| 1 και ελαλησεν κυριος προς μωυσην λεγων | 1 І промовив Господь до Мойсея: |
| 2 εντειλαι ααρων και τοις υιοις αυτου λεγων ουτος ο νομος της ολοκαυτωσεως αυτη η ολοκαυτωσις επι της καυσεως αυτης επι του θυσιαστηριου ολην την νυκτα εως το πρωι και το πυρ του θυσιαστηριου καυθησεται επ' αυτου ου σβεσθησεται | 2 «Повели Аронові й його синам, кажучи: Ось закон усепалення: жертва всепалення зостанеться на вогнищі жертовника всю ніч аж до ранку, і вогонь на жертовнику мусить там горіти. |
| 3 και ενδυσεται ο ιερευς χιτωνα λινουν και περισκελες λινουν ενδυσεται περι το σωμα αυτου και αφελει την κατακαρπωσιν ην αν καταναλωση το πυρ την ολοκαυτωσιν απο του θυσιαστηριου και παραθησει αυτο εχομενον του θυσιαστηριου | 3 Священик, надягнувши льняну ризу й льняні підштанки на тіло, забере попіл жертви, яку спопелив вогонь на жертовнику, та покладе його коло жертовника. |
| 4 και εκδυσεται την στολην αυτου και ενδυσεται στολην αλλην και εξοισει την κατακαρπωσιν εξω της παρεμβολης εις τοπον καθαρον | 4 Потім, скинувши шати, надягне інші й винесе попіл геть поза табір, на чисте місце. |
| 5 και πυρ επι το θυσιαστηριον καυθησεται απ' αυτου και ου σβεσθησεται και καυσει ο ιερευς επ' αυτο ξυλα το πρωι και στοιβασει επ' αυτου την ολοκαυτωσιν και επιθησει επ' αυτο το στεαρ του σωτηριου | 5 Вогонь же на жертовнику горітиме на нім, і не згасатиме ніколи, а священик запалюватиме на ньому щоранку дрова і розкладатиме на ньому всепальну жертву і спалюватиме на ній зверху тук мирних жертв. |
| 6 και πυρ δια παντος καυθησεται επι το θυσιαστηριον ου σβεσθησεται | 6 Вогонь мусить постійно горіти на жертовнику, не згасаючи ніколи. |
| 7 ουτος ο νομος της θυσιας ην προσαξουσιν αυτην οι υιοι ααρων εναντι κυριου απεναντι του θυσιαστηριου | 7 А ось закон про офіру: Аронові сини приноситимуть її Господеві перед жертовником. |
| 8 και αφελει απ' αυτου τη δρακι απο της σεμιδαλεως της θυσιας συν τω ελαιω αυτης και συν τω λιβανω αυτης τα οντα επι της θυσιας και ανοισει επι το θυσιαστηριον καρπωμα οσμη ευωδιας το μνημοσυνον αυτης τω κυριω | 8 І візьме один з них із неї жменю питльованої муки, олії й увесь ладан, що на офірі, та й воскурить на жертовнику в приємний запах як кадило для Господа. |
| 9 το δε καταλειφθεν απ' αυτης εδεται ααρων και οι υιοι αυτου αζυμα βρωθησεται εν τοπω αγιω εν αυλη της σκηνης του μαρτυριου εδονται αυτην | 9 Решту ж її їстимуть Арон та сини його; прісною їстимуть її в святому місці, на подвір’ї намету зборів. |
| 10 ου πεφθησεται εζυμωμενη μεριδα αυτην εδωκα αυτοις απο των καρπωματων κυριου αγια αγιων ωσπερ το της αμαρτιας και ωσπερ το της πλημμελειας | 10 Не можна пекти її заквашеною. Я призначаю їм її як частину з жертв, що згоряють для мене. Бо це пресвята річ, як і жертва за гріх і жертва за відшкодування. |
| 11 παν αρσενικον των ιερεων εδονται αυτην νομιμον αιωνιον εις τας γενεας υμων απο των καρπωματων κυριου πας ος εαν αψηται αυτων αγιασθησεται | 11 Кожен чоловік з Аронових дітей їстиме її; це їхнє віковічне право для всіх їхніх нащадків щодо вогняних жертв Господеві; все, що доторкнеться до неї, освятиться.» |
| 12 και ελαλησεν κυριος προς μωυσην λεγων | 12 І мовить Господь Мойсеєві: |
| 13 τουτο το δωρον ααρων και των υιων αυτου ο προσοισουσιν κυριω εν τη ημερα η αν χρισης αυτον το δεκατον του οιφι σεμιδαλεως εις θυσιαν δια παντος το ημισυ αυτης το πρωι και το ημισυ αυτης το δειλινον | 13 «Ось принос від Арона та синів його, що його мусять принести Господеві від дня свого помазання: десятина ефи питльованої муки як повсякчасна офіра, половина вранці, а половина ввечорі. |
| 14 επι τηγανου εν ελαιω ποιηθησεται πεφυραμενην οισει αυτην ελικτα θυσιαν εκ κλασματων θυσιαν οσμην ευωδιας κυριω | 14 На пательні, на олії розчинену, спражиш її, і принесеш її, розламавши на куснички, та офіруєш її як приємний запах для Господа. |
| 15 ο ιερευς ο χριστος αντ' αυτου εκ των υιων αυτου ποιησει αυτην νομος αιωνιος απαν επιτελεσθησεται | 15 Так само зробить помазаний миром священик, наслід-ник з його потомків. Це установа віковічна. Вся офіра має бути спалена для Господа. |
| 16 και πασα θυσια ιερεως ολοκαυτος εσται και ου βρωθησεται | 16 Всяка офіра священика мусить бути цілком спалена; не можна її їсти.» |
| 17 και ελαλησεν κυριος προς μωυσην λεγων | 17 І сказав Господь Мойсеєві: |
| 18 λαλησον ααρων και τοις υιοις αυτου λεγων ουτος ο νομος της αμαρτιας εν τοπω ου σφαζουσιν το ολοκαυτωμα σφαξουσιν τα περι της αμαρτιας εναντι κυριου αγια αγιων εστιν | 18 «Скажи Аронові й синам його: Ось закон про жертву за гріх: вона буде зарізана на тому самому місці, де ріжуть жертву всепалення, перед Господом; це пресвята справа. |
| 19 ο ιερευς ο αναφερων αυτην εδεται αυτην εν τοπω αγιω βρωθησεται εν αυλη της σκηνης του μαρτυριου | 19 Священик, що приносить жертву за гріх, їстиме її; на святому місці хай її споживають, на подвір’ї намету зборів. |
| 20 πας ο απτομενος των κρεων αυτης αγιασθησεται και ω εαν επιρραντισθη απο του αιματος αυτης επι το ιματιον ο εαν ραντισθη επ' αυτο πλυθησεται εν τοπω αγιω | 20 Все, що доторкнеться до її м’яса, освятиться, а коли кров її бризне на одежу, то те, на що бризнуло, випереш на святому місці. |
| 21 και σκευος οστρακινον ου εαν εψηθη εν αυτω συντριβησεται εαν δε εν σκευει χαλκω εψηθη εκτριψει αυτο και εκκλυσει υδατι | 21 Глиняну посудину, що в ній варено м’ясо, треба розбити; а коли варено його в мідній посудині, то треба витерти її й виполоскати водою. |
| 22 πας αρσην εν τοις ιερευσιν φαγεται αυτα αγια αγιων εστιν κυριου | 22 Кожен мужчина зо священицтва їстиме його: це пресвята річ. |
| 23 και παντα τα περι της αμαρτιας ων εαν εισενεχθη απο του αιματος αυτων εις την σκηνην του μαρτυριου εξιλασασθαι εν τω αγιω ου βρωθησεται εν πυρι κατακαυθησεται | 23 Не можна їсти ніякої жертви за гріх, що її кров має бути принесена в намет зборів, для спокутування в святині. Нехай на вогні буде спалена.» |
