that his life is in danger.	23 покіль стріла його печінки не прошиє, | немов та пташка, що сама летить у сітку, | не знаючи, що йдеться про її погибель.
24 Now therefore, my son, hear me, and attend to the words of my mouth.	24 Слухай тепер мене, мій сину, | вважай на слова уст моїх.
25 Let not thy mind be drawn away in her ways: neither be thou deceived with her paths.	25 Нехай твоє серце до її доріг не хилиться, | не блукай її стежками;
26 For she hath cast down many wounded, and the strongest have been slain by her.	26 бо багатьох вона на смерть поранила, | і найсильніші всі жертвою її упали.
27 Her house is the way to hell, reaching even to the inner chambers of death.	27 Дім її — дорога до Шеолу, | вона веде вниз до покоїв смерти.