Épître de Jacques 1

BIBLES DES PEUPLES	Біблія
1 Jacques, serviteur de Dieu et du Christ Jésus, le Seigneur, salue les Douze tribus dispersées dans le monde.	1 Яків, слуга Бога й Господа Ісуса Христа, дванадцятьом поколінням, що у розсіянні, привіт!
2 Frères, soyez joyeux quand vous passez par des épreuves de toute sorte.	2 Уважайте за найвищу радість, мої брати, коли підлягаєте різноманітним спокусам.
3 Cette mise à l’épreuve de votre foi développe votre force de résistance,	3 Ви знаєте, що іспит вашої віри виробляє витривалість,
4 et votre force de résistance doit atteindre un sommet si vous voulez être vous-mêmes parfaits, complets, sans rien de négatif.	4 за витривалістю ж нехай слідом іде чин досконалий, щоб ви були досконалі та бездоганні й щоб нічого вам не бракувало.
5 Si quelqu’un voit que la sagesse lui fait défaut, qu’il demande à Dieu et il recevra, car Dieu donne volontiers à tous, sans se faire prier.	5 Коли ж комусь із вас мудрости бракує, нехай просить у Бога, який дає всім щедро й за це не докоряє, і вона йому дасться.
6 Mais il faut demander avec foi, sans avoir peur, car celui qui hésite est comme les vagues de la mer, livrées aux vents.	6 Тільки ж хай просить із вірою, без жадного вагання; бо хто вагається, той подібний до морської хвилі, що її здіймає і коливає на всі боки вітер.
7 Celui qui en est là ne doit pas croire qu’il recevra quoi que ce soit du Seigneur.	7 Така людина нехай собі не уявляє, що прийме щось від Господа; —
8 L’homme incertain, toute son existence sera instable.	8 людина з подвійною душею, непостійна у всіх своїх дорогах.
9 Le frère de condition inférieure doit se réjouir quand sa situation s’améliore.	9 Хай брат низького стану хвалиться своїм вивищенням,
10 Et le riche, de même, doit se réjouir quand il est rabaissé, car il lui faut passer comme la fleur des champs.	10 а багатий — пониженням своїм, бо й він промине так, мов цвіт трави.
11 Le soleil se lève et vient la chaleur, l’herbe se dessèche, sa fleur tombe et perd sa belle apparence. Le riche de même verra retomber ses affaires.	11 Зійшло бо пекуче сонце й траву висушило, і цвіт її впав, і краса виду її зникла. Так і багатий у своїх заходах зів’яне.
12 Heureux l’homme qui a supporté l’épreuve; car celui qui en est sorti éprouvé, recevra la couronne de vie que Dieu a promise à ceux qui l’aiment.	12 Блаженний чоловік, що перетриває пробу, бо він, як буде випробуваний, дістане вінець життя, що Господь обіцяв тим, які його люблять.
13 Il ne faut jamais dire au moment de l’épreuve: “Dieu veut me faire tomber!” Car, si Dieu est à l’abri de tout mal, de son côté il ne cherche à faire tomber personne.	13 Ніхто спокушуваний нехай не каже: Бог мене спокушає; бо Бог не може бути спокушуваний злом, і сам він не спокушає нікого;
14 Pour chacun la tentation vient de sa propre convoitise qui l’attire et le séduit.	14 кожний спокушається своєю власною пожадливістю, яка його притягає і зводить.
15 Alors la convoitise devient mère et met au monde le péché. Le péché grandit, mûrit, et la mort est son fruit.	15 А потім пожадливість, завагітнівши, породжує гріх; гріх же, здійснений, — породжує смерть.
16 Donc, mes bien-aimés, ne vous y trompez pas:	16 Не вводьте, мої любі брати, самих себе в оману.
17 toute chose bonne qui vous est donnée, tout don parfait, vient d’en haut. Il descend d’auprès du Père, chez qui la lumière est toujours au fixe et les ombres ne passent pas.	17 Всяке добре даяння й усякий досконалий дар згори сходить від Отця світла, в якого нема ані зміни, ані тіні переміни.
18 De propos délibéré, il nous a engendrés par la parole de vérité pour que nous soyons la fleur de toute sa création.	18 Він забажав нас породити словом правди, щоб ми були немов первістками його створінь.
19 Voyez, frères bien-aimés: chacun doit être prêt à écouter, et ne pas parler tout de suite - et ne pas se mettre tout de suite en colère.	19 Знайте, мої улюблені брати: хай кожен буде скорий до слухання, повільний до говорення, непоквапний до гніву,
20 Car la colère de l’homme ne fait pas la justice de Dieu.	20 бо гнів людини не чинить справедливости Божої.
21 Remplacez donc par la douceur toutes les ordures et les excès du mal, et accueillez la parole qu’on a semée en vous, qui a le pouvoir de sauver vos âmes.	21 Тому, відкинувши всякий бруд та останок злоби, прийміть з покірністю посаджене слово, що може спасти ваші душі.
22 Ne soyez pas seulement des auditeurs de la parole; passez à l’action, ou bien vous êtes dans l’illusion.	22 Будьте виконавцями слова, а не лише слухачами, самі себе обманюючи.
23 Un auditeur de la Parole qui ne passe pas à l’action est comme cet homme qui observait son visage dans un miroir;	23 Бо хто лише слухає слово, але його не чинить, той подібний до чоловіка, що розглядає у дзеркалі обличчя, яке має від природи:
24 il se regardait, mais sitôt parti il ne savait plus comment il était.	24 ледве поглянув на самого себе, відійшов і зараз же забув, який він.
25 C’est le contraire pour celui qui se penche sur la loi parfaite, la loi libératrice, et qui s’y attarde, et qui passe aux œuvres au lieu de rester un auditeur. Heureux est-il, car il l’a mise en pratique.	25 Хто ж пильно заглядає в досконалий закон свободи й у ньому перебуває, — не як слухач-забудько, а як виконавець діла, — той щасливий у ділі своїм.
26 Si quelqu’un se croit très religieux alors qu’il ne contrôle pas ses paroles, il se trompe lui-même et sa religion ne vaut rien.	26 Коли хтось уявляє собі, що він побожний, а не стримує язика, лиш обманює своє серце, побожність того марна.
27 Voici quelle est la religion sincère et sans reproche aux yeux de Dieu notre Père: prendre soin des orphelins et des veuves en détresse et ne pas se laisser contaminer par le monde.	27 Чиста побожність і безплямна перед Богом і Отцем ось у чому полягає: відвідувати сиріт та вдовиць у їхнім горі і чистим берегти себе від світу.