Ісая 43

Біблія	Biblija Hrvatski
1 А тепер так говорить Господь, творець твій, Якове, і твій сотворитель, Ізраїлю: «Не бійся, бо я тебе викупив, прикликав тебе твоїм ім’ям, ти — мій!	1 Sada ovako govori Jahve, koji te stvorio, Jakove, koji te sazdao, Izraele: »Ne boj se, jer ja sam te otkupio; imenom sam te zazvao: ti si moj!
2 Чи через води йтимеш, я з тобою, чи крізь ріки, — тебе не затоплять, чи підеш крізь вогонь, — не попечешся, і полум’я тебе не обпалить.	2 Kad preko vode prelaziš, s tobom sam; ili preko rijeke, neće te preplaviti. Pođeš li kroz vatru, nećeš izgorjeti, plamen te opaliti neće.
3 Бо я Господь, твій Бог, Святий Ізраїля, я — твій спаситель. У викуп за тебе я дав Єгипет, Етіопію та Саву замість тебе, —	3 Jer ja sam Jahve, Bog tvoj, Svetac Izraelov, tvoj spasitelj. Za otkupninu tvoju dajem Egipat, mjesto tebe dajem Kuš i Šebu.
4 тому, що дорогий ти в мене й цінний і я тебе люблю, людей даю за тебе, народи за твою душу.	4 Jer dragocjen si u mojim očima, vrijedan si i ja te ljubim. Stog i dajem ljude za tebe, i narode za život tvoj.
5 Не бійся, бо я з тобою! Зі сходу приведу твоє потомство, зберу тебе з заходу.	5 Ne boj se, jer ja sam s tobom. S istoka ću ti dovest’ potomstvo i sabrat ću te sa zapada.
6 Півночі повелю: Віддай їх! А півдню: Не затримуй! Приведи синів моїх здалека, дочок моїх із кінців світу, —	6 Reći ću sjeveru: ‘Daj mi ga!’ a jugu: ‘Ne zadržavaj ga!’ Sinove mi dovedi izdaleka, i kćeri moje s kraja zemlje,
7 усіх, хто зветься моїм ім’ям, кого я сотворив собі на славу, кого витворив і зладнав.	7 sve koji se mojim zovu imenom, i koje sam na svoju slavu stvorio, koje sam sazdao i načinio.«
8 Виведи люд сліпий, хоча він має очі, глухих, хоч вони мають вуха.	8 Bog »Izvedi narod slijep, premda oči ima, i gluh, premda uši ima.
9 Нехай зберуться усі народи разом, нехай зійдуться усі люди! Хто з них прорік це, проголосив нам перші пророцтва? Нехай поставлять свідків від себе й докажуть, щоб, вислухавши їх, можна було сказати: Це правда!	9 Neka se saberu sva plemena i neka se skupe narodi. Tko je od njih to prorekao i davno navijestio? Nek’ dovedu svjedoke da se opravdaju, neka se čuje da se može reći: ‘Istina je!’
10 Ви мої свідки, — слово Господнє, — і мій слуга, якого я вибрав, щоб ви знали й вірили мені та зрозуміли, що це я: не було бога, який міг би бути створення передо мною, і не може бути такого, що був би створений по мені!	10 Jer vi ste mi svjedoci«, riječ je Jahvina, »i moje sluge koje sam izabrao, da biste znali i vjerovali i uvidjeli da sam to ja. Prije mene nijedan bog nije bio načinjen i neće poslije mene biti.
11 Я, я — Господь: нема спасителя, крім мене!	11 Ja, ja sam Jahve, osim mene nema spasitelja.
12 Я оповів, спас, оголосив, а не чужий бог між вами. Ви мої свідки, — слово Господнє; я — Бог.	12 Ja sam prorekao, spasio i navijestio, i nema među vama tuđinca! Vi ste mi svjedoci«, riječ je Jahvina, »a ja sam Bog
13 Я — Бог від віку: нема нікого, хто увільнив би з руки моєї. Вчиню я щось, — хто змінить?»	13 od vječnosti – ja jesam! I nitko iz ruke moje ne izbavlja; što učinim, tko izmijeniti može?«
14 Так говорить Господь, ваш відкупитель, Святий Ізраїля: «Задля вас я посилаю до Вавилону посольство, я розіб’ю засуви по темницях, халдеї будуть плакати — ридати.	14 Ovako govori Jahve, otkupitelj vaš, Svetac Izraelov: »Radi vas poslah protiv Babilona, oborit ću prijevornice zatvorima, i Kaldejci će udariti u kukanje.
15 Я — Господь, Святий ваш, Творець Ізраїля і Цар ваш!»	15 Ja sam Jahve, Svetac vaš, stvoritelj Izraelov, kralj vaš!«
16 Так говорить Господь, що відокрив дорогу в морі, стежку у великих водах,	16 Ovako govori Jahve, koji put po moru načini i stazu po vodama silnim;
17 що вивів колісниці і коней сильне військо; але всі разом полягли і не встануть більше, погасли, наче ґніт, згасли.	17 koji izvede bojna kola i konje, vojsku i junake, i oni padoše da više ne ustanu, zgasnuše, kao stijenj se utrnuše.
18 «Не згадуйте про те, що було, не думайте про давнє!	18 »Ne spominjite se onog što se zbilo, nit’ mislite na ono što je prošlo.
19 Ось я творю щось новітнє: воно ось-ось уже сходить. Чи ж ви його не впізнаєте? Я прокладу дорогу в пустині і на безлюддях — ріки.	19 Evo, činim nešto novo; već nastaje. Zar ne opažate? Da, put ću napraviti u pustinji, a staze u pustoši.
20 Звір дикий буде мене прославляти, шакали й струсі, бо я дам воду в пустині і на безлюддях — ріки, щоб напоїти мій вибраний народ.	20 Slavit će me divlje zvijeri, čaglji i nojevi, jer vodu ću stvorit’ u pustinji, rijeke u stepi, da napojim svoj narod, izabranika svoga.
21 Народ той, що я утворив для себе, хвалу мою звіщатиме.	21 I narod koji sam sebi sazdao moju će kazivati hvalu!«
22 Та, проте, Якове, ти не взивав до мене; не побивався, Ізраїлю, за мною.	22 »Ali me ti, Jakove, nisi zazvao, niti si se zamorio oko mene, Izraele!
23 Ти не приносив мені ягнят у всепальну жертву, і жертвами твоїми не виявляв мені пошани. Я не обтяжував тебе приносами і не томив тебе кадилом.	23 Nisi mi prinosio ovce za paljenicu, nisi me častio žrtvama. A ja te silio nisam na prinose, nisam ti dodijavao ištući kâda.
24 Ти не купував мені за гроші пахучої тростини і не ситив мене жиром твоїх жертв. Ні, ти гріхами своїми мене непокоїв, ваготою був мені з-за своїх переступів.	24 Nisi mi kupovao za novac trsku, nisi me sitio salom svojih žrtava; nego si me grijesima svojim mučio, bezakonjem svojim dosađivao mi.
25 Я, я стираю твої провини заради мене самого, гріхів твоїх не згадую вже більше.	25 A ja, ja radi sebe opačine tvoje brišem i grijeha se tvojih ne spominjem.
26 Пригадай мені, станьмо на суд разом, говори ж, щоб виправдатись!	26 Podsjeti me, zajedno se sporimo, govori ti da se opravdaš.
27 Твій пращур согрішив, та й представники твої повстали проти мене.	27 Prvi je otac tvoj sagriješio, posrednici tvoji od mene se odmetnuli,
28 Князі твої мою святиню осквернили, і я видав Якова на суд, Ізраїля на наругу.»	28 knezovi su tvoji oskvrnuli svetište. Tad izručih Jakova prokletstvu, i poruzi Izraela.«