Римлян 2

¹ Ось чому немає тобі оправдання, хто б ти не був, о чоловіче, що судиш; бо в чому судиш іншого, ти сам себе засуджуєш: чиниш бо те саме, що судиш;

² ми ж знаємо, що суд Божий відбувається по правді на тих, що таке чинять.

³ Чи думаєш про те, о чоловіче, — який судиш тих, що таке чинять, а сам таке робиш, — що ти суду Божого уникнеш?

⁴ Або погорджуєш багатством його доброти, поблажливости і довготерпеливости, не знаючи, що Божа доброта тебе веде до покаяння?

⁵ Та ти жорстокістю твоєю і нерозкаяністю серця збираєш гнів на себе в день гніву, коли об’явиться правдивий суд Бога,

⁶ що віддасть кожному за його вчинками:

⁷ тим, що витривалістю в добрім ділі шукають слави, чести і нетління — життя вічне;

⁸ а сварливим та неслухняним правді, але слухняним кривді — гнів та обурення.

⁹ Горе й утиск на всяку душу людську, що чинить зло: на юдея перше, потім грека;

¹⁰ слава ж і честь, і мир усякому, хто чинить добро: юдеєві перше, а потім грекові,

¹¹ бо Бог не вважає на особу.

¹² Бо ті, що згрішили поза законом, поза законом і згинуть; а ті, що згрішили під законом, будуть суджені законом.

¹³ Бо не слухачі закону справедливі перед Богом, а виконавці закону оправдаються.

¹⁴ Бо коли погани, що не мають закону, з природи виконують те, що законне, вони, не мавши закону, самі собі закон;

¹⁵ вони виявляють діло закону, написане в їхніх серцях, як свідчить їм їхнє сумління і думки, то засуджуючи їх, то оправдуючи, —

¹⁶ в день, коли Бог, згідно з моєю Євангелією, судитиме тайні вчинки людей через Ісуса Христа.

¹⁷ Та коли ти, що звешся юдей, що спираєшся на закон і

¹⁸ ти, що знаєш його волю і, навчившись із закону, розбираєш, що краще,

¹⁹ упевняєш себе, що ти провідник сліпим, світло тим, що в темряві,

²⁰ виховник невігласів, учитель дітей, бо маєш у законі вираз знання і правди, —

²¹ ти, отже, що інших навчаєш, себе самого не навчаєш! Проповідуєш не красти, а сам крадеш!

²² Наказуєш не чинити перелюбу, і чиниш перелюб! Гидуєш бовванами, а чиниш святокрадство!

²³ Ти, що хвалишся законом, переступом закону Бога зневажаєш.

²⁴ Бо, як написано, через вас ім’я Боже зневажається між поганами.

²⁵ Обрізання корисне, коли виконуєш закон; а коли ти переступаєш закон, обрізання твоє стало необрізанням.

²⁶ Коли ж необрізаний пильнує постанови закону, то чи не порахується йому його необрізання за обрізання?

²⁷ І необрізаний по природі, виконуючи закон, осудить тебе, що, не зважаючи на Письмо й обрізання, ти переступник закону;

²⁸ бо не той юдей, що є ним назовні, і не те обрізання, що назовні, на тілі,

²⁹ а той, хто юдей у скритості, і те обрізання серця — за духом, не за буквою; такому похвала не від людей, але від Бога.