І Корінтян 8

¹ Щождо ідоложертовного м’яса, то всім нам відомо, бо маємо знання; знання ж роздимає, а любов будує.

² Коли хтось думає собі, що він щось знає, той ще не знає, як треба знати.

³ Якже хтось любить Бога, той спізнаний ним.

⁴ Отже, відносно споживання ідоложертовного м’яса, ми знаємо, що ідол є ніщо у світі, і що немає іншого Бога, крім одного.

⁵ Бо хоч і є так звані боги, чи то на небі, чи на землі, — їх бо і справді є чимало, отих богів, та чимало тих панів, —

⁶ для нас, однак, є лиш один Бог, Отець, від якого все і для якого — ми; і один Господь Ісус Христос, через якого — усе, і ми через нього.

⁷ Та не всі мають це знання. Деякі з-за привички до ідолів аж по сьогодні споживають м’ясо як ідольську жертву, а сумління їхнє, бувши слабке, скверниться.

⁸ Адже страва не зближує нас до Бога: коли не їмо, не втрачаємо нічого, ані коли їмо, не набуваємо нічого.

⁹ Але глядіть, щоб оця ваша свобода не стала причиною падіння для слабких.

¹⁰ Бо коли хтось побачить тебе, що маєш знання, як ти у капищі сів за стіл, то чи ж його сумління, бувши слабке, не буде заохочене їсти ідольські жертви?

¹¹ Таким то чином твоє знання погубить немічного брата, за якого Христос помер.

¹² Грішивши так проти братів і ранивши їх слабовите сумління, ви грішите проти Христа.

¹³ Тому, якщо страва призводить брата мого до гріха, повік не буду їсти м’яса, щоб не спокушувати мого брата.