| 1 Ce fameux Simon qui avait dénoncé le trésor et sa propre patrie commença à calomnier Onias: selon lui, c’était Onias qui avait fait attaquer Héliodore et qui était à l’origine de toutes les difficultés.” | 1 Згаданий Симон, який видав скарби й батьківщину, обмовив Онію, мовляв, то він нацькував проти Геліодора й був причиною його нещастя, |
| 2 Il osait faire passer pour un ennemi de l’État, celui qui était le bienfaiteur de la ville, le défenseur de ses compatriotes, et qui observait si fidèlement la Loi. | 2 і добродія міста, покровителя одноплемінників, ревнителя законів він зухвало назвав бунтарем проти держави. |
| 3 Cette haine alla si loin que des partisans de Simon commirent des attentats. | 3 Ненависть так загострилася, що один з прибічників Симона пустився на душогубства. |
| 4 Onias comprit le danger de cette rivalité et vit qu’Apollonius, le gouverneur militaire de la Cœlé-Syrie et de la Phénicie, encourageait la méchanceté de Simon. | 4 Тоді Онія, бачивши небезпеку тієї незгоди і те, що Аполлоній, син Менестея, правитель Келесирії та Фінікії, ще побільшує злобу Симона, |
| 5 C’est pourquoi il alla trouver le roi, non pour accuser ses compatriotes, mais parce qu’il était soucieux de l’intérêt général et du bien particulier de tout son peuple; | 5 пішов до царя, — не як обвинувач своїх громадян, а радше мавши на думці загальне добро й добро кожного з усієї громади; |
| 6 il voyait bien que sans une intervention du roi les affaires ne s’arrangeraient pas et Simon continuerait dans sa folie. | 6 бо добре розумів, що без царського заступництва неможливо було осягнути миру і що Симон не спинить своє безумство. |
| 7 Séleucus était mort et Antiocus surnommé Épiphane lui avait succédé. Jason, frère d’Onias, s’empara alors du souverain pontificat. | 7 Коли ж Селевк відійшов на той світ, а царство взяв у руки Антіох, прозваний Епіфаном, тоді Ясон, брат Онії, намагався обманом захопити первосвященство. |
| 8 Dans une rencontre avec le roi, il lui promit 360 talents d’argent et 80 talents venant d’autres revenus. | 8 Розмовляючи з царем, він обіцяв йому 360 талантів срібла й 80 талантів з іншого прибутку. |
| 9 Il était prêt en outre à s’engager par écrit pour 150 autres talents si on l’autorisait à construire de sa propre autorité et selon ses propres vues un gymnase et une école militaire et s’il pouvait donner à des habitants de Jérusalem le titre de “citoyens d’Antioche”. | 9 Крім того, він зобов’язався дати ще інших 150 талантів, якщо дадуть йому повновладу заснувати гімназію та ефебію й надавати антіохійське громадянство мешканцям Єрусалиму. |
| 10 Le roi consentit à tout. Dès que Jason eut obtenu le pouvoir, il commença à introduire les habitudes grecques parmi ses concitoyens. | 10 І коли цар пристав на те, Ясон, захопивши владу в руки, запопався відразу переводити своїх земляків на грецькі звичаї. |
| 11 Il supprima les franchises que les rois avaient accordées aux Juifs par humanité, (elles avaient été obtenues par Jean, père de cet Eupolème qui plus tard fut envoyé en ambassadeur pour conclure un traité d’alliance et d’amitié avec les Romains). Il supprima aussi les institutions légitimes et il établit des coutumes contraires à la Loi. | 11 Він скасував ті царські пільги, що були признані доброзичливо юдеям завдяки Іоанові, братові Евполема, який був послом до римлян у справі укладення дружби та союзу; він скасував законні установи й запровадив звичаї, противні законові. |
| 12 Il se fit un plaisir de construire un gymnase au pied même de l’acropole, et il entraîna les meilleurs des jeunes gens dans les exercices du gymnase. | 12 З радістю заснував він під самісінькою твердинею гімназію і щонайвизначніших юнаків скликав до фізичних вправ. |
| 13 Complètement perverti, Jason se conduisait comme un impie et non comme un grand prêtre. Vivre à la grecque devint une mode, et ce fut une invasion de coutumes étrangères. | 13 Надмірне безчестя Ясона довело до вершини гелленізму — переходу до чужосторонніх звичаїв, — був бо безбожником, а не первосвящеником. |
| 14 Les prêtres ne montraient plus aucun soin pour le service de l’autel, ils méprisaient le Temple et négligeaient les sacrifices: dès qu’ils entendaient l’appel pour le lancement du disque, ils couraient au terrain de sport pour prendre part aux compétitions, ce qui était interdit par la Loi. | 14 Тому священики не дбали вже більше про службу коло жертовника, а, занехаявши храм і занедбавши жертви, скоро давано знак для метання диском, поспішали взяти участь у протизаконних вправах у палестрі, |
| 15 Ils se moquaient bien des valeurs traditionnelles, mais ils étaient convaincus de la supériorité grecque. | 15 і, не ставивши ні у що батьківську гідність, цінували якнайвище грецьку пишноту. |
| 16 Ils allaient ainsi au-devant de situations difficiles, car ceux-là mêmes dont ils cherchaient à copier les manières de vivre et auxquels ils voulaient ressembler en tous points, allaient devenir leurs ennemis et leurs bourreaux. | 16 За те вони й опинились у халепі: тих, що були їхніми ворогами й кривдниками, хотіли вони наслідувати в поведінці й бути схожими на них у всьому, а ті й стали їм ворогами та катами; |
| 17 La période suivante montrera bien qu’on ne viole pas sans châtiment les lois divines. | 17 бо порушувати Божі закони не можна безкарно, — це виявить наступний час. |
| 18 Comme on célébrait à Tyr, en présence du roi, les jeux qui se déroulaient tous les quatre ans, | 18 Коли в Тирі, в присутності царя, відбувалися п’ятирічні ігрища |
| 19 le méprisable Jason envoya comme délégués de Jérusalem des “citoyens d’Antioche” qui portaient avec eux 300 drachmes d’argent pour le sacrifice en l’honneur d’Héraclès. Heureusement, ceux qui portaient cet argent ne voulurent pas le donner pour le sacrifice, pensant que ce n’était pas convenable, et demandèrent qu’on en fasse un autre usage. | 19 отой мерзенний Ясон послав як представників Єрусалиму кілька глядачів, що прийняли були антіохійське громадянство й принесли з собою 300 драхм срібла на жертву для Геракла. Одначе, ті, що принесли їх, уважали за краще не вживати їх на жертву, бо це не личило б, а скласти на якусь іншу потребу. |
| 20 Ainsi l’argent destiné par Jason au sacrifice en l’honneur d’Héraclès fut affecté à la construction de navires de guerre grâce à cette demande de ceux qui l’apportaient. | 20 Отже, те, що за наміром того, хто їх послав, мало піти на жертву для Геракла, завдяки тим, що принесли, пішло на будову човнів. |
| 21 Apollonius fils de Ménestée avait été envoyé en Égypte pour assister au mariage du roi Philométor. Antiocus apprit que ce roi était devenu hostile à sa politique et il se préoccupa de sa propre sécurité; c’est pourquoi il vint à Joppé, d’où il gagna Jérusalem. | 21 Коли ж Аполлоній, син Менестея, був висланий в Єгипет на коронування царя Філометора, Антіох, довідавшися, що цар не похваляв його поступків, почав думати про власну безпеку й тому прибув він у Яффу, а звідтіля пішов у Єрусалим. |
| 22 Jason et la ville le reçurent solennellement, il fit son entrée à la lumière des torches et au milieu des acclamations; après quoi il partit avec ses troupes vers la Phénicie. | 22 Ясон і місто прийняло його пишно, зо смолоскипами та гучними криками; по тому він пішов з військом у Фінікію. |
| 23 Au bout de trois ans, Jason envoya Ménélas, le frère du Simon dont on a parlé plus haut, pour porter l’argent au roi et régler un certain nombre de problèmes importants. | 23 По трьох роках Ясон вислав Менелая, брата згаданого Симона, щоб той приніс гроші цареві та й нагадав йому деякі пильні справи. |
| 24 Ménélas se fit recommander auprès du roi et se présenta comme un homme important; il lui offrit 300 talents d’argent de plus que ne l’avait fait Jason et se fit attribuer le souverain pontificat. | 24 А Менелай, увійшовши у взаємини з царем і прихиливши його на свій бік поважним своїм виглядом, захопив для себе первосвященство тим, що дав на 300 талантів срібла більше від Ясона, |
| 25 Après avoir reçu les lettres royales confirmant sa charge, il repartit; il n’avait rien pour mériter ce titre de grand prêtre et il n’apportait avec lui que la violence d’un tyran cruel et la rage d’une bête sauvage. | 25 тож і повернувся з царськими грамотами в руках, хоч і не мав нічого гідного для священства, а тільки лють жорстокого тирана та шал дикої звірюки. |
| 26 Ainsi Jason, qui avait pris la place de son frère, voyait aujourd’hui un autre prendre sa place et l’obliger à fuir en Ammanitide. | 26 Отак Ясон, що був усунув підступно свого власного брата, сам був усунений іншим і мусів утікати в край аммоніїв. |
| 27 Ménélas s’empara du pouvoir, mais il ne versa rien de l’argent qu’il avait promis au roi | 27 Щодо Менелая, то він осягнув владу, але з обіцяних цареві грошей не дав нічого, |
| 28 en dépit des réclamations de Sostrate, préfet de la forteresse, qui était chargé de percevoir les impôts. C’est pourquoi ils furent tous les deux convoqués par le roi. | 28 хоч і Сострат, начальник твердині, вимагав їх від нього, бо йому доручено збірку податків. З тієї причини їх обидвох покликано до царя. |
| 29 Ménélas laissa pour le remplacer comme grand prêtre son frère Lysimaque, et Sostrate laissa Kratès, le chef des Chypriotes. | 29 Тоді Менелай лишив своїм намісником у первосвященстві власного брата Лісімаха, а Сострат — Кратета, начальника кипрійців. |
| 30 C’est alors que les habitants de Tarse et de Mallos se révoltèrent, car leur ville avait été donnée en cadeau à Antiokis, la concubine du roi. | 30 Під час цих подій мешканці Тарсу й Маллосу вчинили повстання, бо їх передано як гостинець Антіохіді, царській наложниці. |
| 31 Le roi partit au plus vite pour régler cette affaire et laissa Andronique, grand fonctionnaire, pour le remplacer. | 31 Тому цар чимдуж вирушив, щоб полагодити цю справу, лишивши намісником Андроніка, одного з найвидатніших урядовців. |
| 32 Ménélas pensa que c’était le bon moment pour voler quelques vases d’or dans le Sanctuaire et les offrir à Andronique; il réussit à en vendre d’autres à Tyr et dans les villes voisines. | 32 Тоді Менелай, гадаючи, що настав слушний час, забрав крадькома деякий золотий посуд із храму й подарував його Андронікові, а деякий пощастило йому спродати місту Тирові й сусіднім містам. |
| 33 Lorsque Onias le sut de façon certaine, il alla se réfugier dans un lieu d’asile, à Daphné près d’Antioche, et de là il le dénonça. | 33 Коли про це певно довідався Онія, який оселився у захисному місці Дафне біля Антіохії, почав йому докоряти. |
| 34 C’est pourquoi Ménélas prit à part Andronique et le pressa d’assassiner Onias; Andronique vint donc trouver Onias de mauvaise foi, il lui prêta serment en lui tendant la main droite et le décida ainsi, malgré ses soupçons, à sortir de son asile; et aussitôt il le mit à mort sans le moindre respect pour la justice. | 34 Після того Менелай, узявши до себе Андроніка, . намовив його забити Онію. Андронік прийшов до Онії, заговорив його підступно і, простягнувши йому з клятвою правицю, — хоч і не усунув цілком підозри, — спонукав його таки вийти з безпечного сховку й забив на місці без жодної уваги на справедливість. |
| 35 C’est pourquoi, non seulement les Juifs, mais aussi beaucoup parmi les non-Juifs, furent indignés et trouvèrent scandaleux l’assassinat criminel de cet homme. | 35 За те не тільки юдеї, але й чимало поган були обурені та вболівали над несправедливим убивством тої людини. |
| 36 Lorsque le roi rentra de la région de Cilicie, les Juifs de la ville et les Grecs qui avaient comme eux le mal en horreur, vinrent le trouver à propos de l’assassinat injuste d’Onias. | 36 І коли цар повернувся з кілікійських країв, юдеї, що були в столиці, і греки, які поділяли їхній біль, прийшли до нього з приводу беззаконного вбивства Онії. |
| 37 Se rappelant la sagesse et la vie irréprochable de la victime, Antiocus pleura, tant il était peiné, ému au plus profond de lui-même: | 37 Засмучений до глибини душі й повен спочуття, Антіох почав плакати на згадку про розсудливість і великий хист покійника, |
| 38 Puis il fut pris de colère, il retira à Andronique sa charge et lui fit déchirer les vêtements; il fit conduire ce meurtrier par toute la ville et le fit mettre à mort à l’endroit même où il avait assassiné injustement Onias; c’est ainsi que le Seigneur le frappa d’un juste châtiment. | 38 отож, палаючи сильним гнівом, здер негайно ж порфіру з Андроніка, подер на ньому одежу й звелів вести його кругом по цілому місті аж до того ж місця, де той злочинне вбив Онію і там скарав смертю лютого вбивцю. Отак Господь заплатив йому належною карою. |
| 39 Pendant ce temps Lysimaque, en accord avec Ménélas, avait commis un grand nombre de vols sacrilèges dans la ville. Comme le bruit s’en répandait au-dehors, le peuple se souleva contre Lysimaque après que beaucoup d’objets d’or avaient déjà été dispersés. | 39 Коли Лісімах, за згодою Менелая, вчинив багато святотатств по місті й коли чутка про те рознеслась назовні, народ згромадився проти Лісімаха, бо чимало золотого посуду вже рознесено. |
| 40 Pour réprimer le soulèvement du peuple en colère, Lysimaque arma près de 3 000 hommes et prit l’initiative de la violence; il avait mis à leur tête un certain Auranos, aussi fou qu’il était vieux. | 40 А що натовп, повний гніву, вчинив повстання, то Лісімах, озброїв зо 3 000, і чинив насилля на чолі з Аураном, що був не менш старий, як жорстокий. |
| 41 Quand ils se virent attaqués par Lysimaque, les uns ramassèrent des pierres, les autres des bâtons, d’autres encore prirent à pleines mains la cendre qui se trouvait là, et tous se jetèrent dans la bagarre contre les gens de Lysimaque, | 41 Люди, побачивши, що напад іде від Лісімаха, вхопилися хто за каміння, хто за дрючки, а хто й набрав пороху, що там лежав, у руки, і кидали на тих, що були з Лісімахом; |
| 42 à tel point qu’ils firent beaucoup de blessés et un certain nombre de morts; ils mirent le reste en fuite et massacrèrent près du trésor le voleur sacrilège. | 42 тим робом поранили з них чимало, деяких убили, а решту присилували до втечі; самого ж святотатця забили при скарбниці. |
| 43 On engagea un procès contre Ménélas à propos de tous ces faits. | 43 За ці події вчинено суд над Менелаєм. |
| 44 Lorsque le roi arriva à Tyr, trois hommes envoyés par les anciens lui exposèrent leur cause. | 44 І коли цар прибув у Тир, троє мужів, яких послала рада старших, подали скаргу на нього. |
| 45 Se voyant alors perdu, Ménélas promit une grosse somme d’argent à Ptolémée, fils de Dorimène, pour qu’il lui obtienne le secours du roi. | 45 Менелай, майже страчений, обіцяв грубі гроші Птолемеєві, синові Дорімена, щоб той прихилив царя на його бік. |
| 46 Ptolémée emmena le roi sous la colonnade, sous prétexte de prendre le frais, et il le fit changer de décision. | 46 Тим то Птолемей відвів царя в сіни, нібито для того, щоб подихати свіжим повітрям, і досяг того, що цар змінив свою думку, |
| 47 Le roi déclara Ménélas innocent de toutes ces accusations alors qu’il était responsable de tous les maux, et il condamna à mort des malheureux qui auraient été déclarés innocents, même devant des barbares. | 47 та виправдав Менелая, винуватця всього лиха, від обвинувачень. А тих нещасних, що їх навіть і скити, якби їх судили, були б визнали невинними, він засудив на смерть. |
| 48 Ces hommes qui avaient pris la défense de la ville, du peuple et des objets sacrés, subirent sans attendre cette peine injuste. | 48 Тож ті, що заступилися за місто, за народ і за святий посуд, негайно зазнали несправедливої кари. |
| 49 Les habitants de Tyr eux-mêmes en furent scandalisés et ils firent aux victimes des funérailles solennelles. | 49 Ось чому навіть мешканці Тиру, обурені таким злочином, влаштували їм величний похорон. |
| 50 Quant à Ménélas, il conserva sa charge grâce aux gens en place qui n’avaient de considération que pour l’argent; il grandissait en méchanceté et en cruauté, il était le fléau de ses compatriotes. | 50 А Менелай, завдяки зажерливості вельможних, утримався при владі; злоба його зростала, і він став великим ворогом своїх співгромадян. |
