ΣΟΦΙΑ ΣΑΛΩΜΩΝ - Sapienza - Wisdom 14

Libro non riconosciuto. Prova con un'abbreviazione valida (es. Gen, Es, Gv, Sal).

Torna indietro

Modern Greek Bible Біблія
1 πλοῦν τις πάλιν στελλόμενος καὶ ἄγρια μέλλων διοδεύειν κύματα τοῦ φέροντος αὐτὸν πλοίου σαθρότερον ξύλον ἐπιβοᾶται1 Інший, готуючись до плавби морем і бажаючи пройти через бурхливі хвилі, до дерева взиває, трухлявішого за судно, що несе його.
2 ἐκεῖνο μὲν γὰρ ὄρεξις πορισμῶν ἐπενόησεν τεχνῖτις δὲ σοφία κατεσκεύασεν2 Судно — це жадоба наживи вигадала, | майстерна мудрість збудувала,
3 ανδρι μικρολογω ου καλος ο πλουτος και ανθρωπω βασκανω ινα τι χρηματα3 але твоє, Отче, провидіння ним кермує, | бо ти відкрив дорогу на морі | і шлях безпечний на хвилях,
4 ο συναγων απο της ψυχης αυτου συναγει αλλοις και εν τοις αγαθοις αυτου τρυφησουσιν ετεροι4 показавши, що можеш спасти з усякої негоди, | навіть коли й без хисту на нього пуститись.
5 θέλεις δὲ μὴ ἀργὰ εἶναι τὰ τῆς σοφίας σου ἔργα διὰ τοῦτο καὶ ἐλαχίστῳ ξύλῳ πιστεύουσιν ἄνθρωποι ψυχὰς καὶ διελθόντες κλύδωνα σχεδίᾳ διεσώθησαν5 Та ти не хочеш, щоб діла твоєї мудрости були без ужитку, | тому й маленькій деревині люди життя своє звіряють, | і, перепливши на байдаку бурхливі хвилі, спасаються.
6 καὶ ἀρχῆς γὰρ ἀπολλυμένων ὑπερηφάνων γιγάντων ἡ ἐλπὶς τοῦ κόσμου ἐπὶ σχεδίας καταφυγοῦσα ἀπέλιπεν αἰῶνι σπέρμα γενέσεως τῇ σῇ κυβερνηθεῖσα χειρί6 Вже на початку, тоді, коли велетні прегорді гинули, | надія світу в ковчезі схоронилась; — кермована твоєю рукою, | лишила світові сім’я роду.
7 καν ευ ποιη εν ληθη ποιει και επ' εσχατων εκφαινει την κακιαν αυτου7 Благословенне бо дерево, що справедливості служить,
8 πονηρος ο βασκαινων οφθαλμω αποστρεφων προσωπον και υπερορων ψυχας8 а прокляте — і те вироблене рукою, і той, хто виробив його; | він — що зробив його, | а воно — що тлінне, назване було богом.
9 πλεονεκτου οφθαλμος ουκ εμπιπλαται μεριδι και αδικια πονηρα αναξηραινει ψυχην9 Бо для Бога однаково осоружні — і безбожний, і його безбожність;
10 οφθαλμος πονηρος φθονερος επ' αρτω και ελλιπης επι της τραπεζης αυτου10 тож спаде кара й на роботу, і на майстра.
11 τεκνον καθως εαν εχης ευ ποιει σεαυτον και προσφορας κυριω αξιως προσαγε11 Тому й буде суд над кумирами народів | за те, що в творінні Божім гидотою стали, | спокусою для людських душ | та пасткою ногам безумних.
12 μνησθητι οτι θανατος ου χρονιει και διαθηκη αδου ουχ υπεδειχθη σοι12 Думка виробляти бовванів була початком блудування, | а їх винахід — зіпсуттям життя.
13 οὔτε γὰρ ἦν ἀπ’ ἀρχῆς οὔτε εἰς τὸν αἰῶνα ἔσται13 Спочатку не було їх, ані й не буде повіки.
14 κενοδοξίᾳ γὰρ ἀνθρώπων εἰσῆλθεν εἰς τὸν κόσμον καὶ διὰ τοῦτο σύντομον αὐτῶν τὸ τέλος ἐπενοήθη14 З-за людського пустодумства ввійшли вони в світ, | тому й призначений їм незабаром кінець.
15 ἀώρῳ γὰρ πένθει τρυχόμενος πατὴρ τοῦ ταχέως ἀφαιρεθέντος τέκνου εἰκόνα ποιήσας τόν ποτε νεκρὸν ἄνθρωπον νῦν ὡς θεὸν ἐτίμησεν καὶ παρέδωκεν τοῖς ὑποχειρίοις μυστήρια καὶ τελετάς15 Прибитий передчасним смутком батько, | зробивши образ зарання забраної дитини, | недавно померлу людину тепер як бога почитає | і встановлює для своїх підлеглих таїнства та обряди.
16 εἶτα ἐν χρόνῳ κρατυνθὲν τὸ ἀσεβὲς ἔθος ὡς νόμος ἐφυλάχθη16 А потім цей нечестивий звичай з часом закріпився, | і його зберігають як закон.
17 πασα σαρξ ως ιματιον παλαιουται η γαρ διαθηκη απ' αιωνος θανατω αποθανη17 Та й на веління князів виявлювано різьбленим подобам шану. | А чию особу почитати люди не могли, бо жила в далеких землях, | то уявивши собі її віддалений вигляд, | виробляли видиму подобу царя, якого шанували, | щоб ревно вклонитися відсутньому наче присутньому.
18 ως φυλλον θαλλον επι δενδρου δασεος τα μεν καταβαλλει αλλα δε φυει ουτως γενεα σαρκος και αιματος η μεν τελευτα ετερα δε γενναται18 До поширення культу серед тих, які царя не знали, | причинилося й честолюбство майстра;
19 παν εργον σηπομενον εκλειπει και ο εργαζομενος αυτο μετ' αυτου απελευσεται19 він бо, бажаючи приподобатись володареві, | уживав свого мистецтва, щоб образ вийшов куди кращий;
20 μακαριος ανηρ ος εν σοφια μελετησει και ος εν συνεσει αυτου διαλεχθησεται20 юрба ж захоплена красою твору, | почала вважати гідним почитання того, | що його нещодавно шанувала як людину.
21 ο διανοουμενος τας οδους αυτης εν καρδια αυτου και εν τοις αποκρυφοις αυτης εννοηθησεται21 І те стало в людському житті пасткою, | бо люди, піддавшись нещастю або гнобленню, | приклали каменю та дереву ім’я неприкладальне.
22 εξελθε οπισω αυτης ως ιχνευτης και εν ταις οδοις αυτης ενεδρευε22 Та не досить їм було блукати в пізнаванні Бога, | але, живучи серед великого змагу невідання, | вони таке велике лихо ще й миром називають!
23 ἢ γὰρ τεκνοφόνους τελετὰς ἢ κρύφια μυστήρια ἢ ἐμμανεῖς ἐξάλλων θεσμῶν κώμους ἄγοντες23 Святкуючи дітовбивчі обряди чи укриті таїнства, | чи то шалені учти з дивними звичаями,
24 οὔτε βίους οὔτε γάμους καθαροὺς ἔτι φυλάσσουσιν ἕτερος δ’ ἕτερον ἢ λοχῶν ἀναιρεῖ ἢ νοθεύων ὀδυνᾷ24 вони не зберігають ані життя, ані подружжя чистим: | один одного або підступно вбиває, або перелюбом смутить.
25 στησει την σκηνην αυτου κατα χειρας αυτης και καταλυσει εν καταλυματι αγαθων25 Усюди всуміш кров, убивство, крадіж, обман, | зіпсуття, невірність, бунт, кривоприсяга,
26 θησει τα τεκνα αυτου εν τη σκεπη αυτης και υπο τους κλαδους αυτης αυλισθησεται26 непокоєння людей добрих, забуття про добродійство, | опоганення душ, протиприродна розпуста, | безлад у подружжях, перелюб, безсоромність.
27 ἡ γὰρ τῶν ἀνωνύμων εἰδώλων θρησκεία παντὸς ἀρχὴ κακοῦ καὶ αἰτία καὶ πέρας ἐστίν27 Почитання ж кумирів безіменних | — початок, причина й кінець усьому лиху.
28 ἢ γὰρ εὐφραινόμενοι μεμήνασιν ἢ προφητεύουσιν ψευδῆ ἢ ζῶσιν ἀδίκως ἢ ἐπιορκοῦσιν ταχέως28 Вони бо або з радости шаліють. або пророцтва видають брехливі, | або живуть у кривді, або скоро присягають криво.
29 ἀψύχοις γὰρ πεποιθότες εἰδώλοις κακῶς ὀμόσαντες ἀδικηθῆναι οὐ προσδέχονται 30ἀμφότερα δὲ αὐτοὺς μετελεύσεται τὰ δίκαια ὅτι κακῶς ἐφρόνησαν περὶ θεοῦ προσέχοντες εἰδώλοις καὶ ἀδίκως ὤμοσαν ἐν δόλῳ καταφρονήσαντες ὁσιότητος 31οὐ γὰρ ἡ τῶν ὀμνυμένων δύναμις ἀλλ’ ἡ τῶν ἁμαρτανόντων δίκη ἐπεξέρχεται ἀεὶ τὴν τῶν ἀδίκων παράβασιν29 Бо, здавшися на бовванів бездушних, | не бояться, що за ложну клятву їх поб’є лихо.
30 За обидвоє спіткає їх кара справедлива: | за те, що, ідолам віддавшись, про Бога думали погано, | і за те, що, знехтувавши святість, | підступно кривоприсягали.
31 Бо не спромога тих, що на них присягаються, | а справедливість, що карає грішників, | завжди досягне переступ злочинців.