1 Crónicas 24

EL LIBRO DEL PUEBLO DE DIOS	Біблія
1 Los descendientes de Aarón también estaban distribuidos por clases. Los hijos de Aarón fueron Nadab, Abihú, Eleazar e Itamar.	1 Вийшов Давид звідти й перебував у неприступних місцях Ен-Геді.
2 Nadab y Abihú murieron antes que su padre, sin tener hijos; y fueron Eleazar e Itamar los ejercieron las funciones sacerdotales.	2 Якже Саул повернувся з гонитви за філістимлянами, йому донесли: он Давид у пустині Ен-Геді.
3 David junto con Sadoc, de los hijos de Eleazar, y con Ajimélec, de los hijos de Itamar, los dividió en clases y los registró según sus funciones.	3 Взяв тоді Саул три тисячі чоловік, вибраних з усього Ізраїля, й пустивсь шукати Давида та його людей на Скелях Диких Кіз.
4 Entre los hijos de Eleazar, había más varones que entre los hijos de Itamar, y por eso, al ser divididos, los jefes de familia fueron dieciséis entre los hijos de Eleazar, y ocho entre los hijos de Itamar.	4 Прийшов він до кошар, що були при дорозі; а була там печера, й Саул увійшов до неї покрити собі ноги, тим часом як Давид із своїми людьми сиділи в глибині печери.
5 Unos y otros fueron divididos por sorteo, porque tanto entre los hijos de Eleazar como entre los hijos de Itamar había jefes consagrados y jefes al servicio de Dios.	5 Кажуть люди Давидові до нього: «Оце той день, що про нього казав тобі Господь: Ось я даю твого ворога тобі в руки: роби з ним, що тобі довподоби.» Устав Давид і крадькома відтяв кусень поли верхньої одежі в Саула.
6 El escriba Semaías, hijo de Natanael, uno de los levitas, los inscribió en presencia del rey de los jefes, y en presencia del sacerdote Sadoc, de Ajimélec, hijo de Abiatar, y de los jefes de las familias sacerdotales y levíticas. Se echaba la suerte, una vez por Itamar y dos veces por Eleazar.	6 Та потім заворушилось у Давида сумління, що він відтяв кусень поли одежі в Саула,
7 La primera suerte cayó sobre Iehoiarib; la segunda sobre Iedaías;	7 і він сказав своїм людям: «Нехай Господь мене боронить, щоб я чинив так з моїм паном, з Господнім помазаником, щоб накладав на нього руку: таж він помазаник Господній!»
8 la tercera sobre Jarím; la cuarta sobre Seorím;	8 І перемовив Давид своїх людей тими словами й не дозволив їм накинутися на Саула. І встав Саул і пішов далі дорогою своєю.
9 la quinta sobre Malquías; la sexta sobre Miamím;	9 Потім встав і Давид, вийшов з печери та й закричав услід Саулові: «Пане мій, царю!» Коли ж озирнувся Саул позад, Давид припав лицем до землі й вклонився.
10 la séptima sobre Hacós; la octava sobre Abías;	10 І каже Давид до Саула: «Чому ти слухаєш людського наговору, мовляв, Давид хоче тобі лиха?
11 la novena sobre Iesúa; la décima sobre Secanías;	11 Дивися, ось сьогодні ти бачив власними очима, як Господь тебе видав у мої руки в печері, а мені радили тебе вбити, та я ощадив тебе й сказав собі: Не зніму руки на мого пана, бо він помазаник Господній.
12 la undécima sobre Eliasib; la duodécima sobre Iaquím;	12 Отче мій! Глянь, подивися: ось у мене в руці кусень поли твоєї верхньої одежі. І коли я міг відтяти кусень поли твоєї верхньої одежі й не вбив тебе, то затям добре, що я не мислю тобі зла, ані зради, й що я нічим не провинився супроти тебе, а ти так і чигаєш, щоб погубити мою душу.
13 la decimotercera sobre Jupá; la decimocuarta sobre Iesebab;	13 Нехай Господь розсудить між мною і тобою! Нехай Господь за мене помститься на тобі, але моя рука не здійметься на тебе!
14 la decimoquinta sobre Bilgá; la decimosexta sobre Imer;	14 Як старовинна приповідка каже: Від злих виходить злодіяння, але моя рука не здійметься на тебе!
15 la decimoséptima sobre Jezir; la decimoctava sobre Hapisés;	15 Проти кого вийшов ізраїльський цар? Кого переслідуєш? Здохлу собаку, одну блоху?
16 la decimonovena sobre Petajías; la vigésima sobre Ezequiel;	16 Нехай Господь буде суддею, нехай розсудить між мною та тобою, нехай розгляне й оборонить мою справу й визволить мене з руки твоєї.»
17 la vigésima primera sobre Iaquín; la vigésima segunda sobre Gamul;	17 Якже Давид скінчив ці слова до Саула, цей промовив: «Чи не твій це голос, сину мій, Давиде?» Та й заплакав Саул уголос.
18 la vigésima tercera sobre Delaías; la vigésima cuarta sobre Maazías.	18 І каже до Давида: «Ти справедливіший від мене, бо ти чинив мені добро, я ж відплатив тобі лихом.
19 Esta fue su distribución por turnos para entrar en la Casa del Señor, conforme al reglamento establecido por Aarón, su padre, como lo había ordenado el Señor, el Dios de Israel.	19 Ти виявив сьогодні незвичайну доброзичливість у тому, що був учинив для мене, бо хоч Господь видав мене був у твої руки, ти мене не вбив.
20 Los hijos de Leví que aún quedaban eran los siguientes: de los hijos de Amram, Subael; de los hijos de Subael, Iejdías;	20 Чи чувано, щоб хтось, зустрівши свого ворога, пустив його спокійно дорогою своєю? Нехай Господь тобі відплатить те добро, що ти зробив мені сьогодні.
21 de Rejabías y sus hijos, el jefe era Isías;	21 Я оце знаю певно, що ти таки будеш царем і що царська влада над Ізраїлем у твоїй руці укріпиться.
22 de los isharitas, Selomot, de los hijos de Selomot, Iájat;	22 Заприсягни ж мені Господом, що ти не вигубиш мого потомства після мене і не згладиш мого ймення з дому мого батька.»
23 de los hijos de Hebrón, el jefe era Ierías, Amarías el segundo, Iajziel el tercero, y Iecamam el cuarto;	23 Давид поклявсь Саулові в тому. Тоді Саул пішов додому, а Давид зо своїми людьми знову зійшов на неприступне місце.
24 de los hijos de Uziel, Micá; de los hijos de Micá, Samir.
25 Isaías era hermano de Micá, y el jefe de los hijos de Isías era Zacarías.
26 De los hijos de Merarí: Majlí y Musí, además de los descendientes de su hijo Iaazías.
27 Hijos de Merarí por la línea de su hijo Iaazías: Sóham, Zacur e Ibrí.
28 Por parte de Majlí, Eleazar, que no tuvo hijos.
29 Por parte de Quis, su hijo Ierajmel.
30 Los hijos de Musí eran Majlí, Eder y Ierimot. Estos eran los hijos de Leví, agrupados por familias.
31 También ellos, igual que sus hermanos, los hijos de Aarón, participaron del sorteo en presencia del rey David, de Sadoc, de Ajimélec, y de los jefes de las familias sacerdotales y levíticas. En cada familia, el jefe fue tratado de la misma manera que su hermano menor.