Livre d'Ézéchiel 33

BIBLES DES PEUPLES	Біблія
1 Cette parole de Yahvé me fut adressée:	1 Надійшло до мене таке слово Господнє:
2 “Fils d’homme, tu diras ceci aux enfants de mon peuple, tu leur diras: Lorsque je fais venir l’épée contre un pays, les gens du pays choisissent quelqu’un parmi eux et le mettent à faire le guet.	2 «Сину чоловічий! Промов до твоїх земляків і скажи їм: Коли я пошлю меч на якусь землю, а люди тієї землі візьмуть із-між себе чоловіка та й поставлять його за вартового в себе,
3 S’il voit que l’épée menace l’endroit, il sonne du cor et avertit le peuple.	3 і він побачить меч, що йде на землю, та й затрубить у трубу й остереже людей,
4 Si quelqu’un entend le son du cor et ne tient pas compte de l’avertissement, si l’épée vient et le fauche, il est responsable de sa mort.	4 і коли хтось почує звук труби, але не зважатиме на нього, і меч надійде і його захопить, — то кров його упаде на його голову.
5 S’il a entendu le son du cor et n’a pas tenu compte de l’avertissement, il est responsable, et la sentinelle qui a donné l’avertissement n’a rien à craindre.	5 Він чув звук труби, але не зважав на нього: кров його буде на ньому. Той же, хто зважав, урятував життя своє.
6 Mais si le guetteur voit que l’épée menace et ne sonne pas du cor, si le peuple n’est pas averti et que l’épée vient faucher quelqu’un parmi le peuple, celui-ci sera fauché à cause de sa faute, mais je demanderai compte de son sang à la sentinelle.	6 Коли ж вартовий побачить меч і не затрубить у трубу, і люди не будуть остережені, і прийде меч та й забере в когось із них життя, то той умре за свою провину, але (відповідальности за) кров його я буду вимагати з руки вартового.
7 Toi donc, fils d’homme, je t’ai placé comme une sentinelle pour la maison d’Israël; dès que tu entendras une parole sortir de ma bouche, tu les avertiras de ma part.	7 Отже, й тебе, сину чоловічий, поставив я вартовим над домом Ізраїля, щоб ти, як почуєш з моїх уст слово, остеріг їх від мене.
8 Lorsque je dirai au méchant: “Méchant, tu vas mourir!” si tu ne lui parles pas, si tu ne le mets pas en garde contre sa mauvaise conduite, le méchant mourra à cause de sa faute, mais je te demanderai compte de son sang.	8 Коли я скажу безбожникові: Безбожнику, ти вмреш! — і ти не скажеш нічого, щоб відвернути безбожника від його поведінки, то він, безбожник, умре за свою провину, але (відповіді за) кров його я буду вимагати від тебе.
9 Par contre, si tu as mis en garde le méchant contre sa mauvaise conduite et qu’il ne s’en est pas écarté, s’il ne revient pas de sa mauvaise conduite, il mourra à cause de sa faute et toi tu n’auras rien à craindre.	9 Коли ж ти остеріг безбожника, щоб він відвернувсь від своєї поведінки, і він від неї не відвернувся, то він умре за свою провину, а ти врятував свою душу.
10 Fils d’homme, tu vas dire à la maison d’Israël: On vous entend dire: “Nous sommes sous le poids de nos péchés et nous dépérissons à cause d’eux sans espoir d’en sortir.”	10 Ти ж, сину чоловічий, скажи домові Ізраїля: Ви все говорите: Проступки наші і гріхи наші тяжать над нами, і ми через них гинемо. Як нам жити?
11 Tu leur répondras: “Aussi vrai que je suis vivant - parole de Yahvé - je ne désire pas la mort du méchant, mais qu’il renonce à sa mauvaise conduite et qu’il vive. Revenez, revenez du chemin que vous avez pris: pourquoi mourir, maison d’Israël?”	11 Скажи їм: Клянусь, як от живу я, — слово Господа Бога, — я не бажаю смерти грішника; бажаю, щоб він відвернувся від своєї поведінки і жив. Відверніться, відверніться від вашої лихої поведінки! Чому б вам умирати, доме Ізраїля?
12 Tu diras aux enfants de ton peuple: La justice du juste ne le sauvera pas après qu’il se sera mis à pécher, et la méchanceté du méchant ne le fera pas tomber après qu’il se sera détourné de sa méchanceté, pour la même raison que le juste, lui, ne vivra pas.	12 Ти ж, сину чоловічий, промов до твоїх земляків: Праведність праведного не врятує його, коли він провиниться, і безбожність безбожного не пошкодить йому, коли він навернеться від своєї безбожности. Праведник, коли згрішить, не зможе залишитися живим за свою праведність.
13 Je peux dire au juste: Tu vivras! Mais s’il se repose alors sur ses mérites et se met à commettre l’injustice, on oubliera sa justice et il mourra à cause de l’injustice qu’il aura commise.	13 Коли я скажу праведникові: Ти будеш жити, — а він, поклавшись на свою праведність, заходиться чинити зло, то йому не згадаються усі його праведні учинки, і він помре за зло, яке чинив.
14 De même je peux dire au méchant: Tu mourras! Mais s’il se détourne de son péché et se met à faire ce qui est droit et juste,	14 А коли я скажу безбожникові: Ти мусиш умерти! — він же навернеться від своїх гріхів і почне чинити суд і справедливість,
15 s’il rend ce qu’on lui a prêté ou ce qu’il a volé, s’il marche selon mes commandements et ne commet plus l’injustice, en vérité il vivra et ne mourra pas.	15 зверне заставу, віддасть награбоване, ходитиме в законах, що ведуть до життя, зла більше не буде чинити, — то він напевне не вмре, — він житиме.
16 On ne tiendra plus compte de tous les péchés qu’il a commis; puisqu’il agit selon le droit et la justice, il vivra.	16 Ні одного гріха, які вчинив, йому не згадають більше: він почав творити суд і справедливість, і буде жити.
17 Les enfants de ton peuple disent: “La façon de voir de Yahvé n’est pas correcte”, mais c’est la leur qui n’est pas correcte.	17 А твої земляки говорять: Не по правді чинить Господь, — тим часом як самі вони чинять не по правді.
18 Dès que le juste se détourne de sa justice et commet ce qui est injuste, cela même le fait mourir.	18 Коли праведник відвернеться від своєї праведности й заходиться чинити зло, він за те вмре.
19 Et quand le méchant se détourne de sa méchanceté et se met à faire ce qui est droit et juste, cela même lui donne la vie.	19 А коли безбожник навернеться від своїх гріхів і стане чинити суд і справедливість, то він за те буде жити.
20 Vous avez beau dire: “La voie de Yahvé n’est pas correcte”, moi je vous jugerai, chacun selon sa conduite, maison d’Israël.	20 А ви говорите: Не по правді чинить Господь! Я судитиму вас, доме Ізраїля, кожного за його вчинками.»
21 En la onzième année de notre déportation, le 5 du dixième mois, un rescapé de Jérusalem arriva chez moi; il me dit: “La ville est tombée.”	21 Дванадцятого року, п’ятого дня десятого місяця нашого вислання, прибув до мене один утікач із Єрусалиму і звістив: Узято місто!
22 Or la main de Yahvé avait été sur moi durant la soirée avant l’arrivée du fugitif, et au matin, au moment où cet homme arrivait chez moi, Yahvé m’ouvrit la bouche: je n’étais plus muet!	22 Та ще ввечорі напередодні перед приходом утікача найшла була на мене рука Господня, розтуливши мені уста саме, як той уранці прибув був до мене. Уста мої розтулились, і я не був більше німим.
23 Alors cette parole de Yahvé me fut adressée:	23 І надійшло до мене таке слово Господнє:
24 “Fils d’homme, ceux qui sont restés dans les ruines en terre d’Israël disent ceci: Abraham était seul et il a reçu le pays en possession. Nous sommes encore nombreux et le pays nous appartient.	24 «Сину чоловічий! Мешканці тих руїн на Ізраїльській землі мовлять ось яке: Авраам був один і одержав цю землю в посілість, а нас багато: тож нам належиться земля в посілість.
25 Tu leur diras cette parole de Yahvé: “Vous mangez la chair non saignée, vous tournez vos regards vers vos sales idoles, vous répandez le sang, - et vous voulez posséder ce pays?	25 Отже, скажи їм: Так говорить Господь Бог: Ви їсте з кров’ю, підводите очі ваші на бовванів і проливаєте кров, — та й хочете одержати в посілість землю?
26 Vous êtes sur des ruines, et vous continuez de vivre de façon scandaleuse, chacun souille la femme de son prochain. Et vous voulez posséder ce pays!”	26 Ви спираєтесь на ваші мечі, коїте гидоти, знечещуєте один у одного жінок, — та й хочете одержати в посілість землю?
27 Tu ajouteras: “Voici ce que dit Yahvé: Aussi vrai que je suis vivant, ceux qui sont dans les ruines tomberont par l’épée, ceux qui sont dans la campagne seront dévorés par les bêtes sauvages, et ceux qui sont dans les abris et les cavernes mourront par la peste.	27 Ось як маєш їм сказати: Так говорить Господь Бог: Клянусь, як от живу я! Ті, що живуть у руїнах, поляжуть від меча; тих, що на полі, віддам на здобич звірю; а ті, що по твердинях та печерах, помруть від чуми,
28 Je ferai de ce pays une ruine, je mettrai par terre leur force et leur orgueil, et les montagnes resteront abandonnées, sans habitants.	28 Я зроблю країну безлюдною пустинею, і прийде кінець її гордій могутності. Гори Ізраїля лежатимуть пустинею, ніхто не буде більше ними проходити.
29 Le jour où j’aurai fait du pays une ruine et un désert à cause de tous les crimes qu’ils ont commis, ils sauront que je suis Yahvé”	29 І взнають, що я — Господь, як зроблю країну безлюдною пустинею, за всі їхні гидоти, що вони коїли.
30 Tu le sais, fils d’homme, les enfants de ton peuple parlent de toi le long des murs et aux portes des maisons, ils se disent l’un à l’autre: “Allons entendre ce qui vient de Yahvé.”	30 Щождо тебе, сину чоловічий, то ось твої земляки розмовляють про тебе попід мурами та в дверях коло домів у себе; один до одного, і брат до брата кажуть: Ходім, послухаймо, яке слово вийшло від Господа!
31 Alors ils viennent vers toi comme ils iraient ailleurs, ils s’asseyent près de toi pour entendre tes paroles, mais ils ne les mettent pas en pratique. Le mensonge est dans leur bouche et ils ne cherchent que leur intérêt.	31 І вони приходять до тебе гуртом і сідають перед тобою — люд мій! — і слухають твої слова, але не виконують їх. Брехня в них на устах, серце їх уганяє за наживою.
32 Tu es pour eux comme une chanson qu’on aime: la voix est belle et il joue bien! Ils écoutent tes paroles mais ils n’en font rien.	32 І ось ти в них, мов співак забавний, що має гарний голос ще й на струнах доладу перебирає. Вони слухають твоє слово, але не виконують його.
33 Mais quand cela arrivera - et cela va arriver - ils sauront qu’il y avait un prophète au milieu d’eux.	33 А як воно справдиться, — ба воно вже й справджується, — тоді зрозуміють, що між ними був пророк.»