Première épître aux Thessaloniciens 2

BIBLES DES PEUPLES	Біблія
1 Vous savez, frères, que notre passage chez vous n’a pas été sans profit.	1 Самі ж ви знаєте, брати, що наш прихід до вас не був даремний;
2 Nous venions juste d’être bien éprouvés et maltraités à Philippes, comme vous le savez, mais, comptant sur Dieu, nous avons pris le risque de vous annoncer l’Évangile de Dieu malgré une forte opposition.	2 але хоч ми перед тим зазнали страждань та зневаг, як вам відомо, у Филиппах, Бог наш дав нам сміливість проповідувати вам Божу Євангелію з великою запопадливістю.
3 Nous ne vous avons pas fait entendre la voix de l’erreur ou de l’impureté, et nous n’avons rien déguisé.	3 Бо наша заохота не має в собі ні облуда, ні нечистоти, ані підступу.
4 Puisque c’est Dieu qui nous a examinés et retenus pour nous confier l’Évangile, nous le prêchons, non pour plaire aux hommes, mais à Dieu qui examine nos cœurs.	4 Але, як Бог, визнавши нас гідними, доручив нам Євангелію, так ми й говоримо, стараючись подобатися не людям, а Богові, який випробовує серця наші.
5 Pas un moment nous ne vous avons flattés, comme vous le savez; et nous n’avons pas cherché l’argent - Dieu en est témoin -	5 Та й не було в нас ніколи лестивого слова, як знаєте, ані таємної зажерливої думки. Бог тому свідок!
6 ou les honneurs, que cela vienne de vous ou d’autres personnes.	6 Ми не шукали від людей слави, ні від вас, ані від інших, 7, хоч і могли, як апостоли Христові, бути тягарем вам. Ми, навпаки, були лагідні між вами. Як годувальниця піклується про своїх дітей,
7 Comme apôtres du Christ, nous aurions pu nous faire servir; mais nous nous sommes faits tout petits au milieu de vous, comme la maman qui joue avec son bébé.	7 так і ми, з палкого до вас почуття, раді були передати вам не лише Божу Євангелію, а й власні душі; такими дорогими ви нам стали.
8 Nous tenions tellement à vous que nous étions prêts à vous donner, non seulement l’Évangile de Dieu, mais notre propre vie. C’est que vous nous étiez vraiment chers.	8 Ви пам’ятаєте, брати, про наш труд та про працю: вночі і вдень ми працювали, щоб з вас когось не обтяжити, та проповідували вам Божу Євангелію.
9 Rappelez-vous, frères, nos fatigues et nos soucis. Tout en vous prêchant l’Évangile de Dieu, nous avons travaillé de nuit et de jour pour n’être à la charge d’aucun d’entre vous.	9 Ви й Бог свідки, як свято, справедливо й бездоганно ми поводилися між вами, віруючими.
10 Vous êtes témoins, et Dieu aussi, que nous avons été vraiment saints, droits et sans reproche avec vous tous qui avez cru.	10 Самі знаєте, як ми кожного з вас, мов батько своїх дітей,
11 Vous savez comment nous avons suivi chacun de vous, comme un père ses enfants.	11 просили, умовляли й заклинали жити достойно перед Богом, який вас кличе до свого Царства і слави.
12 Nous vous avons encouragés et instruits, et nous avons insisté pour que votre façon de vivre soit digne du Dieu qui vous a appelés à son Royaume et à sa Gloire.	12 І тому ми також дякуємо Богові безперестанку за те, що ви, ледве почувши від нас слово Боже, прийняли його не як слово людське, а як воно є справді — як Боже слово, що й діє у вас, віруючих.
13 Justement, nous rendons grâce à Dieu constamment parce que, après avoir entendu et reçu de nous la parole de Dieu, vous l’avez prise, non pour une parole humaine, mais pour ce qu’elle est vraiment: une parole de Dieu. Et elle est active parmi vous qui croyez.	13 Ви бо, брати, почали наслідувати Божі Церкви, що в Юдеї у Христі Ісусі, бо й ви терпіли те саме від ваших земляків, як і вони від юдеїв,
14 Dans le Christ, frères, vous avez suivi en tout les Églises de Dieu en Judée: vous avez été persécutés par vos frères de race, tout comme elles l’ont été par les Juifs.	14 які і Господа Ісуса вбили, і пророків, і нас переслідували, чим вони й Богові не подобалися, і усім людям супротивні.
15 Ce sont eux qui ont tué Jésus et les prophètes, et maintenant ils nous poursuivent. Ils ne plaisent sûrement pas à Dieu, et ils se font les ennemis de tous les hommes,	15 Вони забороняють нам до поган говорити, щоб ті спаслися, тож повсякчасно доповнюють свої провини. Врешті спіткав їх. гнів.
16 quand ils nous empêchent de prêcher aux païens pour qu’ils soient sauvés. Ils font tout pour mettre le comble à leurs péchés, mais à la fin, la Colère va se décharger sur eux.	16 А ми, брати, розлучені з вами на коротку хвилину обличчям, не серцем, старалися щоскоріш побачити ваше обличчя: така наша туга за вами.
17 Frères, comme nous nous trouvions privés de vous depuis un bon moment, de corps mais non de cœur, nous avions un grand désir de revoir vos visages et nous en cherchions le moyen.	17 Тому хотіли прийти до вас, таки я, Павло, — раз і вдруге, та сатана перешкодив нам.
18 Nous avons voulu aller chez vous - pour moi, Paul, ç’a été plus d’une fois - mais Satan nous a mis des obstacles.	18 Яка бо наша надія або радість, або вінець слави, як не ви, перед Господом нашим Ісусом, у день його приходу?
19 Car, où sont nos espoirs et qui est notre joie sinon vous? Et qui sera notre couronne et notre orgueil en présence du Seigneur Jésus le jour où il nous visitera?	19 Так! Ви — наша слава й наша радість.
20 C’est vous qui êtes notre gloire et notre joie.