Eclesiástico/Ben Sirá 37

BIBLIA	Біблія
1 Todo amigo dice: «También yo soy tu amigo», pero hay amigo que lo es sólo de nombre.	1 Кожен друг каже: «Я теж твій приятель.» Та є ж бо й друг тільки за назвою.
2 ¿No es para uno una mortal tristeza un compañero o amigo trocado en enemigo?	2 Хіба не болить воно болем смертельним, як з друга чи товариша ворог робиться?
3 ¡Oh intención perversa! ¿de dónde saliste para cubrir la tierra de engaño?	3 О думко лукава! Звідкіля взялась ти на те, щоб землю облудою вкрити?
4 El compañero disfruta en el contento del amigo, pero al tiempo de tribulación se volverá contra él.	4 Ось товариш радіє, коли друг його в щасті, — коли ж він у скруті, то стає проти нього!
5 El compañero compadece al amigo por interés, y cuando llega el combate embraza el escudo.	5 Товариш другові ради шлунка допомагає, — а битва настала, то й хапає він зброю!
6 No te olvides de tu amigo en tu alma, ni pierdas su recuerdo cuando seas rico.	6 Не забудь про друга, коли бій відбувається, — не губи про нього згадки, у достатках бувши.
7 Todo consejero da consejos, pero hay quien aconseja en su interés.	7 Кожен дорадник хвалить свою раду, — вже ж є й такий, що радить собі на користь.
8 Del consejero guarda tu alma, conoce primero qué necesita - porque en su propio interés dará consejo -, no sea que eche sobre ti la suerte,	8 Супроти дорадника будь обережний: заздалегідь довідайсь, чого йому треба, — він бо дораджує собі на користь, отож щоб не кинув проти тебе жереба,
9 y te diga: «Bueno es tu camino», quedándose enfrente para ver qué te sucede.	9 а й щоб не мовив тобі: «Гарну маєш дорогу!» — щоб потім протистати й зорити, що тобі станеться.
10 No te aconsejes del que te mira con desprecio, y de los que te envidian oculta tu consejo;	10 Не радься того, хто з недовір’ям дивиться на тебе: від заздрісників твоїх крий свої наміри.
11 ni te aconsejes con mujer sobre su rival, con cobarde acerca la guerra, con negociante respecto del comercio, con comprador sobre la venta, con envidioso sobre la gratitud, con despiadado sobre la generosidad, con perezoso sobre cualquier trabajo, con temporero sobre el término de una obra, con siervo ocioso sobre un trabajo grande: no cuentes con éstos para ningún consejo.	11 Не радься жінки про її суперницю, ані боягуза — про воєнну справу, ані крамаря — про справи обміну, ані покупця — про справи продажу, ані заздрісного — про діло вдячности, ані жорстокого — про добродійство, ані ледачого — про будь-яку працю, ані наймита поденного — про закінчення роботи, ані раба лінивого — про труди важкії: у жадній їхній пораді на них не покладайся.
12 Sino recurre siempre a un hombre piadoso, de quien sabes bien que guarda los mandamientos, cuya alma es según tu alma, y que, si caes, sufrirá contigo.	12 Та завжди бувай із мужем благочесним, про якого знаєш, що пильнує він заповіді й що душа його подібна до душі твоєї, і що він, коли впадеш, тобі співчуватиме.
13 Y mantén firme el consejo de tu corazón, que nadie es para ti más fiel que él.	13 Тримайся поради серця свого: для тебе над нього нема нічого вірнішого.
14 Pues el alma del hombre puede a veces advertir más que siete vigías sentados en lo alto para vigilar.	14 Душа бо чоловіка звістить часто краще, ніж сім вартових, що височать на вартівні.
15 Y por encima de todo esto suplica al Altísimo, para que enderece tu camino en la verdad.	15 Понад усі ж бо речі — до Всевишнього молися, щоб дорогу твою спрямував до правди.
16 Principio de toda obra es la palabra, y antes de toda acción está el consejo.	16 Кожному ділу початок — слово: кожній дії передує — порада.
17 Raíz de los pensamientos es el corazón, de él salen cuatro ramas:	17 Серце править за коріння думок, тож з нього виринають чотири речі:
18 bien y mal, vida y muerte, mas la que siempre los domina es la lengua.	18 добро і зло, життя і смерть, — а над ними язик завжди володіє.
19 Hay hombre diestro que adoctrina a muchos, y para sí mismo es un inútil.	19 Не один вправний — навчає багатьох, а для себе самого — геть непорадний.
20 Hay quien se hace el sabio en palabras y es aborrecido, y que acabará sin tener qué comer.	20 Не один мудрагель, із-за слів зненавиджений, позбавиться всякої смачної поживи,
21 Pues no se le dio la gracia que viene del Señor, porque estaba vacío de toda sabiduría.	21 бо Господь ласки йому не зізволяє, тож і мудрість у ньому ніяка.
22 Hay quien para sí mismo es sabio, y los frutos de su inteligencia son, según él, dignos de fe.	22 Не один є, хто сам для себе мудрий, і плоди його розуму, як він думає, певні.
23 El varón sabio enseña a su pueblo, y los frutos de su inteligencia son dignos de fe.	23 Мудрий муж народ свій навчає, тож плоди його розуму певні.
24 El varón sabio es colmado de bendiciones, y le llaman feliz todos los que le ven.	24 Мудрий муж благословенням сповниться, тож усі, що його бачать, — величають щасливим.
25 La vida del hombre tiene días contados, mas los días de Israel no tienen número.	25 Людського життя дні обраховані, але дням Ізраїля числа немає.
26 El sabio en su pueblo se gana la confianza, y su nombre vivirá por los siglos.	26 Мудрий здобуває довір’я в своїм народі, тож імення його повіки житиме.
27 Hijo, en tu vida prueba tu alma, ve lo que es malo para ella y no se los des.	27 Сину, за життя випробовуй себе самого: зважай, що лихе для тебе, й тому не віддавайся.
28 Pues no a todos les conviene todo, y no a todo el mundo le gusta lo mismo.	28 Не всяка бо річ користь приносить, і не кожному всяка річ довподоби.
29 No seas insaciable de todo placer, y no te abalances sobre la comida,	29 Не насичуй себе будь-якими ласощами, не накидайся на страви,
30 porque en el exceso de alimento hay enfermedad, y la intemperancia acaba en cólicos.	30 бож ніяк не здорово — їсти понад міру, і ненасить провадить до важкої недуги.
31 Por intemperancia han muerto muchos, pero el que se vigila prolongará su vida.	31 З-за ненажерства численні вже вмерли, хто ж зважає на себе — життя своє продовжає.